ГоловнаБлогиКнижкова полиця

Шість книжок про бізнес по-українськи

Якщо досі думаєте, що на українському книжковому ринку важко знайти значущу літературу на тему підприємництва, то трохи помиляєтеся. Тепер і в Україні бізнесмени (та й просто фанати своєї справи) поступово сідають писати книжки про створення та розвиток власної фірми і не соромляться ділитися досвідом про те, що варто враховувати при бажанні одного дня стати не працівником, а роботодавцем.

Раніше ми уже розповідали про книжки на тему, як робити бізнес та розвивати економіку в Україні, тому зараз зібрати у цій добірці п’ять підприємницьких історій «з полів»: три розповіді сучасних українських підприємців; одне ретроспективне дослідження про часи ХІХ століття, коли люди творили бізнес, а бізнес робив суспільні зміни; і по одній книжці про те, як робити гроші на фотографії, та створювати бренди. Отже, якщо ви втомилися від західних історій (не)успіху, ласкаво просимо до українських реалій! Нам теж є що сказати, хоча не всі ще готові говорити. Світом керують сміливці, чому б одного дня не приєднатися до їхньої команди?

Дмитро Томчук, «Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена» (Наш формат, 2019)

«Український бізнес — це не проста прогулянка. Він формувався у жорстких умовах: коли розвалювалися старі економічні зв’язки та створювалися нові. Тому й уроки, які він дає, — безжальні й унікальні», — пише в анотації до цієї книжки видавець. Але не лякайтеся та листайте книжку далі і знайдете тут доволі багато важливого та цікавого.

Майбутній інвестор Дмитро Томчук народився в Бердичеві, що на Житомирщині, розповідає про свій «шлях підприємця» від 1990-х і до сьогодні та його українські особливості. Перші кроки по воді в бізнесі, принципи засновника, бідномислення, “це життя, крихітко” — це все назви розділів книжки Томчука-інвестора.

Стиль розповіді у бізнесмена доволі простий та насичений водночас і гумором, і, як би це назвати, його «правдою життя». «Моя трудова діяльність розпочалася наступного дня після того, як я побачив себе у списках зарахований у ВНЗ. До навчання лишалося ще два місяці…», — розповідає засновник інвестиційного фонду Fison Томчук, який отак взяв (і формально бувши студентом) — та влаштувався на роботу в канадську фірму.

Підприємець вважає, що «бізнес без ідеї» більш безнадійний ніж «бізнес без фінансування», бо гроші на ідею можна знайти у будь-який момент. А як бути з хорошими ідеями? Чим не привід познайомитися із такими відвертими історіями українського бізнесмена.

Євген Черняк, «Big Money: принципы первых. Откровенно о бизнесе и жизни успешных предпринимателей (Форс, 2019)

Якщо ви коли-небудь бачили рекламу бренду «Хортиця» чи дегустували український алкоголь, то маєте знати і їхнього власника — вітчизняного бізнесмена родом із Запоріжжя Євгена Черняка, голову наглядової ради холдингу Global Spirits, який і виробляє такі місці напої. Як це побудувати в Україні бізнес на горілці та застіллі? Запросто!

«Хто не хоче, шукає причини. Хто хоче, шукає можливості. Ця книга про людей, які завжди шукають можливості і знаходять їх. Все хороше в цьому світі придумане людьми, які хотіли заробити. Підприємцями і бізнесменами. Ця книга про них. Про тих, хто кожен день робить цей світ кращим, розвиваючи свій бізнес, створюючи робочі місця і сплачуючи податки», — пише Черняк. Підприємець зі списку журналу Forbes «Найбагатші люди України 2009» минулого року спробував себе у новому амплуа ведучого Youtube-каналу про бізнес «Big Money», де він у легкій експресивній манері спілкується з колегами-бізнесменами про реальні та практичні кейси зі світу великих грошей.

Під обкладинкою цієї книжки, окрім історії самого Черняка, ви якраз знайдете низку імен з українським бізнес-досвідом: власники Rozetka, UNIT.City, Нова пошта та ін. відповідають на питання про принципи побудови бізнесу, підбору людей у свою команду тощо. А на запитання, як залучити покупця чи клієнта, сам Черняк відповідає доволі категорично: щирістю.

Андрій Оністрат, «Як я про$рав банк» (Моноліт-Bizz, 2019)

Здавалося б, що нового можна розказати про досвід роботи у структурах української банківської системи? Успішні імена банків із низкою клієнтів та банки-банкрути до яких виставляються черги кредиторів за останні роки вже стали звичними для рядового користувача подібних послуг.

Але становлення української банківської системи не завжди було простим, як делікатно це б не виглядало з погляду сьогоднішнього дня. Книжка підприємця та банкіра Андрія Оністрата — частково погляд на формування банківської структури зсередини та розповідь про бізнес-помилки, на яких теж варто вчитися. Промовиста назва книжки начебто на це і натякає! За кар’єрою у «Укрсоцбанку», в Оністрата була покупка «Банку “Національний кредит”», але це лише частина про його бізнесові пошуки в українських реаліях. У тексті книжки (мабуть, за зразком своїх західних колег) можна знайти багато особистого: і про персональні, і про професійні виклики.

В житті кожного із нас багато граней, отже, чому б не прозповісти і про них? Виглядає як претензія на подібний авторський задум. Тому за жанром це така собі відверта «історія про свій шлях» у жанрі мотиваційної літератури. «Навчайтеся ухвалювати рішення, беріть на себе відповідальність. Не можете самі? Знайдіть того, хто дасть вам такого необхідного чарівного копняка», — наголошує автор. Подібний формат викладу, як на мене, доволі новий для нашого книжкового ринку та й бізнесу загалом. Вже цікаво, як читач відреагує на подібну новинку вітчизняного виробництва та чи продовжить зачитуватися закордонними аналогами такого типу?

Василь Шульга, «Invisible photo business, Що має знати фотограф, який хоче знімати для світових брендів» (Pabulum, 2017)

Сучасний бізнес — то не тільки про прибуток з алкоголю, банківських послуг та IT-проектів. Бізнес на фото — теж доволі гарна справа, особливо для тих, хто має до цього хист. Про підводні камені фотобізнесу, типологію його клієнтів та те, як таке заняття може бути прибутковим, в своїй книжці і розповідає співвласник компанії Positive Pictures Василь Шульга. Разом із партнером-фотографом ним було організовано агентство, яке за вісім років роботи виконало понад 400 проектів для низки відомих у всьому світі брендів (McDonalds, Adidas, Lipton та ін).

Сама книжка починається з глосарію про те, які серйозні слова варто знати фотографу, «аби виглядати професіоналом». Уже далі — історія, як з’явився текст, та пояснення, чому перше, на що має звернути увагу читач, тримаючи в руках цю книжку, — то будівля на її обкладинці. «Лише один з тисячі фотографів-початківців стає професіоналом», — одразу попереджає Василь Шульга, додаючи, що «бізнес у сфері фотографії — це, насамперед, бізнес, і тільки потім — фотографія». Далі буде ще цікавіше: фотографування — це лише 30% бізнесу, попереджає автор. Що ж тоді решта? Багато складових: бухгалтерія, юриспруденція, маркетинг, адміністрування.

Усе в світі бізнес-фотографії побудовано за поверхами, і їх всього п’ять. Отже, щоб потрапити на п’ятий, треба (як і в будинку без ліфта) пройти перші чотири. Шульга бере на себе цю роль екскурсовода та розповідає, як же туди піднятися і що при цьому варто знати про кожен із попередніх поверхів. Відмічу, що стиль викладу дуже легкий (і трохи іронічний), а після кожного розділу автор окремо занотовує для читача правила кожного з поверхів. До прикладу, одним із правил п’ятого поверху є те, що «постпродакшн — це не диво, тому якщо підготовка і сама зйомка була проведена неякісно, навіть високоякісний дизайнер навряд чи врятує проект». То ви досі думаєте, що фотобізнес — це легка штука?

Тетяна Водотика, «Історії успіху. Видатні українські бізнесмени ХІХ ст.» (Фоліо, 2019)

Ми звикли часто говорити про ще доволі «молодий» досвід українського підприємництва. Мовляв, за наших 28 років ми лише вчимося, про які уроки чи принципи успіху можна говорити? Але погоджуюсь на подібні аргументи забуваємо про важливе: успішний досвід українського підприємництва був задовго до здобуття незалежності та радянської влади на нашій території. Мова, звісно ж, йде про відомих підприємців ХІХ століття, які не боялися ставати першопрохідцями у своїх сферах, створювали цілі бізнес-імперії та ще у ті часи доводили, що «все можливо, просто над дечим треба довше працювати».

Історикиня Тетяна Водотика продовжує досліджувати досвід українського підприємництва у Російської імперії. У списку вдалих історій ви, до речі, знайдете як уже відомі імена із роду Терещенків, Яхненків та Симиренків, та і нові: родину Бродських, грецький бізнес-десант на українських землях, Давида Марголіна чи Олексія Алчевського. Всі ці люди мали різне походження та народилися в різних куточках сучасної території України (від Харкова до Одеси та ін.), але їх об’єднувало одне: дух підприємництва та бажання стати рушійною силою розвитку навколо.

Як і зараз, так і колись окремі історії пов’язані із бізнесового успіху були пов’язані із роботою на межі закону. До прикладу, історія про родину підприємців Полякових і будівництво залізниці в тодішній Російській імперії. «Будівництво російських залізниць обіцяло прибутки тим інвесторам, що готові були повірити у гарантії царського уряду», — розповідає дослідниця. Цим скористався Самуїл Поляков, який мав профінансувати будівництво Харківської залізниці, а після закінчення строку угоди концесії залізниця переходить у власність держави. Рейки для такого будівництва постачав Полякову не хто інший як Джон Юз — засновник Юзівки, нинішнього Донецька. Де тут в історії «корупція», вже дізнаєтеся на сторінках книжки. Щоб ви розуміли, за своє життя Самуїл Поляков збудував чверть усіх наявних на той час залізниць. Але що ми про історію цих підприємців? Чим не привід дізнатися про це більше!

Олексій Філановський, «Гра в бренди. Як збільшити шанси вашого бізнесу на успіх» (Наш формат, 2019)

Підприємці створюють бренди, які стають легендарними. За право володіти їхніми продуктами шикують черги, а слава компаній поширюється світом буквально протягом кількох секунд. Але як це працює на практиці та як побудувати успішних бренд? Нова книжка маркетолога Олексія Філановського (вслід за попередньою «Головною маркетинговою книгою») якраз розповідає про маркетингову реальність та чому для того, щоб створювати успішні бренди недостатньо просто креативно мислити.

«По-справжньому успішний лише той бренд, який видається успішним для кожного», — вважає фахівець, у портфоліо якого великий послужний список з українських брендів. Кейси Prime, «Сніжна панда», «Фокстрот» та ін. ви знайдете також у цій книжці. Так, до прикладу, в історії з брендом Prоm маркетолог розповідає, що раніше ресурс був такою собі «невидимкою», бо до 2016 року ніхто нормально і не розумів, «що це таке?». Тобто, в принципі, бренд може існувати і приносити якийсь прибуток, але що про нього знає ширша аудиторія — то уже питання. Робота з уже готовий продуктом значно складніша від створення його з нуля, як каже фахівець, бо «вам необхідно зберегти спадкоємність, але при цьому вибудувати повноцінний, що відповідає потребам людей, бренд».

Отже, розуміння етапів створення та існування бренду важливі, перш за все. І, як розумієте, книжка буде цікавою усім, хто хоче краще розуміти методику створення брендів та їхню бізнесову складову. Особливо важливо, що вона написана українським спеціалістом.

Книжкова полиця Книжкова полиця , Блог книжкового онлайн-супермаркету Yakaboo.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter