ГоловнаБлогиБлог Богдана Червака

Українсько-польське примирення: чекаємо на відповідь Польщі

Необхідно зробити суттєве уточнення до заяви Президента України Володимира Зеленського про готовність розблокувати дозволи на пошуково-ексгумаційні роботи на польських похованнях на території України.

Українська сторона ввела заборону у квітні 2017 року у відповідь на знищення українських поховальних монументів на честь воїнів УПА на території Польщі.

Фото: twitter.com/PLPermRepEU

Крім того, Польща розв’язала справжню антиукраїнську істерію, включно з ухваленням низки законів, які дискредитували національно-визвольний рух ОУН і УПА, спотворюють історичну правду. Щорічне відзначення у Польщі так званої «Волинської трагедії» перетворилося в масштабний антиукраїнський шабаш, де Волинь називають «польською землею», а українських героїв «злочинцями». При цьому до таких провокацій вдаються не тільки польські маргінали-шовіністи, а й представники офіційної Варшави.

Апогеєм нагнітання істерії і ксенофобії став показ у Польщі фільму «Волинь», де українців зображено головорізами, садистами і дегенератами.

Україна ніколи не вдавалася до «адекватних заходів». У нас не було і немає антипольських настроїв, шануються польські поховання. Наприклад, «цвинтар орлят» у Львові.

Україна не повинна посипати голову попелом, навпаки, має усі підстави вказати полякам, що українсько-польське примирення можливе за однієї умови – поляки припинять очорнювати наших героїв, залишать у спокої наші могли і зрозуміють, що історична пам'ять важлива не тільки для поляків, але й українців.

Зокрема, польська сторона має сприяти відновленню, впорядкуванню й облаштуванню цвинтарів українських воїнів, які загинули під час польсько-більшовицької війни 1920 року чи померли в таборах для військовополонених після закінчення цієї війни у Ланьцуті, Пикуличах (Підкарпатське воєводство); Стшалково, Каліші (Вєлькопольське воєводство), Вадовіцах (Мальпольське воєводство), Тухолі (Куявсько-Поморське воєводство).

Потребують впорядкування місця поховання українців, загиблих у 1943-1947 роках: Бересть, Василів, Верещин, Вороновичі, Гдешин, Городиславичі, Ласків, Ліски, Мірче, Модринь, Моложів, Новосілки, Річиця, Сагринь, Смолигів, Стрільці, Турковичі, Шиховичі (Люблінське воєводство), Бахів, Березка, Володж, Гораєць, Завадка Морохівська, Заліська Воля, Карликів, Кобильниця Руська, Корманичі, Лубна, Павлокома, Пискоровичі, Середня, Скопів, Старе Село, Теплиці, Терка, Тисова, Трійчиці (Підкарпатське воєводство).

На мою думку, дозвіл на пошуково-ексгумаційні роботи може бути наданий після того, як польська сторона відновить, впорядкує і облаштує українські поховання, які знищувалися останніми роками.

Богдан Червак Богдан Червак , Голова Організації Українських Націоналістів
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter