ГоловнаБлогиБлог Бориса Кушнірука

Дещо про черговий «наїзд» на пані Гонтарєву

Панове, не можу не прокоментувати черговий «наїзд» на Голову НБУ Валерію Гонтарєву. Причому в деяких випадках він, ну, вже зовсім некоректний.

Фото: Макс Левин

Так, мене не можуть не здивувати такі слова колишнього Голови правління банку «Аваль» Олександра Деркача, на його сторінці у фейсбуці: «У нас очень оптимистичный председатель правления НБУ. Или оптимистичная (?)… Сначала левой ногой выдается 200 миллиардов гривен рефинансирования банкам. Без залогов и под честное слово».

Давайте спільно проаналізуємо дані відкритої саме пані Гонтарєвою інформації про рефінансування НБУ за 2014 рік.

Нагадаю, що пані Гонтарєва була призначена на посаду Голови НБУ 19 червня.

За цей період Нацбанк на строк більше 30 днів видав стабілізаційних кредитів, кредитів рефінансування шляхом проведення тендера та здійснив операцій РЕПО на загальну суму 36460,3 млн. грн. (грудень – 9206,7 млн. грн.; листопад – 3402, 2 млн. грн.; жовтень – 9940 млн. грн.; вересень – 3850,3 млн. грн.; серпень – 2634,0; млн. грн.; липень – 5630,7 млн. грн; з 19 червня – 1796, 5 млн. грн.).

Всі ці кредити були забезпечені. Жодного незабезпеченого кредиту Нацбанк в ці строки не видавав. Більш того, це і неможливо, бо суперечить всім нормативним актам НБУ. Ніхто би з керівництва НБУ не наважився підставитися під гарантовану кримінальну відповідальність за видачу незабезпеченого рефінансування.

Основним видом забезпечення виступали ОВДП, що є класичним для рефінансування Нацбанку.

До рефінансування, яке були видано не під заставу ОВДП, належать:

• в липні:

Стабілізаційні кредити на загальну суму 395 млн. грн. (рішення по ним були затверджені Правлінням НБУ в травні, тобто ще попереднім керівництвом). З них, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" – 145 млн. грн. (Іпотека нерухомості), Акціонерний банк "Південний" – 250 млн. грн. (Іпотека нерухомості; Порука; Застава майнових прав за кредитними договорами).

• у вересні:

Стабілізаційний кредит АТ "Дельта Банк" – 960 млн. грн. (Застава облігацій Державної іпотечної установи);

• у жовтні:

Стабілізаційні кредити на загальну суму 2500 млн. грн. З них, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" – 1300 млн. грн. (Іпотека нерухомості), ПАТ "ВіЕйБі Банк" – 1200 млн. грн. (Іпотека нерухомості; Порука);

• у грудні:

Стабілізаційні кредити на загальну суму 1300 млн. грн. З них, АТ "ІМЕКСБАНК" – 300 млн. грн. (Іпотека нерухомості; Застава майнового комплексу; Порука); ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" – 850 млн. грн. (Застава майнового комплексу).

Кредит рефінансування шляхом проведення тендера під заставу майнових прав за кредитними договорами розпорядників коштів місцевого бюджету на загальну суму 1125 млн. грн. З них, АТ "ОЩАДБАНК" – 1000 млн. грн., АБ "УКРГАЗБАНК" – 125 млн. грн.

Були також кредити рефінансування шляхом проведення тендера під заставу іноземної валюти на загальну суму десь 120-130 млн. грн.

Ще Нацбанк видавав, так звані, кредити овернайт. Але ці кредити видають банкам на ніч, і вони не виходять за межі коррахунків банків в Нацбанку. Тому вимоги по їх забезпеченості не висуваються. Крім того, це рефінансування жодним не впливає на споживчі ціни та валютний ринок.

Якщо бути максимально прискіпливим, то можна ще згадати рефінансування НБУ на строк менше 30 днів, яке видавалась з 19 червня. Загальна сума такого рефінансування склала 4495,3 млн. грн.

23.07 – 877,9 млн. грн. 3 банкам на 13 днів;

20.08 – 86,5 млн. грн. 1 банку на 6 днів;

27.08 – 150,6 млн. грн. 2 банкам на 13 днів;

03.09 – 58,0 млн. грн. 1 банку на 13 днів;

17.09 – 121,0 млн. грн. 3 банкам на 13 днів;

24.09 – 73,3 млн. грн. 2 банкам на 13 днів;

01.10 – 100 млн. грн. 2 банкам на 13 днів;

15.10 – 100 млн. грн. 2 банкам на 13 днів;

22.10 – 500 млн. грн. 4 банкам на 13 днів;

29.10 – 441 млн. грн. 2 банкам на 13 днів;

19.11 – 270 млн. грн. 5 банкам на 13 днів;

26.11 – 217 млн. грн. 4 банкам на 13 днів;

05.12 – 500 млн. грн. 7 банкам на 13 днів;

24.12 – 1000 млн. грн. 15 банкам на 19 днів.

Таким чином, по-перше, ніякого рефінансування на 200 млрд. грн., тим більше незабезпеченого, за час керування НБУ з боку Гонтарєвої не було. Теоретично існують ризики з часткового неповернення рефінансування лише по стабкредитам, які видавалися під інше забезпечення ніж застава ОВДП.

По-друге, очевидно, що не це рефінансування призвело до падіння курсу національної валюти.

На підтвердження цих слів можна навести ще певну статистику НБУ. В жовтні загальне рефінансування НБУ (крім овернайт) склало 11351 млн. грн. В той же час НБУ протягом жовтня залучив у банків на строк від 7 до 84 днів коштів на загальну суму 26455 млн. грн.

При цьому з метою зупинити паніку Нацбанк в жовтні здійснив інтервенції на міжбанківському ринку в обсязі 3174,6 млн. дол. США зі середньозваженим курсом продажу 1290.8767 грн за 100 дол. США. Гривневий еквівалент цієї проданої валюти склав 40980,2 млн. грн. Це в 3,6 разів більше ніж все рефінансування видане в жовтні.

Очевидно, якби Нацбанк цього не робив, то курс нацвалюти вже в жовтні скакнув до 16-18 грн. за дол. США.

Отже, основними факторами девальвації гривні є війна на Донбасі, стрімке погіршення економічної ситуації, відсутність реальних кроків з реформування економіки та незбалансованість державного бюджету, що призвело до зависання кредитної допомоги від МВФ.

Ба, більше того, якщо вже в найближчі тижні уряд не продемонструє реальних сильних кроків з реформування економіки, скорочення державних функцій та відповідного кардинального скорочення державного апарату та державних видатків на його утримання, не подасть до парламенту проекту зміни до держбюджету, які би передбачали його більшу збалансованість, то ми і надалі не зможемо розраховувати на кредити МВФ, а це неминуче призведе до дефолту, девальвації гривні до 50 чи навіть 100 гривень за долар США з відповідним повним колапсом національної економіки.

Все написане тут не означає, що в мене взагалі немає зауважень до діяльності нинішнього керівництва НБУ. Але мені хотілось, щоби критика на його адресу була більш професійною та доказовою.

Крім того, всі мають чітко усвідомлювати, що Нацбанк не має можливості утримати стабільність курсу гривні при настільки незбалансованому держбюджеті та законодавчо нав’язаного йому обов’язку здійснити емісію гривні на покриття дефіциту держбюджету на загальну суму більше 200 млрд грн. Крім того, Нацбанку ще необхідно продавати іноземну валюту уряду та НАК «Нафтогазу» для здійснення обов’язкових зовнішніх платежів. І відмовитися від цього Нацбанк точно не зможе.

Тому зараз стабільність гривні залежить незрівнянно більше від діяльності уряду, ніж НБУ.

А своїми некоректними коментарями, статтями та просто істериками дехто навмисно чи ненавмисно намагається зняти відповідальність за ситуацію в українській економіці, в тому числі з курсом гривні, з уряду, в першу чергу з прем’єр-міністра.

Борис Кушнірук Борис Кушнірук , Економіст
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook