ГоловнаБлогиБлог Ірини Сисоєнко

Телемедицина як складова реформування системи охорони здоров'я

Телемедицина за означенням ВООЗ є методом надання послуг з медичного обслуговування там, де відстань є критичним фактором. Такий фактор притаманний Україні. До того ж значні відстані між населеними пунктами, погані дороги, гірська місцевість Карпат значно ускладнюють можливість надання медичної допомоги. 

Основний клінічний та кадровий потенціал системи охорони здоров’я сконцентрований у великих містах та мегаполісах. За такої ситуації якісна високоспеціалізована та своєчасна медична допомога недоступна для більшості людей, які проживають у сільській місцевості, що призводить до погіршення здоров’я населення та скорочення середньої тривалості життя. Багато жителів нашої країни, що проживають у віддаленій місцевості, вимушені їхати за отриманням такої допомоги в столицю або в інші великі міста. Тому розвиток такого сучасного напрямку медицини, як телемедицина, є особливо актуальним і важливим для України.

Надзвичайно важливо відзначити, що одним із найважливіших напрямків розвитку охорони здоров’я відповідно до рекомендацій ВООЗ є впровадження концепції «Citizen-Centred Health Care» (Концентрована на громадянині медична допомога»), відповідно до якої кожна людина за допомогою систем електронної охорони здоров’я може одержувати весь обсяг медичної допомоги у тому місці, де вона знаходиться в даний час. Тобто державне управління охороною здоров’я повинне бути спрямоване на створення єдиного електронного медичного простору. Однак найбільш ґрунтовною і важливою є резолюція ВООЗ А58/21 «eHealth/Електронна охорона здоров’я», у якій чітко визначені переваги, можливості і напрямки розвитку подальшої інформатизації.

Зокрема, у резолюції сказано: «Електронна система охорони здоров’я повинна вплинути на системи охорони здоров’я шляхом підвищення ефективності медичного обслуговування і поліпшення доступу до медико-санітарної допомоги, особливо у віддалених районах, для людей з інвалідністю. Вона має принести користь провайдерам медико-санітарних послуг, фахівцям і кінцевим споживачам за рахунок підвищення якості обслуговування і зміцнення здоров’я. Вона повинна також позитивно позначитися на вартості медичної допомоги в результаті скорочення кількості зайвих обстежень і їхнього дублювання і забезпечення можливості економії засобів за рахунок ефекту масштабу. Зміцнення охорони здоров’я за допомогою системи електронної охорони здоров’я може сприяти здійсненню основних прав людини в результаті підвищення рівня справедливості, солідарності, якості життя і якості медико-санітарної допомоги».

Система організації надання медичної допомоги має базуватися на загальнонаціональному, стандартизованому, юридично, економічно, клінічно та етично обґрунтованому використанні комп’ютерних, електронно-інформаційних та телекомунікаційних технології для об’єднання усіх лікувально-профілактичних закладів України різних форм власності та для реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.

Експертами підраховано, щоб накрити системою телемедицини всю Україну потрібна зовсім незначна, як для масштабів держави, сума – трохи більше 8 мільйонів гривень. Адже впровадження телемедицини дозволяє заощадити до 40 % витрат на охорону здоров’я.

В Україні робляться лише перші кроки зі створення телемедичної мережі, хоча Державний заклад "Медичний центр телемедицини МОЗ України" було створено ще у 2007 році. Спільно з компанією МТС та за підтримки Представництва ООН в Україні Центром реалізується проект «Мобільна медицина». Проект дозволяє медикам із різних регіонів спілкуватися між собою безпосередньо з робочого місця, що істотно спрощує процес проведення медичних консиліумів, підвищення кваліфікації та обміну досвідом. Побудована мережа дозволяє лікарям і пацієнтам медичних закладів у режимі онлайн передавати діагностичні дані, отримувати консультацію профільного спеціаліста, збирати консиліум лікарів, брати участь у конференціях, не залишаючи робочого кабінету. Все це знижує витрати на відрядження, папір, організацію консультацій та медичної допомоги населенню віддалених регіонів та сільської місцевості.

Одним із пріоритетних завдань розвитку телемедицини є вдосконалення нормативної бази, яке одночасно надзвичайно важливе для ефективного і якісного подальшого розвитку всієї системи охорони здоров’я України та її належного реформування. Необхідно розробити і затвердити законодавчі акти в сфері телемедицини й електронної охорони здоров’я, гармонізовані з юридичними нормами Європейського Союзу і методичними документами ВООЗ, нормативну доказову науково-методичну документацію, стандарти і протоколи, національну система електронних медичних записів, систему дистанційного навчання, електронного документообігу, інформаційні системи лікувально-профілактичних, освітніх і науково-дослідних установ, інформаційні фармацевтичні системи, системи захисту цифрової інформації.

При наданні телемедичних послуг має бути забезпечено збереження особистої, лікарської таємниці та інших таємниць, передбачених законодавством України, а також конфіденційності персональних даних. Зокрема, програмне забезпечення, що використовується для телемедичного консультування повинно забезпечувати відповідний рівень захисту інформації та її автентичність шляхом використання електронного цифрового підпису.

Такі масштабні проекти, як телемедицина, краще всього реалізуються в тих країнах, де держава активно фінансує подібні проекти. Дуже ефективно і досить давно працює телемедицина у Великій Британії, Канаді, Скандинавських країнах. Там держава бере участь у фінансуванні таких масштабних проектів, і тому вони досягли колосальні успіхів.

Інформатизація охорони здоров’я в нашій країні має дуже низькі темпи, а якщо говорити про телемедицину, то сьогодні бюджетні гроші на її розвиток не виділяються взагалі. Все що робиться – робиться за гроші приватних компаній і фондів.

Ірина Сисоєнко Ірина Сисоєнко , Народний депутат України. Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter