ГоловнаБлогиБлог Ірини Жданової

Українська освіта для школярів Донбасу, Криму та учасників АТО

Війна. Чи потрібно дбати про дітей війни? Про молодь, скалічену війною? Про тих дітей, які ходять в зруйновану школу під кулями тут, на контрольованій території України. І - там, на тимчасово (так, саме тимчасово!) неконтрольованих і окупованих територіях. Дбати про тих, які рік тому тулились в підвалах. Вчились під обстрілами "Градів" і "отвєток". Тут і там. Тих, чиї батьки ТАМ, можливо, покалічили кращих дітей ТУТ. Відправили в Небо... І як знайти правду їх матерям тут? І нашим дітям там? Нашим. Так, не чужим. Нема простих рішень. Ні тут. Ні там. Проте є наша відповідальність. Кожного. Там. І тут.

19 березня розпочалась реєстрація на додаткову сесію здачі ЗНО для жителів Донбасу, Криму а також учасників АТО. Реєстрація триватиме до 20 травня.

Фонд "Відкрита політика" спільно з МОН, УЦОЯО розробили покрокову інструкцію "7 кроків для отримання українських атестатів школярами Донбасу, Криму".

Які кроки для отримання українського атестату?

Перш за все, школярам неконтрольованих та окупованих територій потрібно написати заяву і прикріпитись на екстернат. Увага! Прикріпитись можна дистанційно! Не обов'язково приїздити в школу. Для цьогорічних випускників дедлайн прикріплення на екстернат - 20 травня. Міністерство освіти і науки сформувало список шкіл, рекомендованих до прикріплення.

Варто зауважити, що прикріпитись школярам (з 1 по 11 клас) на екстернат можна у будь-яку школу в Україні протягом всього року. Проте, щоб встигнути зареєструватись на ЗНО до 20 травня, спочатку потрібно встигнути обов'язково прикріпитись на екстернат. Прикріплення може бути здійснено дистанційно.

Для кримчан працює Міжнародна українська школа (МУШ). МУШ безкоштовно навчає за дистанційною формою дітей з 1 по 11 клас та є державною школою, підпорядкованою МОН. Цього року біля 150 школярів-кримчан прикріпилось на навчання в цій школі. Як окремий проект з безкоштовного дистанційного навчання почала працювати школа N81 в Києві.

Наступний крок. Потрібно зареєструватись на ЗНО. Реєстрація на основну сесію вже закінчена. На додаткову - триває до 20 травня.

Для реєстрації на додаткову сесію особи разом з реєстраційними документами мають також подати заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє оцінювання під час додаткової сесії та відповідний підтверджувальний документ.

Увага! Українській паспорт випускнику мати не обов'язково. Обов'язково особисто приїхати на здачу іспитів Державної підсумкової атестації (ДПА) та ЗНО в травні (на основну сесію) або в червні (на додаткову).

Для учасника антитерористичної операції підтверджувальним документом є копія посвідчення учасника бойових дій або довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Для особи, яка проживає на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, – копія сторінки паспорта громадянина України, де вказано відомості про реєстрацію місця проживання.

Увага! Якщо особа не має паспорта, підтверджувальним документом для реєстрації на додаткову сесію є копія відповідної сторінки паспорта громадянина України одного з батьків.

Наступний крок. Необхідно особисто приїхати в школу, до якої прикріплено на екстернат, та пройти ДПА з іноземної мови. Здати ЗНО. За розкладом - перша сесія (для тих, хто зареєструвався до 4 березня) триватиме з 5 травня по 17 червня. Додаткова сесія ( для тих, хто зареєструється з 19 березня по 20 травня) - з 14 червня по 4 липня.

Для випускників 2016 року результати ЗНО з української мови і літератури (українська мова), математики або історії України (за вибором) зараховуються як оцінки за ДПА. Тобто, ці оцінки йдуть в атестат. Без здачі ЗНО по цим 2 предметам неможливо отримати український атестат.

Дане положення є доволі проблемним для реалізації жителям Криму та неконтрольованих територій Донбасу, але неминучим. Чому? Визнання російських освітніх документів в Криму або т.з ДНР-ЛНР означатиме юридичне визнання анексії та самопроголошених "республік".

Більш детально всі 7 кроків описані в інструкції, яку відразу опублікували офіційні сайти МОН, УЦОЯО та його регіональні центри в Слов'янську ( для школярів АТО) та Херсоні (для Криму).

Фонд "Відкрита політика" також наполягає на терміновому запуску платформ (їх має бути кілька) з дистанційної форми навчання. Платформи мають бути наповнені, в першу чергу, якісним контентом з підготовки до ЗНО з української мови, літератури, історії України. І в майбутньому - створено контент по всім предметам шкільної програми, починаючи з 1 класу. Це, безумовно, важливо і для сільських школярів. Для дітей з особливими потребами.

Нами проведено переговори і отримано підтримку від МОН по проекту дистанційного навчання. Крім того, відомий режисер Лесь Санін підтримав соціальну ініціативу Фонду "Відкрита політика" і готовий допомогти в її реалізації.

Ми чекаємо на рішення про фінансування проекту від учасників освітнього кластеру ЮНІСЕФ, оскільки вирішення проблеми освіти в надзвичайних ситуаціях підпадає під мандат цих організацій, і вони мають відповідне фінансування на це. На шпальтах порталу lb.ua ми будемо повідомлювати про перебіг цих важливих переговорів.

17 березня ухвалено Закон, згідно якого внесено зміни до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Закон створює правові засади для дистанційного навчання. А також передбачено право жителів Криму здобувати вищу і професійну освіту за рахунок коштів державного бюджету в межах квот, визначених центральними органами виконавчої влади (тобто, за конкурсом в межах квоти). Кримчани, які завершили здобуття вищої освіти на тимчасово окупованій території після 20 лютого 2014 року, мають право на проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій

Втім, на думку експертів Фонду "Відкрита політика", створення переваг української освіти для Криму і Донбасу не повинно порушувати принцип рівного доступу до освіти, передбаченого Конституцією і реалізовуватись за рахунок зменшення можливостей та освітніх прав решти жителів України.

Крім того, формування даних квот, хоч і є правильним та логічним кроком, аж ніяк не забезпечує Україні остаточну перевагу у протистоянні з Росією. Необхідна розробка та реалізація комплексної програми української освіти для Криму та Донбасу, яка стане передумовою і частиною більш масштабної програми реінтеграції та українізації даних регіонів.

Одним із вкрай важливих складників цієї програми є організація освітніх таборів для школярів, які б працювали на весь термін випускної кампанії (орієнтовно 1,5-2 місяці) та були б безкоштовними. В освітніх таборах педагоги могли б за інтенсивною програмою підготовити школярів до здачі ЗНО, ДПА, а громадські організації провести активну програму з громадянської освіти, спрямовану на національно-патріотичне виховання, формування спільних європейських цінностей.

В разі ефективної соціально-культурної та політико-ідеологічної виховної роботи з абітурієнтами та студентами, дана українізована молодь стане соціальною базою для реінтеграції Криму та Донбасу після повернення українського суверенітету над ними, і навіть для подальшої українізації вищезгаданих регіонів.

Звертаємось до всіх, хто може допомогти в реалізації програми освітніх таборів для школярів Донбасу, Криму: допоможіть! Часу мало.

Не менш важливою є інформаційна кампанія.

Фонд "Відкрита політика" звернувся до багатьох громадських організацій, теле- радіо- кампаній з проханням інформаційної підтримки. Експерти Фонду були гостями ефірів на радіо "Промінь", Громадському радіо та радіо Ера-FM, під час яких висвітлювали дану проблему.

Окремий ефір був приурочений освіті для кримчан на Громадському телебаченні http://youtu.be/LpyYBf5Of4U.

17 лютого відбулися парламентські слухання щодо проблем переселенців, учасників АТО. Проте освітні проблеми прозвучали лиш дуже поверхнево у виступах Уповноваженої по правам людини Валерії Лутковської та кількома реченнями в ще одного спікера. Ми звертаємось до організаторів з пропозицією в майбутньому надавати слово і для озвучування цієї тематики. Будемо уважно моніторити чи ввійшли наші пропозиції в протокол рішення парламентських слухань і як вони виконуються. Повідомляти про це публічно на порталі lb.ua

Цій тематиці було приурочено також і круглий стіл з питань української освіти для молоді Криму, організований Майданом закордонних справ http://mfaua.org/ . Прозвучала тотальна критика покрокової інструкції з вуст представників ГО "Альменда". Проте організатори, на жаль, не дали слово для відповіді.

В цілому, на моє глибоке переконання, потрібно збалансовано надавати слово всім НГО, які активно працюють над вирішенням проблеми освіти для жителів Донбасу, Криму, учасників АТО. Це спільна толока. І тут не може бути установки "а ти хіба з нашої пісочниці?" Бо програють всі.

На думку експертів Фонду "Відкрита політика", заохочення молоді Криму та Донбасу до отримання освіти в Україні є одним з важливих векторів сучасного українсько-російського протистояння. Вибір молоді на користь української освіти відкриває Україні додаткові способи комунікації з тимчасово неконтрольованими та окупованими територіями через високоефективні канали – сімейні зв’язки, що практично не піддаються контролю з боку Російської Федерації.

В разі вибору тамтешньою молоддю російської освіти, навіть після повернення українського суверенітету над окупованими і неконтрольованими територіями, там буде зберігатись соціальна, ментальна і культурна база сепаратизму тривалістю мінімум в ще одне покоління.

За ініціативи Фонду "Відкрита політика" парламентським комітетом було в 2015-2016 рр. було проведено Міжвідомчі наради, на яких прийнято рішення про продовження терміну реєстрації на ЗНО та проведення додаткової сесії, про необов'язковість паспорту, про спрощення процедури перетину лінії розмежування та відміну перепусток для випускників на період здачі ЗНО, а також про надання школярам з неконтрольованих територій проживання, харчування в інтернатах Луганської області (без роз'єднання сім’ї!). Працювала гаряча лінія МОН та Фонду "Відкрита політика". Ми спільно з МОН та УЦОЯО і минулого року зробили покрокову інструкцію, а спільно з ЮНІСЕФ надрукували брошури і оперативно їх розповсюдили.

Цього року позиція МОН, УЦОЯО є, безумовно, більш активною і чіткою. Хочу окремо подякувати парламентському комітету з питань науки та освіти, народним депутатам Лілії Гриневич, Тарасу Кременю за послідовну позицію щодо захисту освітніх прав школярів Донбасу, Криму, яку комітет зайняв відразу після початку бойових дій в 2014 році.

Так, проблем, помилок багато. Дії державних структур на даний момент потребують конструктивної суспільної критики, але в значно більшій мірі вони потребують підтримки. Потрібно не тільки критикувати, а й пропонувати, довіряти один одному, діяти на принципах синергетизму, а не конкурентності. Зрештою, коли ми вважаємо Крим та Донбас українськими, то це справа українців боротись за їх майбутнє, за їх молодь.

Ще раз звертаємось до всіх, хто може допомогти донести інформацію на неконтрольовані та окуповані території із проханням інформаційної допомоги, опублікувати інструкцію. Перш за все, звертаємось до Крим-SOS, Донбас-SOS, ЮНІСЕФ. Хіба так вже важливо чиї логотипи стоять на інструкції, колеги? Допоможіть розповсюдити інформацію.

P.S. Кожен з нас після всього пережитого має право зробити в своїй свідомості вибійку "їх батьки вбивають наших хлопців", "танавіщодітиватниківУкраїні". Все ж пропоную поміркувати над кількома питаннями. Без штампів. Скажіть, це доля дітей, народжених в незалежній Україні? Чи знаєте ви, що ці діти часто в конфлікті з батьками? ДНР-ЛНР - це їх вибір? Діти відповідають за батьків?

Росія за них бореться. О, вона знає чому і як. Знаходить ресурси. І давно. Безкоштовні освітні табори на канікулах вже давно там діють. ЕГЭ («единый государственный экзамен», аналог ЗНО), ОГЭ («основной государственный экзамен», аналог ДПА) проводитимуть в Донецьку. Обрано 7 вузів (звісно, не в Москві та Пітері, а в основному, в Ростові-на-Дону), які по програмі "Соотечественник" приймають абітурієнтів з атестатами "ДНР","ЛНР".

Так, зараз випускники - це ще й допризовники. А в майбутньому - виборці. Виборці, які будуть також впливати й на електоральний настрій батьків. Якщо ми боротимемось за цих дітей , покажемо красиву сильну Україну , кого швидше послухають їх батьки - своїх дітей чи нас?

Ще. Екстремізм не має кордонів. Самовибухові пристрої при тій кількості тротилу, що є на Донбасі можуть стати реаліями не тільки сірої території поруч з лінією розмежування. А й Києва, Львова, Брюсселя... Молодість вона відчайдушна. Париж показав: кордонів тероризму нема.

І головне. Кожна ця дитина пережила біду. Біду, за яку не вона несе відповідальність. Путін? Безумовно, так. Батьки? Теж, безумовно, так. Хоч і не всі. А ми? Не всі. А кожен з нас?..

Дякую за допомогу в підготовці інструкції та інформаційно-аналітичних матеріалів експертам Фонду "Відкрита політика" Ігорю Постольнику, Ярославі Дмитрук, Христині Бриченко, В’ячеславу Масному.

Ірина Жданова Ірина Жданова , Генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика», учасниця 42 сесії Міжурядової групи експертів IPCC, кандидат історичних наук