ГоловнаБлогиБлог Дениса Москаля

Як влада провокує киян на протести

Підвищення вартості проїзду у столичному транспорті завжди викликало значний резонанс серед киян здебільшого через непродуману політику керівництва міста. Адже незалежно від прізвища столичного очільника влада наважується в рази підвищувати вартість поїздки, не надавши киянам прозорого розрахунку і нічого не зробивши для недопущення стрімкого зростання цін. Не зламав цю негативну тенденцію і чинний мер.

Фото: Макс Левин

У наступному році вартість проїзду в метро зросте вдвічі – до 4 грн., а в тролейбусах та автобусах – до 3 грн. При цьому киянам ніхто з міських чиновників не надав чітких розрахунків вартості однієї поїздки. Всі аргументи зводяться лише до того, що на комунальних підприємствах «Київський метрополітен» та «Київпастранс» склалася складна фінансова ситуація, а Кабмін не компенсовує вартість проїзду пільговиків. Як це не дивно, такими ж причинами виправдовували підвищення цін на проїзд у 3-4 рази чиновники Черновецького у 2008 році. До слова, тоді після втручання Антимонопольного комітету України проїзд у столичному транспорті трохи здешевшав. Так само восени 2013 року очільники міста говорили про необхідність підвищення вартості квитків та жетонів, наводячи ті ж самі фактори (тоді розпочався Майдан – і ціни залишились незмінними). І жодного разу ніхто не надав киянам чіткий та прозорий розрахунок вартості однієї поїздки в метро чи автобусі.

До речі, якщо говорити про компенсацію Кабміном пільгового проїзду, то наразі право безкоштовно користуватися столичним метрополітеном мають тільки пенсіонери-кияни на підставі «Картки киянина». Пенсіонери з інших міст сплачують самі за свій проїзд у столичній підземці. Тому цей аргумент можна поставити під сумнів.

Натомість жоден чиновник, розповідаючи про необхідність підвищення цін на проїзд, ніколи не згадує ані про доходи від розміщення реклами у метрополітені, ані про надходження від розташування торгових точок ледь не на кожній станції. Кияни не знають, скільки заробляє КП «Київський метрополітен» від цих видів діяльності, куди йдуть ці кошти, чи опиняються вони в кишенях якихось посередників?

Так само низку запитань у мешканців столиці викликає ситуація з інвестором, який реалізовуватиме проект впровадження єдиного квитка. Маловідома харківська компанія, яка виграла конкурс ще за попередньої влади, вподовж 10 років отримуватиме винагороду у розмірі 8,47% від виручки з пасажирського транспорту столиці. При вартості проїзду у 2 грн. у метрополітені прибутки цього інвестора складуть 167 тис. грн. на день або близько 61 млн. грн. щороку. Після підвищення ціни поїздки у метро до 4 грн. заробіток цієї компанії одразу ж зросте вдвічі. Чому кияни мають допомагати комусь ставати мільйонерами?

Підвищуючи вартість проїзду, чиновники діють за однаковими шаблонами і у 2008, і у 2014 році. Змінювати правила гри і робити свою діяльність прозорою, відкритою і спрямованою на покращення добробуту людей, здається, до їхніх планів наразі не входить. І це може зіграти з очільниками міста дуже злий жарт. Адже за останній рік люди дуже змінилися. Ігнорувати їх не можна.

Окрема тема – це підвищення вартості проїзду у маршрутних таксі, яке завжди відбувається майже синхронно із здорожчанням поїздок у комунальному транспорті. Знову ж таки перевізники не надають прозорих розрахунків, а тільки говорять про подорожчання бензину і запчастин. Дійсно, це об’єктивні фактори. Але не менш об’єктивним і важливим показником для розрахунку вартості проїзду є пасажиропотік, який у маршрутках ніхто не контролює. І при розрахунку тарифу підприємець, приміром, може поділити витрати на 10 пасажирів за рейс, а може – на 20. При цьому в маршрутці буде їхати 50 людей. Звісно, це умовні цифри, які допоможуть проілюструвати ситуацію. Адже талончики у маршрутках ніхто не видає, відповідно, й не ведеться облік пасажирів. І як наслідок, втрачається можливість розрахунку прибутків перевізника та об’єктивної вартості проїзду.

Тому перед тим, як підвищувати ціни, необхідно навести порядок у всіх цих питаннях. Для початку варто добитися, щоби водії усіх маршруток обов’язково видавали квитки пасажирам, а в метро – встановити ринкову вартість розміщення реклами та торгівельних точок, без посередників, щоби виручені кошти спрямовувались на потреби метрополітену, а не на збагачення якихось фірмочок. Може, тоді й не доведеться підвищувати вартість проїзду аж удвічі.

Ще раз наголошую: цінова політика має ґрунтуватись тільки на чітких та прозорих розрахунках, без жодних завуальованих схем. Тоді люди менше страждатимуть і, як наслідок, менше мітингуватимуть. А поки столична влада своїми необдуманими вчинками сама провокує суспільство на акції протесту, які можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

Денис Москаль Денис Москаль , Депутат Київської міської ради
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter