ГоловнаБлогиБлог Василя Фурмана

Як врятувати гривню

Більше 60% девальвації курсу національної валюти за півтора місяці — такий результат запровадження політики ринкового курсоутворення в Україні. Ми всі розуміємо, що валютних резервів немає в достатній кількості, економічна та політична криза в країні і т.д. Тому падіння курсу невідворотнє. Але те що сьогодні відбувається на валютному ринку (неконтрольований ріст долару та євро) починає перетворюватися на загрозу національної безпеки, банківській системі (проблеми ліквідності, капіталізаціі, які вже сьогодні вимірюються десятками мільярдів гривень).

Жертвами валютної кризи є усі українці, суб'єкти господарювання, сама держава. Ми всі платимо за рахунок своїх доходів і заощаджень за неефективну політику вільного курсоутворення.

Уряд, Національний банк потрапив у монетарну пастку: намагаючись підтримати банки великим рефінансуванням, він тим самим стимулює попит на долар. Фактично роздача рефінансування та відкликання вкладів громадян з банків (близько 30% становить зменшення депозитні бази банків протягом останніх місяців) є головною причиною зростання валютного курсу. У людей сьогодні криза довіри до гривні і вони намагаються будь-якою ціною купити долар. Банки також заробляють надприбутки на валютних спекуляціях (сьогоднішня дохідність може складати більше 150% річних). Так для чого їм тоді кредитувати?

Тепер що стосується вільного курсоутворення. Ми чомусь все сприймаємо дуже просто - вільний курс, значить по суті не контрольований курс. Якщо проаналізувати світовий досвід, чистого плавання курсу практично ніде немає. І в Україні доцільним було б запровадження не вільного, а керованого плавання.

І як зазначає визнаний експерт в сфері макроекономіки Гальчинський А. в одному із своїх виступів: "Перестрибнути за один раз із системи фіксованого валютного курсу в стан його нерегульованого плавання неможливо. Це був би стовідсотковий авантюризм". А ми перестрибнули і це зараз спостерігаємо.

Який вихід із цієї ситуації? Необхідно запровадити механізм валютного коридору, (наприклад в межах 10-11 гривень за долар). Мова йде по суті про граничні точки валютних коливань при досягненні яких уводилися в дію механізми інтервенцій. НБУ має робити такі інтервенції, тому що він відповідає за стабільність національної валюти згідно Конституції. В іншому випадку він її порушує.

Кожен рік валютний коридор може змінюватися! І не обов'язково в сторону збільшення. Під дією позитивних економічних факторів (значний приплив інвестицій, ріст економіки, позитивне сальдо платіжного балансу і т.д.) може відбуватися природна ревальвація гривні, зміцнення її купівельної спроможності.

Всі ми розуміємо, що стабільність валютного курсу повинна забезпечуватися інструментами не лише грошової, а й макроекономічної політики. І що одному Нацбанку ці питання не вирішити. Але в короткостроковому періоді це можливо зробити – тримати курс долара в межах 10-11 грн. за 1 долар.

І якщо і надалі курс гривні продовжить падіння, то НБУ та Уряду потрібно ввести мораторій на дострокове зняття депозитів та забезпечити дієвий контроль за рефінансуванням банків.

Крім того, хочеться звернутися до ще однієї проблеми – строковості депозитів. Ми знаємо, що всі у нас депозити по суті своїй до запитання (їх можна забрати в будь який час, незважаючи що вони лежать в банку терміном, наприклад, 1 рік.). За перший квартал поточного року вкладники забрали з банків більше 100 млрд.грн. і які в більшій своїй мірі пішли на валютний ринок. Це також одна із головних причин кризи. Тому треба внести зміни в чинне законодавство і запропонувати вкладнику вибір: із правом дострокового розірвання та без. Зрозуміло, що в другому випадку відсоткова ставка має бути вищою. Така практика діє у європейських країнах світу (Німеччина, Італія, Франції, Австрія тощо). Для України такий варіант також є доцільним. Необхідно прийняти Верховній раді України законодавчі зміни і всі нові депозити приймати на таких умовах.

Хотілось би зазначити про ще одну проблему, з якою ми зіткнемося незабаром: різке збільшення валютного курсу провокує інфляційні очікування. І сьогодні, коли ми чуємо із вуст урядовців, що інфляція буде в цьому році 12-14%, то це дуже оптимістичні оцінки, за умови якщо нічого не зміниться і курс долару буде зростати (за такого тренду він може сягати і 20 грн. через місяць). За оцінками експертів, зростання цін більш як на 10% породжує інфляційну спіраль, яку дуже важко зупинити. Це стає гальмом інвестиційного процесу. Тому не хочу погоджуватися з прогнозом 12–14%. У НБУ та в уряду є інструменти, які дають змогу не допустити подібного стрибка цін (комплексна система заходів режиму інфляційного таргетування). Треба думати зараз, як не допустити подальшої девальвації та забезпечити укріплення гривні в межах валютного коридору 10-11 грн. за 1 долар.

Зрозуміло, що всі можливі заходи, про які ми говорили вище, при наявності політичної волі дадуть можливість утримати курс у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді - нам потрібен швидкий результат успішних реформ економіки та системи державного управління та входження України до 20 найбільших країн світу протягом наступних 20 років. І тоді ми дійсно зможемо мати сильну вільноконвертовану гривню, яка буде рахуватися однією із стабільних валют світу.

Василь Фурман Василь Фурман , Член Ради НБУ, доктор економічних наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram