Озвучив президент України Віктор Ющенко. Історія повторюється

Перед інавгурацією президент Польщі Андрій Дуда, серед іншого, заявив, про перспективу утворення Балто-чорноморського Союзу, основу якого мали би складати Польща і Україна.

Анджей Дуда
Фото: EPA/UPG
Анджей Дуда

Звичайно, такій налаштованості президента Польщі – члена ЄС треба порадіти.

Заради справедливості варто нагадати, що сама ідея «Балто-Чорноморського поясу (БЧП)» зародилася ще в оточенні В.Липинського за часів УНР.

В часи теперішньої незалежності вперше ідея була розроблена в МЗС України з ініціативи тодішнього Першого заступника міністра Антона Бутейка ще в 90-х роках минулого століття. Тоді не почалася її реалізація в міжнародному вимірі, зокрема, тому, що не вдалося переконати тодішнього Главу держави.

Вдруге за час незалежної України, вже у міжнародному контексті про конкретний проект створення Балто-Чорноморсько-Каспійського енерготранзитного простору в рамках БЧП озвучив президент України Віктор Ющенко на Краківському енергетичному саміті 11 травня 2007 р. Попередньо ця тема була окреслена на зустрічі президентів України і Польщі у квітні 2007-го в місті Кардіфф-Сіті під час виборювання права на проведення футбольного чемпіонату «Євро - 2012». Тобто – через рік. Хоча наступний енергетичний саміт відбувався у жовтні 2007-го у Вільнюсі.

Ще у Кракові домовилися її опрацювати і про міжнародні домовленості проінформувати Київський енергетичний саміт в травні 2008 року. Крім цього, В.Ющенко делікатно зорієнтував: «спочатку переконай зацікавлених, дістанемо конкретний результат – потім повідомимо громадськість, зокрема ЗМІ». Виявляється, що це (недооцінка PR) був один з принципів В.Ющенка – «спочатку зроби, а потім говори», через який він, на жаль, потім поплатився посадою президента України.

Вже під час Краківського саміту і пізніше ідею КЧБП щиро підтримав президент Польщі Лєх Качинський (покійний).

Почалися інші міжнародні переговори. Їх було понад 30 за рік! Треба віддати належне МЗС України, зокрема тодішньому заступнику міністра О.Купчишину, за належну увагу. Спочатку ідея була сприйнята «в штики у ЄК».

До Київського енергетичного саміту у травні 2008 року ми підійшли з підтримкою, крім Польщі, Азербайджану, Грузії і Литви та вже з незапереченням ЄК. Крім цього, виявляло інтерес керівництво Румунії. На прохання низки сторін була погоджена нова назва: Каспійсько – Чорноморсько – Балтійський енерготранзитний простір (КЧБП). Були пророблені і сформовані пропозиції щодо структур КЧБП. Йшлося, зокрема, про значний економічний ефект для країн – членів цього об’єднання. Однак, на жаль, зокрема через активність «п’ятої колони» у зацікавлених країнах, реалізація проекту була призупинена.

Отже, зараз відчуваємо налаштованість президента Польщі А.Дуди (який був щонайменше приятелем Л.Качинського) на реалізацію Балтійсько – Чорноморського поясу.

Таким чином офіційна Варшава показує світові свою послідовність. Безумовно, це позитив для світу і для «польського гонору».

Абсолютно нормально слід сприймати тепер й те, що «пальма першості» в даному питанні вже належить не нам, а Польщі. Може це і краще. Адже йдеться все-таки про країну – члена ЄС. Крім цього, ми ж мовчали.

Треба сподіватися, що офіційний Київ належним чином сприятиме Варшаві наповнювати БЧП конкретним змістом. Зокрема, стосовно напрацювань про Каспійсько-Чорноморсько-Балтійський енерготранзитний простір. Лише у такий спосіб Україна може претендувати на співавтосрство БЧП під номером 2.

Зрозуміло, що проект КЧБП вимагав би оновлення. Адже тепер, за 7 років, багато чого змінилося. Настали нові реалії. Але мудрість полягає насамперед в тому, щоби старі напрацювання не були безслідно втрачені. Що і демонструє новий польський президент.

Богдан Соколовский Богдан Соколовский , Экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности Богдан Соколовский
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter