Блог Богдана Петренка
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Все записи блога
31 серпня 2020, 12:27
Соцмережі відіграють важливу роль, але не є єдиним двигуном сучасних революцій.
21 липня 2020, 12:53
Побутове насилля, конфлікти у транспорті та на вулиці – це все стає прайм-новинами. Чому?
06 травня 2020, 14:24
Карантин – це найбільше випробування на потрібність тих чи інших столітніх цінностей – тімбілдінг, кар’єра, робоче місце.
23 березня 2020, 10:22
Обмеження прав, які обґрунтовувались особистою безпекою охопили світ з 2001 року. Тоді видавалось, що це буде тимчасовою акцією, але виявилось, що ні.
28 грудня 2019, 10:13
Все знущання спрямоване навіть проти «найспокійніших» може повернутись назад в неконтрольованих і жорстокіших формах.
05 листопада 2019, 13:59
Здавалось б два зовсім далекі одне від одного поняття – «булінг» і «терористичний акт» – за змістом і за наслідками – це майже одне і те ж.
17 вересня 2019, 11:54
У середовищі взаємного хейтерства ростуть діти. І коли проводяться якісь одноразові заходи з протидії булінгу не треба дивуватись, що вони не діють.
30 липня 2019, 10:57
Важливо, щоб запровадження російськомовного каналу не стало виправданням для скасування обов'язковості україномовного контенту на внутрішніх каналах.
07 березня 2019, 16:13
Найбільша проблема – коли на самосудах починають будувати свій імідж. Таких собі «робінгудів».
18 грудня 2018, 17:33
Чи відрізняється цькування, яке відбувається сьогодні, від цькування, яке було за часів навчання батьків?
13 листопада 2018, 12:27
Гуманізація освіти – коли перехід межі дозволеного вчителем стає доступним широкій громадськості і його відразу засуджують.
18 жовтня 2018, 15:38
Соціальні епідемії легко піддаються наслідуванню. Особливо серед дітей. А у глобалізованому світі вони ще й швидко долають кордони.
25 вересня 2018, 19:45
Парадокс – населення вимагає соціального патронату від держави, до органів якої у нього немає довіри.
26 липня 2018, 10:41
Україні потрібні живі українці, які своїми реальними здобутками, а не пафосом жертовності будуть славити суспільство і державу.
05 липня 2018, 14:33
Психологія українців не зміниться в ніч з 31 березня на 1 квітня 2019 року. Складно дбати про 40-мільйонну країну, у якій 40 мільйонів не дбають про себе.
02 квітня 2018, 12:06
Цієї суботи представники Нацкорпус зірвав проведення тренінгу в Полтаві, присвяченого роботі психологів з представниками ЛГБТ-спільноти.
15 лютого 2018, 11:07
Якщо зброю можна буде купити просто по посвідченню водія у будь-якому магазині, її ніхто не купуватиме доти, доки не усвідомить відповідальність за власне життя і життя своїх близьких…
01 лютого 2018, 14:11
Реальність Польщі – далека від реальності України, а її новий закон – це не викид у бік України. Це – один з елементів польської політики.
23 січня 2018, 11:59
Лише робота з колективом, контроль і кореляція психологічної атмосфери в класах стане реальним запобіжником того, що ситуація з нападом дітей на дітей із застосуванням зброї не повториться…
28 грудня 2017, 14:00
Популізм завжди пропонує прості рішення. Точніше просту мету. Долар по 5. Середня зарплата 10 тис. Посадити олігархів. Звільнити Крим. Завершити АТО за години.
08 грудня 2017, 16:23
Скільки б протестів не було в Києві, ці протести можливі лише тому, що на Донбасі наші бійці оберігають нашу Державу і від російської окупації, і від східної деспотії.
01 грудня 2017, 12:05
Два роки тому Фонд Разумкова провів дослідження про ставлення до самосуду. 47% населення допускають його, а 46% проти. Цифри тривожні.
15 листопада 2017, 15:48
Коли йдеться про одночасне «мінування» у декількох місцях та містах, то з високою вірогідністю можна припустити цілеспрямованість атаки.
06 листопада 2017, 14:34
Зупинити насилля можна не через дозвіл на зброю чи заборону її мати. А через єднання суспільства та зневіру в насиллі як методі.
26 жовтня 2017, 14:35
Вибух у Києві – це черговий удар по системі безпеки українця, а відповідно - по його здатності довіряти своє життя державним структурам.
Соцмережі відіграють важливу роль, але не є єдиним двигуном сучасних революцій.
Побутове насилля, конфлікти у транспорті та на вулиці – це все стає прайм-новинами. Чому?
Карантин – це найбільше випробування на потрібність тих чи інших столітніх цінностей – тімбілдінг, кар’єра, робоче місце.
Обмеження прав, які обґрунтовувались особистою безпекою охопили світ з 2001 року. Тоді видавалось, що це буде тимчасовою акцією, але виявилось, що ні.
Все знущання спрямоване навіть проти «найспокійніших» може повернутись назад в неконтрольованих і жорстокіших формах.
Здавалось б два зовсім далекі одне від одного поняття – «булінг» і «терористичний акт» – за змістом і за наслідками – це майже одне і те ж.
У середовищі взаємного хейтерства ростуть діти. І коли проводяться якісь одноразові заходи з протидії булінгу не треба дивуватись, що вони не діють.
Важливо, щоб запровадження російськомовного каналу не стало виправданням для скасування обов'язковості україномовного контенту на внутрішніх каналах.
Найбільша проблема – коли на самосудах починають будувати свій імідж. Таких собі «робінгудів».
Чи відрізняється цькування, яке відбувається сьогодні, від цькування, яке було за часів навчання батьків?
Гуманізація освіти – коли перехід межі дозволеного вчителем стає доступним широкій громадськості і його відразу засуджують.
Соціальні епідемії легко піддаються наслідуванню. Особливо серед дітей. А у глобалізованому світі вони ще й швидко долають кордони.
Парадокс – населення вимагає соціального патронату від держави, до органів якої у нього немає довіри.
Україні потрібні живі українці, які своїми реальними здобутками, а не пафосом жертовності будуть славити суспільство і державу.
Психологія українців не зміниться в ніч з 31 березня на 1 квітня 2019 року. Складно дбати про 40-мільйонну країну, у якій 40 мільйонів не дбають про себе.
Цієї суботи представники Нацкорпус зірвав проведення тренінгу в Полтаві, присвяченого роботі психологів з представниками ЛГБТ-спільноти.
Якщо зброю можна буде купити просто по посвідченню водія у будь-якому магазині, її ніхто не купуватиме доти, доки не усвідомить відповідальність за власне життя і життя своїх близьких…
Реальність Польщі – далека від реальності України, а її новий закон – це не викид у бік України. Це – один з елементів польської політики.
Лише робота з колективом, контроль і кореляція психологічної атмосфери в класах стане реальним запобіжником того, що ситуація з нападом дітей на дітей із застосуванням зброї не повториться…
Скільки б протестів не було в Києві, ці протести можливі лише тому, що на Донбасі наші бійці оберігають нашу Державу і від російської окупації, і від східної деспотії.
Два роки тому Фонд Разумкова провів дослідження про ставлення до самосуду. 47% населення допускають його, а 46% проти. Цифри тривожні.
Коли йдеться про одночасне «мінування» у декількох місцях та містах, то з високою вірогідністю можна припустити цілеспрямованість атаки.
Зупинити насилля можна не через дозвіл на зброю чи заборону її мати. А через єднання суспільства та зневіру в насиллі як методі.
Вибух у Києві – це черговий удар по системі безпеки українця, а відповідно - по його здатності довіряти своє життя державним структурам.
