МСФЗ це стандарти, що затверджуються наднаціональним органом - Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Стандартизація МСФЗ не ставить на меті деталізувати всі процедури та механізми фінансового обліку. Ідея цих стандартів ґрунтується на принципах (principles based standards).
Вважається, що при вирішенні багатьох питань бухгалтери повинні покладатися на службове сумління та особисті професійні судження. Таким чином, облік за МСФЗ зводиться до створення структури загальних правил, на основі яких фахівець може ухвалювати самостійні рішення. На відміну від, наприклад, американської системи, де стандарти ґрунтуються на чітко вивірених правилах (rules based standards).
Важливою особливістю МСФЗ є ще той факт, що процес їхнього прийняття супроводжувався вимушеним компромісом між різними національними системами. Саме тому, з одного боку, МСФЗ робить принципи подачі звітності універсальними, з іншого — залишає простір для збереження особливостей національної фінансової системи.
Перехід українських стандартів фінансового обліку на МСФЗ зумовлений інтеграцією України до Європейського Союзу — ця вимога була прописана в угоді про асоціацію з ЄС. Окрім цього, з ростом частки західних інвестицій у вітчизняну економіку, виникла необхідність універсалізації правил бухгалтерського обліку для полегшення ведення бізнесу в Україні.
Що ж фактично змінюється для компаній що працюють в українському правовому полі? Є, як мінімум, три основні зміни на які варто звернути увагу.
Перше, це нова класифікація підприємств. До вже звичних: малих, середніх та великих тепер додається поняття мікропідприємства. Великі та середні підприємства зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність та аудиторський звіт на своїх сайтах, всі інші підприємства — за запитом будь-якої особи.
Друге, визначення поняття “велике підприємство”. Так, відповідно до МСФЗ такими вважаються компанії з:
● балансовою вартістю активів — понад 20 мільйонів євро;
● чистим прибутком від реалізації товарів/послуг — 40 мільйонів євро;
● середньою кількістю співробітників — понад 250 осіб.
Окрім цього, великі підприємства мають складати та подавати звіт про управління. Це документ, який містить фінансову та не фінансову інформацію про перспективи розвитку підприємства та основні ризики його діяльності.
Третє, статус великого підприємства автоматично відносить до категорії тих, що становлять суспільний інтерес. Тому такі організації зобов'язані створити бухгалтерські служби. Що ж до інших, то вони можуть користуватися аутсорсинговими послугами аудиторських фірм.
Вже зараз можна чітко визначити, що перехід до міжнародних стандартів фінансової звітності є сприятливим фактором як для розвитку конкретного бізнесу, так і вітчизняної економіки загалом.
Для середніх і малих компаній перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності не є обов'язковим. Однак самі стандарти мають однозначні переваги. Використання цих практик допоможе менеджменту компаній краще оцінювати ситуацію “на місці”. І що не менш важливо, МСФЗ позитивно вплине на швидкість та ефективність ухвалення рішень, особливо, в частині прогнозування діяльності підприємств. Зрештою, кожне середнє підприємство прагне в майбутньому стати великим. Тому краще звикати до міжнародних стандартів з самого початку ведення бізнесу.
Крім цього, використання МСФЗ відкриває доступ до західних ринків капіталу, вартість якого суттєво нижча ніж в Україні. Облік за МСФЗ допомагає залучати інвесторів, дає їм краще розуміння можливих фінансових ризиків і прибутків, вказує на якість поданої інформації. Хоча й опосередковано, але універсальні правила фінансової звітності допомагають збільшити потоки інвестицій як для конкретного бізнесу, так і для національної економіки загалом.
Для держави МСФЗ це ознака інтегрованості до міжнародної фінансової спільноти. А також, свідчення того, що держава зацікавлена у демонтажі максимальної кількості перепон, на шляху до безперешкодного руху капіталів та доступу українського бізнесу до світових ринків.
Для національних контролюючих та регуляторних органів МСФЗ це додатковий інструмент для ефективного моніторингу та нагляду. Адже інтеграція України до міжнародних стандартів підвищує вимоги до розкриття фінансової інформації та розширює можливості для контролю лістингу іноземних компаній, що поліпшує роботу органів регулювання, без обмеження можливостей компаній.
Наразі у світі спостерігається тенденція до щорічного збільшення кількості країн, які використовують або заохочують до використання МСФЗ публічні компанії для складання фінансової звітності.
В найближчій перспективі, в Україні, слід очікувати динамічного розвитку систем бухгалтерського обліку і звітності, в частині тотального застосування МСФЗ та Директив ЄС.