ГоловнаБлогиБлог Дмитра Кузубова

Зберегти розвиток екологічної думки: в Харкові відкрили музей екоплакату "4-й Блок", з анімацією та доповненою реальністю

Останнім часом в Україні все частіше говорять про необхідність не лише музеєфікації, збереження та вивчення арт-об'єктів, але й про пошук нових форм та каналів комунікації музеїв із відвідувачем. Музеї потроху перетворюються зі звичайних сховищ для зберігання артефактів на інтерактивні хаби, майданчики для діалогу. Одним із таких проєктів, який поєднав музеєфікацію й діджиталізацію, став нещодавно відкритий у Харкові Музей-Архів-Лабораторія еко-плакату "4-й Блок". Це – одне з найбільших у Європі зібрань розвитку екологічної думки кінця ХХ-початку ХХІ сторіч, зафіксованого у графіці.

Фото: Сергій Козлов

Музей "4-й Блок" відкрився в стінах Харківської державної академії дизайну та мистецтва (ХДАДМ). Основою для експозиції стала колекція робіт на екологічну, соціальну та культурну тематику, яка нараховує понад 10 тисяч робіт із 56 країн. Арт-об'єкти акумулювалися в рамках 10 міжнародних трієнале еко-плакату "4-й Блок", яка проходить в Харкові кожні три роки, починаючи з 1991-го. 

Біля витоків триєнале стояв художник та графік Олег Векленко. У 1986-му він, тоді офіцер запасу, як і тисячі чоловіків отримав повістку та вирушив у Чорнобиль для ліквідації аварії на четвертому блоці ЧАЕС. Там почав робити фотографії та замальовки. Для нього це стало певною мірою способом побороти психологічне навантаження від перебування у важкому двомісячному відрядженні. 

У п'яту річницю катастрофи (1991) митець запросив кращих дизайнерів плакатів та художників із різних країн взяти участь у еко-виставці в Харкові. На подив, погодились майже всі. Так народилася перша трієнале з назвою “4-й Блок”, яка говорить сама за себе. 

Досі побачити роботи – не лише плакати, але й графіку – можна було лише раз на три роки. Через це вивчення їх було досить складним. Не меншою проблемою було і те, що арт-об’єкти зберігалися без належних умов та систематизації. 

З відкриттям музею ці проблеми нарешті вирішені. Відтепер частина робіт постійно демонструватиметься в стінах закладу, решта зберігатиметься в архіві, а студенти й дослідники матимуть вільний доступ до цінного матеріалу. Саме із симбіозу музею, архіву і лабораторії, і складатиметься “4-й Блок”.

Фото: Сергій Козлов

Олег Векленко, який викладає в ХДАДМ, запропонував створити “стаціонарний” музей в рідному для себе виші. Втілити ідею в життя професору допомогли інші викладачі та студенти академії. Реалізація проєкту стала можливою також завдяки Українському культурному фонду.

"Відкриття музею "4-й Блок" – важлива подія не тільки для Харкова, але і для всієї України, – переконаний Олег Векленко. – По-перше, це можливість зберегти для майбутніх поколінь розвиток екологічної думки, адже ці плакати цінні не лише як дизайнерський об’єкт, а й як соціальне висловлювання. По-друге, тут поєднуються музей, архів та лабораторія. У музеї студенти мають можливість займатися наукою, вивчати сучасні види плакатів. Декілька кандидатських дисертацій вже були захищені на основі матеріалів із цієї колекції". 

Музей закономірно унаслідував від трієнале тему Чорнобиля та ядерних катастроф (з 2011-го – це також японська Фукусіма). Так само, як і головний меседж – формування екологічної свідомості через мистецтво. 

Утім, з роками проблематика, яку розглядають художники та дизайнери в своїх роботах в межах трієнале, стає все більш обширною. Плакати та графічні твори, які наразі представлені в музеї, звертають увагу не лише на забруднення навколишнього середовища й глобальне потепління, але й на людські права, насильство, питання війни та миру та інші актуальні суспільні проблеми. 

"Плакат – швидкий засіб реагування на те, що відбувається в суспільстві, – зазначає кураторка музею, мистецвознавиця Олена Мудаліге. – Серед інших, у нас представлено чотири плаката британського дизайнера-графіка Пола Пітера Піча, українця за походженням. Серед них є той, який він спеціально надіслав Олегу Векленку для першої трієнале в 1991 році, коли спогади про аварію на ЧАЕС були ще зовсім свіжими. Роботи Пола Пітера Піча завжди спрямовані на те, щоб підняти гостросоціальні проблеми, які хвилюють суспільство. Вони прості, але змушують замислитися". 

Фото: Сергій Козлов

З огляду на те, що в експозиції є твори різних років, можна простежити, як із плином часу еволюціонував плакат і змінювалося ставлення до тієї чи іншої проблеми у кожної конкретної країни. Саме тому вивчати в новому музеї можна не лише розвиток плакатного дизайну, а й екологічної та гуманістичної думки. А ще – здобувати нові знання на лекціях та брати участь у дискусіях та майстер-класах.

Музей, що живе та рухається

Студенти та викладачі ХДАДМ допомогли впровадити у виставку сучасні технології. Адже в digital-епоху щоб налагодити діалог з відвідувачем, музею важливо розмовляти з ним однією мовою. 

Під керівництвом завідувача кафедри мультимедійного дизайну ХДАДМ Михайла Опалєва студенти розробили до деяких робіт анімацію і доповнену реальність (VR). Ці технології допомогли створити до арт-об’єктів динамічне продовження, яке дозволить транслювати ідеї митців із минулого в майбутнє.

Основою для VR стали плакати авторства вищезгаданого Пола Пітера Піча, а також роботи Божени Корської (Польща), Іштвана Ороса (Угорщина), Ільдана Яхіна та Ярослава Даниліва (обидва – Україна). Частину з них можна подивитись за допомогою гаджетів на основі iOS та Android, частину – поки що лише на Android. Щоб побачити VR, потрібно відсканувати своїм гаджетом QR-код, встановити по ньому додаток Artivive і навести камеру на одну з робіт. 

Студентам була поставлена задача "оживити" роботи авторів та при цьому зберегти їх первинний меседж. Одна із виконавець проєкту, студентка 2 курсу ХДАДМ Марія Ізбаш, працювала над графікою художника, викладача вишу Ільдана Яхіна. 

"Нам запропонували ці роботи і кожен вибирав ту, яка йому ближче, – запевняє Марія Ізбаш. – Основним завданням було зробити анімацію такою ж тонкою й витонченою, як і графіка Ільдана Яхіна. Ми не додавали жодних сторонніх елементів, тому що не хотіли зіпсувати ідеї автора. Нашим завданням було лише оживити їх, щоб відвідувач ще більше відчув атмосферу його робіт". 

Фото: Сергій Козлов

У “4-му Блоці” сподіваються, що з відкриттям власного простору зможуть привернути ще більшу увагу до українського дизайну та графіки, а також змусять замислитися над вирішенням екологічних та соціальних проблем.

У подальшому в музеї планують влаштовувати виставки з конкретною тематикою і концепцією, поступово демонструючи відвідувачам величезний архів своєї колекції. Крім того, не виключають, що покажуть роботи з анімацією та VR закордоном. Адже, “4-й Блок” завжди прагнув бути платформою для комунікації українських художників та дизайнерів – не тільки між собою, але і з митцями решти світу.

"У такій формі – анімованого плаката та VR – ми зараз можемо дуже легко, без будь-яких затрат перевозити цю виставку по всьому світу, що ми і збираємось робити", – підсумовує Михайло Опалєв.

Дмитро Кузубов Дмитро Кузубов , Журналіст (Харків)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter