ГоловнаБлогиБлог Дмитра Рибальченка

Закон про касові апарати: боротьба з ФОПами чи детінізація економіки

В середині жовтня президент підписав ухвалені парламентом закони, які суттєво розширюють обов'язкове використання касових апаратів та реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб підприємців.

Фото: Depositphoto/Wavebreakmedia

Автори Закону очікують, що ухвалені нововведення призведуть до поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО.

Проте, ухвалення цих рішень не на жарт схвилювало не лише великі компанії, які в юридичній площині ховаються за десятками ФОПів, а й реальних дрібних підприємців. Вони наголошують на можливому ускладненні їхньої діяльності, так як для встановлення РРО необхідні суттєві фінансові витрати як на обладнання, так і на адміністрування.

У відповідь на ці побоювання керівництво профільного відомства запевняє, що їхні фахівці вже розробили технологічні рішення, які допоможуть обійтися без РРО в його класичному розумінні. ДПС розробило телефонний застосунок, який дозволить підприємцям вести належний облік своєї діяльності. За задумом розробників він буде абсолютно безкоштовним.

Через чималий резонанс, коментувати цю тему довелося навіть прем’єр-міністру. Він наголосив, що до вступу в дію норм прийнятих в новому Законі є ще більше року. Це дозволить уряду ретельно підготуватися та при потребі підкоригувати окремі положення.

Окремої уваги в новому Законі заслуговує впровадження механізму стимулювання споживачів верифікувати фіскальні чеки, які видають підприємці. Мотивацією для перевірки законодавець передбачив функцію кешбеку, тобто компенсацію вартості покупки клієнту у випадку, якщо продавець надав підроблений чек. Перевірити достовірність фіскального чеку вже зараз можна за його номером на сайті Державної податкової служби України.

Так для чого ж ухвалювалися ці рішення? Для того, щоб збільшити податкове навантаження на малих підприємців, щоб збільшити відрахування до бюджетів усіх рівнів, чи з метою детінізації економіки і як наслідок - боротьби з контрабандою?

Виходячи з амбітних планів уряду наростити ВВП України за 5 років на 40% та залучити не менше 50 млрд. дол. прямих іноземних інвестицій, це рішення виглядає доволі логічно. Без покращення системи адміністрування податків не вдасться підвищити контроль за походженням та якістю товарів. Це прямо виводить з обігу нелегальний контрабандний товар. Його наявність на ринку руйнує конкуренцію та відлякує інвесторів виходити на український ринок.

І це зрозуміло, товар з якого не сплачено мито апріорі знаходиться поза конкуренцією через його нижчу вартість. А однією з найбільших проблем на шляху до досягнення урядових КРІ якраз і є контрабанда.

Проте, з іншої сторони, ухвалені закони суперечать задекларованим урядом принципам впровадження ліберальних реформ. Адже норми прийнятих законів по суті “латають дірки” в системі адміністрування податків, а не змінюють принципи в підходах до підприємництва.

Через це більшість бізнес-асоціацій виступили категорично проти прийнятих законів. Вони не задоволені тим, що під приводом боротьби з сірим бізнесом та контрабандою здійснюється тиск на доброчесних підприємців.

Під тиском вулиці уряд все таки переглянув свою політику по відношенню до ФОПів окремих груп. Міністерство фінансів вже створило робочу групу, яка працюватиме над удосконаленням прийнятого законодавства.

До набуття законної сили окремих норм законодавства ще більше року. Це означає, що часу на коригування найбільш неоднозначних положень ще вдосталь. А створення урядової робочої групи - яскравий приклад готовності нової влади сприймати критику та виправляти помилки.

Дмитро Рибальченко Дмитро Рибальченко , голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній “Октава Капітал”
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter