ГоловнаБлогиБлог Бориса Кушнірука

Бенефіс Тимошенко в своєму звичному амплуа «плакальниці за народ» (частина друга)

Після того, як експерти, підібрані в типовий для Шустер live спосіб, потопталися по керівнику Нафтогазу, до мікрофону вийшла Юлія Тимошенко. Вже з перших її слів стало очевидно, що доведеться спостерігати вже знайоме, не першої свіжості, театральне дійство. Пані Тимошенко розпочала зі звернення до телеглядачів, щоб ті негайно подзвонили всім своїм рідним, друзям, знайомим із закликом негайно включити телеканал «112». Вона буде розповідати про те, що вже завтра вони можливо не зможуть почути. Все це оголошувалось з трагічними нотками, з характерними пасами рук в напрямку аудиторії.

Юлія Володимирівна, правда, не пояснила, а що вже наступного дня мало трапитися таке, що люди не зможуть дізнатися про її виступ. Її за нього можуть вбити, знову запроторити до в’язниці, закрити студію Шустер live, відімкнути в усій країні Інтернет, щоб вже ніхто ніколи не дізнався «правди від Тимошенко»? Розповідала ж пані Тимошенко про тарифи на газ. Говорила довго. Обсяг демагогії, пересмикування, маніпулювання цифрами просто зашкалював.

Зупинюсь лише на декількох ключових прикладах відвертої некоректності, на додачу до тих демагогічних тез, які ми розбирали вище, і які пані Тимошенко теж згадувала.

Так, Юлія Тимошенко, визначаючи, якою ж має бути справедлива ціна на газ для населення, обрала базою для своїх розрахунків 510 грн за тисячу кубів газу – ціну, за якою державна газовидобувна компанія «Укргазвидобування» була змушена продавати газ Нафтогазу для подальшого продажу населенню. Ціна ця була встановлена ще урядом Тимошенко на початку 2010 року.

Коли пан Коболев обережно зауважив, що за ці 5 років відбулось дуже значне зростання цін на всі складові виробничого процесу, включно з витратами на зарплату працівникам, а тому при збереженні такої відпускної ціни газовидобувні компанії просто не зможуть працювати, то тут же отримав вимогу від Тимошенко не перебивати її.

Хоча якщо всі розрахунки базуються на некоректному базовому показнику, тоді вони не мають жодного сенсу. Усвідомлюючи це, Юлія Тимошенко все ж таки відреагувала на ці слова Коболева. Але її відповідь у професіональних менеджерів мала б викликати просто шок. Пані Тимошенко заявила, що зараз всім складно, тому і газовидобувники мають терпіти. Хоча, якщо у підприємства витрати більше за доходи, тоді вони проїдають оборотні кошти, а потім просто банкрутують, зупиняючи виробничу діяльність.

З урахуванням карколомної девальвації та зростання цін в 2014 році, якби Україні знову «пощастило» і керування української економікою, в тому числі ціноутворенням на газ, в ручному режимі займалась Тимошенко, то процес повного банкрутства газовидобувних компаній в Україні не заставив би себе довго чекати.

Як думаєте, хто б їх скупив?

Ще одним показником, який пані Тимошенко взяла як базу для розрахунку, був загальний обсяг природнього газу видобутого в Україні в 2014 році. Він склав біля 20,5 млрд кубів газу. Але з них 5,3 млрд кубів газу видобули приватні компанії та Укрнафта. Так от Юлія Тимошенко заявила, що весь цей природній газ має теж піти населенню. Ну і пам’ятаємо, за якою ціною вже не державна, а приватні компанії мають віддати його.

Пан Коболев спробував зауважити, що цей газ взагалі-то належить приватним компаніям, і вони не захочуть постачати його населенню навіть за ціною 7188 гривень, коли можна продати комерційним споживачам за 10 тисяч гривень. Відповідь Тимошенко була до болі знайомою. Цей газ належить українському народу, з пафосом оголосила головна «плакальниця країни», а тому його слід у цих компаній забрати.

Взагалі, зазначила пані Тимошенко, всі ці компанії отримали найбільш цінні родовища за часів президенства Януковича, і пов’язані з його кланом (хоча, насправді, деякі з родовищ вже по 15 років знаходяться в приватних руках), нічого туди не вклали, тому вона обурена, чому їх ще досі не забрали в них та не повернули державі.

Легкість, з якою пані Тимошенко готова без рішення суду відбирати чужу власність, ми всі пам’ятаємо в історії з РосУкрЕнерго. От тільки, що робити, якщо потім в міжнародних судах з’являться позови проти України на десятки мільярдів доларів?

Керівництво Нафтогазу до цього часу не знає, як розібратися з багатомільярдним позовом Коломойського в міжнародних судах, який цілком слушно вважає незаконним відбиранням газу Укрнафти, що зберігався в газових сховищах. Зараз він хоче, щоб Укрнафті, і йому як власнику 40% цієї компанії, заплатили за той газ, виходячи з 500 доларів за тис кубів, а не 250.

Отже, два основних показника розрахунку справедливої, в уявленні пані Тимошенко, ціни на газ для населення базувалися на відомому вже більше ста років принципі «відібрати та поділити».

Якщо казати про розрахунок, який наводила Юлія Тимошенко, то слід на додачу зауважити, що вона погано знає Податковий кодекс, тому помилилась в базі та способі нарахування рентної плати на газ.

На що, до речі, звернув увагу Коболєв. Але, хто там буде чути аргументи професіоналів, коли вона виступає?

Річ в тім, що в статті 252 Податкового кодексу вказано «базою оподаткування рентною платою є вартість товарних обсягів видобутого природного газу, що визначається за фактичними цінами реалізації».

В той же час, Тимошенко за базу оподаткування рентою за ставкою 70% взяла показник "ціна газу з інвестиційною надбавкою" – 610 грн. за тис. куб без ПДВ.

Хоча, насправді, рента складає 70% від ціни реалізації газу видобувним підприємством. Тобто, ціна газу з інвестиційною надбавкою (610 грн.) складає 30% від ціни реалізації газу.

Якщо погодитися з Тимошенко та брати для розрахунку ціну газу з інвестиційною надбавкою у розмірі 610 грн. за тис. куб, що становить 30% від ціни реалізації газу, тоді повна ціна реалізації газу має становити 2033,33 грн. за тис. куб, у тому числі рента за ставкою 70% від ціни реалізації – 1423,33 грн. за тис. куб.

Таким чином, розрахунок ціни був занижений на 996,33 гривні через невірно визначену базу оподаткування.

Якби йшлося лише про жонглювання з цифрами, які погано розуміє аудиторія, то виступ Тимошенко ще не виглядав настільки одіозним.

Їй цього було замало, тому вона почала відверто обманювати людей щодо процедури отримання субсидії. Для цього вона почала переховувати перелік документів, які необхідно надати соціальним органам по старій процедурі. Справді, доволі громіздкій та неефективній.

Але пані Тимошенко не могла не знати, що вже затверджена нова, максимально спрощена, процедура отримання субсидій. Передбачається заповнення заявником лише двох аркушів, один з яких – це заява з проханням надання субсидії, інший – інформація про склад родини та її доходи, про тип помешкання та комунальних витрат на його утримання. Жодних додаткових підтверджуючих документів подавати непотрібно.

Якщо, навіть, десь на місцях, хтось ще не отримав відповідні інструкції, то це не надає лідеру парламентської фракції морального права дискредитувати сам принцип надання субсидій соціально незабезпеченим верствам населення. Особливо це виглядає цинічним та аморальним під час боротьби українського народу проти зовнішньої агресії.

Не секрет, що російські спецслужби намагаються викликати невдоволення населення України діями влади, особливо щодо непопулярних кроків, пов’язаних з підвищенням тарифів та скороченням соціальних виплат. Це все має дискредитувати та ослабити державну владу, вселити недовіру населення до української державності. Нічого нового в діях російських спецслужб немає. Саме в такий спосіб діяла Кайзерівська Німеччина проти Російської імперії під час Першої світової війни.

Важко не побачити, що виступ Тимошенко під час Шустер live доволі чітко співпадає з інтересами Росії. Не дарма на наступний день російські ЗМІ доволі активно, з позитивною інтонацією, розповідали про виступ пані Тимошенко.

Все, що відбувалося в студії Савіка Шустера протягом двох годин спочатку під час намагань дискредитувати голову Нафтогазу, а потім виступу Тимошенко, все більше викликало в мене роздратування та лють. Бо сам формат, по суті, був спрямований не на професійне обговорення дій влади, пов’язаних з підвищенням комунальних тарифів, а на її дискредитацію.

Чому я розлютився та зірвався?

Остаточно мне вивело з себе маніпулювання думкою людей з боку Тимошенко, коли вона підняла питання зарплати голови Нафтогазу Коболєва. Це вже було за межею моралі. Тимошенко зверталася до слухачів зі словами, що Коболев, не може зрозуміти проблеми простих людей, бо отримує зарплату в 1,5 тис дол на місяць. Взагалі, заявила пані Тимошенко, він міг би працювати безплатно. І його робота зовсім не цінніша за роботу вчителів та медиків. А ще саме зарплата Коболєва та інших менеджерів робить такими високими тарифи на газ для населення.

Все це заявляла людина, яка є доларовим мультимільйонером, якщо не мільярдером, яка ніколи не платила податки зі своїх реальних статків, отриманих ну зовсім не трудами праведними, яка витрачає сотню тисяч доларів на двотижневу відпустку в Іспанії, ще сотні тисяч доларів на весілля своє доньки, яка може запросто поїхати в Берлін чи Париж скупитися, живе в маєтку, що коштує мільйони доларів.

Хочу наголосити, річ зовсім не в шопінгу, який пані Тимошенко минулого літу робила спільно зі своєю донькою на Кюдам, вулиці, де розташовані в Берліні найдорожчі бутіки, та про який я нагадав під час Шустер live. Хоча і це вона заперечувала.

Річ в безупинній брехні та демагогії пані Тимошенко.

Я вже неодноразово казав, що наша країна розплачується окупацією Криму та частини Донбасу, тисячами загиблих та десятком тисяч скалічених, сотнями тисяч біженців за демагогію та соціальний популізм, який в нас панував всі роки незалежності. Сепаратизм на Донбасі виник не просто так. В його основі пропагування утриманства та соціального популізму, який призвів до зубожіння сотень тисяч людей на тлі багатомільярдного збагачення купки кримінальних негідників.

Але навіть війна не зупиняє Тимошенко від демагогії соціального популізму, на якій базується вся її політична діяльність останні п’ятнадцять років.

На початку української незалежності людей відверто дурили, розповідаючи, що роздадуть безплатно державне майно. В результаті їм роздали ваучери, які потім за безцінь скупили спритні ділки.

Підіграючи утриманству та паразитуванню, громадянам казали, що їм важко самим відповідати за свою спільну співвласність в багатоквартирних будинках, тому не можна зобов’язувати їх створювати ОСББ. А в результаті в шахрайський спосіб позабирали в них підвали, горища, прибудинкові території, розкрали десятки мільярдів гривень бюджетних коштів, що виділялися, начебто, на утримання цих будинків.

Також нестерпно людям платити реальну плату за газ, електроенергію, тепло, воду. А, де-факто, відбувалося маніпулювання з тарифами, з реальними обсягами споживання, як наслідок – тотальне розкрадання бюджетних коштів, яке складає сотні мільярдів гривень.

Ми надто дорого зараз платимо за роки поблажливого сприйняття соціального популізму та демагогії цинічних негідників, які використовують радянське мислення та звички людей, для того щоби дорватися влади та надалі збагачуватися за їх рахунок.

Я розумію, що у пані Тимошенко поняття моралі та совісті абсолютно атрофовані. Тому і надалі її нічого не зупинятиме від спроб повернутися до влади за допомогою добре оплачуваного маніпулювання людьми.

Ми всі зобов’язані змінитися, та не просто мовчати, а максимально жорстко протистояти намаганню Тимошенко та інших політичних демагогів відновити ту саму модель функціонування суспільства, яка існувала до 2014 року. В іншому випадку українська держава зникне, ховаючи під своїми уламками сотні тисяч загиблих.

P.S.

Після Шустер live я був злий на себе, що зірвався. Хоча і розумію, ніякої чесної, професійної дискусії щодо ціни на газ, комунальних тарифів там не могло бути в принципі. Бо Савік Шустер не за красиву косу дав Юлії Тимошенко можливість безперешкодно розвішувати протягом півтори години «локшину» на вуха слухачів.

Хочу особливо зазначити, так як організовано шоу Шустера – це бізнес. До справжньої європейської журналістики воно не має жодного відношення.

Плюсом мого конфлікту з Тимошенко та Шустером можу вважати те, що він спровокував дуже жваву дискусію в соціальних мережах щодо тарифів та принципів функціонування ринків електроенергії, газу, житлово-комунальних послуг.

Мені було приємно, що отримав у себе на сторінці в ФБ не тільки прокльони з боку десятків прихильників Юлії Тимошенко, але і слова підтримки від сотень людей, багатьох з яких я взагалі не знав.

Борис Кушнірук Борис Кушнірук , Економіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter