ГоловнаБлогиБлог Богдана Червака

За мілітарну міць України!

Нині Українська держава, за яку впродовж віків боровся наш народ, переживає надзвичайно складні, сповнені небезпеками часи. Під загрозою опинилася не лише її територіальна цілісність, а й саме існування. Це — величезні випробування й відповідальність для кожного громадянина. Це — головний виклик, який постав перед Нацією та Державою й потребує від нас напруження всіх сил для відвернення загрози.

Фото: Макс Требухов

Організація українських націоналістів і незалежна Українська держава — невіддільні. Тому збереження територіальної цілісності й суверенітету України, збройний захист Батьківщини — справи першочергової ваги для ОУН. Наша країна опинилася в центрі світоглядного, цивілізаційного протистояння двох світових систем по осі Схід — Захід. Росія так і не змирилася з розпадом СССР і втратою України як частини своєї імперської території. Упродовж усіх 23 років існування сучасної незалежної України Росія не бажала сприймати нашу державу як суб’єкта міжнародного права, як рівноправного партнера, чинила тиск і шантаж, здійснювала грубе й неприкрите втручання в наші внутрішні справи, розв’язувала економічні війни, але, зрештою, остаточно програла боротьбу за Україну. Перемога Революції Гідності знищила маріонетковий проросійський режим Януковича і спираючись на волю народу нова українська влада зробила рішучий крок у бік Європи, до остаточного виходу з підпорядкування російській неоімперії. Відповідь Москви не забарилася. Зазнавши поразки у своїй прихованій таємній політиці підкупу українських можновладців та інфільтрації усіх сфер життя Української держави своєю агентурою, вона змушена відкрити карти та кинулася досягати своїх політичних цілей найбільш злочинним засобом – шляхом прямої військової агресії та збройного насильства.

Ми повинні чітко усвідомлювати: Кремль має на меті ліквідувати Україну як незалежну державу. Для цього він використовує всі наявні в нього засоби — дипломатичні, фінансові, інформаційні, а передусім — військові. В. Путін поставив на карту все й готовий іти до кінця, втягуючи у війну дедалі більше ресурсів. Ступивши на стежку війни, він «спалив усі мости» за собою і з неї по добрій волі не зверне, бо вже давно пройшов точку неповернення і простої дорогим назад немає. Зупинити його — надзавдання, але це питання життя і смерті Української держави й самої української нації. Тож вона мусить розгромити агресора, яких би жертв і напруження всіх сил це не вимагало.

Сьогодні симпатії світу — на боці України. Проте українцям треба бути реалістами і не мати завищених очікувань, покладаючи великі надії на міжнародні зусилля. Американці та європейці за нашу свободу й незалежність не будуть воювати, від комфорту й добробуту заради нас не відмовлятимуться. Більше того, ми вже бачимо, що декларації та певні кроки по допомозі нам у протистоянні з Росією напряму залежать від того, як ми самі боремося за свою Державу і демонструємо усьому світові твердість, рішучість і готовність зі зброєю в руках захищати себе. Це в даний час - наша головна національна справа, наш національний обов’язок.

Тому як і в складні часи для України в минулому, призначення ОУН на найближчий час — донести до Нації, усього українського суспільства ту беззаперечну істину, що не існує іншого шляху зберегти державність, відновити територіальну цілісність, гарантувати в подальшому свою безпеку та процвітання, як тільки перемогти у нав’язаному нам воєнному протистоянні. Перемога України стане початком кінця хижої імперської Московщини та буде передумовою визволенню решти поневолених нею народів, запорукою краху концепції «Руського міра» та «Третього Риму».

Наш шлях — оборона країни, рішучий збройний опір, перехід у наступ і завдання всеосяжної поразки московській вояччині. Іншого не дано. На це повинні бути спрямовані спільні зусилля влади й суспільства. Якщо цього не вдасться зробити сьогодні нам, то це змушені будуть робити завтра наші діти або онуки.

Момент надзвичайно відповідальний. Тому дуже турбує відсутність відповідної обставинами політичної волі для досягнення зазначеної мети в керівництва Української держави. Як наслідок, без жодного пострілу було здано Крим. Не було застосовано рішучих дій для придушення перший збройних виступів російських агентів та керованих ними сепаратистів в Донецькій та Луганській областях, що дало можливість їм розпалити полум’я війни, захопити та контролювати великі території України, на яких не лише проживає значна кількість населення, але й був зосереджений значний сировинний та промисловий потенціал. Бачимо млявість, нерішучість та постійні запізнення з ухваленням невідкладних рішень, які стосуються стратегічних та тактичних ситуацій на фронтах, зміцнення обороноздатності України і всебічним забезпеченням армії та добровольчих батальйонів усім необхідним, з ужиттям потрібних воєнно-політичних заходів для гарантованого захисту наших національних інтересів.

Після успішних дій Української армії проти заколотників, відкрита участь у воєнних діях на Донбасі Росії та її Збройних сил стала очевидною повною несподіванкою для керівництва АТО та усього керівництва України в цілому. Хоч концентрація російських військ на кордонах вимагала очевидної та відповідної реакції на найбільш вразливих напрямках. Як наслідок, різко змінилася ситуація на арені бойових дій, наслідком чого стала ціла серія драматичних поразок сил АТО, Україна зазнала болючих втрат кращих своїх героїв, які перебували на передових рубежах збройної боротьби. Контрольована терористами та російськими найманцями територія знову розширилася, було остаточно втрачено контроль над значною ділянкою українсько-російського кордону, що створило умови для Росії безперешкодно перекидати в Україну тисячі найманців, зброю та боєприпаси. Проте українська влада надалі навідріз відмовляється в умовах збройного нападу східного сусіда оголошувати воєнний стан як мінімум в районах зони бойових дій, створювати Ставку Верховного головнокомандувача, ставити питання про загальний призов до війська. Лише зараз оголошено про плани щодо створення резервної армії, що є очевидним запізненням.

Стає дедалі очевиднішим, що гасло “Мир за будь-яку ціну” не принесе Україні ні миру, ні спокою. Усі спроби запровадження так званого «перемир’я» та припинення вогню з бойовиками не дають результатів – обстріли та атаки бойовиків не припиняються, мало не щодня гинуть українські військовослужбовці та мирні жителі. Росія планомірно намагається нав’язати Україні випробувану стратегію і повторити на її території досвід творення підконтрольного анклаву на зразок Придністров’я, Абхазії чи Південної Осетії

Війна на Донбасі вже забрала тисячі жертв. Мільйони людей втратили можливості жити тим життям, яким жили до початку російської агресії. Суспільство, нація не пробачать владі жертв безглуздих і марних. І це правда, яку влада має знати.

ОУН наголошує: лише зовнішньополітичними зусиллями неможливо повернути Україні Крим та інші території, загарбані московськими окупантами та проросійськими бойовиками. Українська нація ніколи не погодиться на ганебний мир чи здачу на милість та на умовах Москви, як би і хто б нас до того не примушував. Ворога і агресора не вмовляють — від нього захищають Вітчизну і знищують його. На окупованих територіях земля має горіти під ногами чужоземних зайд. У відповідь на путінську «гібридну» війну українці мають застосувати протии них свою народну «гібридну» війну. Ні хвилини спокою в тилах терористів, ні секунди безпеки для них на нашій землі! Комунікації поставок з Росії найманців та зброї мають бути зруйновані, склади боєприпасів та місця концентрації бойової техніки повинні нищитися. Вороги не повинні вкорінитися на нашій землі! Будь-які спроби терористів атакувати українських військових та обстрілювати мирних мешканців мають придушуватися найрішучішими та найжорсткішими засобами. Ворог має тремтіти від страху і думати тільки про одне – як живим забратися з України геть!

Організація Українських Націоналістів підтримує дії української влади щодо зміцнення Збройних сил України та посилення підрозділів, які несуть бойове чергування в зоні АТО, їх оснащення сучасною бойовою технікою. Це мають бути передові й боєздатні війська, сповнені духу українського патріотизму. Проте ОУН вважає здійснені заходи ще далеко не достатніми, щоб досягти головної мети — повернення під юрисдикцію української влади всіх окупованих Росією територій, знищення та вигнання московських окупантів і проросійських бандитів. Головне завдання – викорінення корупції подолання бюрократії, байдужості та «совкової» традиції окозамилювання в лавах Збройних сил України та всередині Міністерства оборони України, коли досі системними є кричущі випадки неналежного матеріального-технічного забезпечення передових частин в зоні АТО елементарними засобами для перебування в зимових умовах (включно з одягом, взуттям та харчами) та належним озброєнням попри формальні звіти та реляції командування ЗСУ. Не волонтери, які прийняли на свої плечі тягар фактичного утримання та забезпечення армії за допомогою народу, а ті, хто відповідає за це за своїми посадовими обов’язками мають в першу чергу дбати про українських вояків та відповідати за усі випадки недбальства чи прямих злочинів. Особливо кричущими є факти бюрократичної тяганини, а нерідко і цинізму з боку чиновників щодо забезпеченнями відповідного статусу та соціальної підтримки воякам АТО, які дістали тяжкі поранення та інвалідність, а також родинам полеглих Героїв. Зараз головна людина в Україні — людина на передовій, в окопі, воїн, який зі зброєю в руках захищає рідний край.

Українські вояки на передовій лінії фронту мають отримувати чіткі та відповідальні накази до дії, неприпустимо стримувати їх від рішучої відповіді на провокації терористів і робити заручниками із статусом мішеней в умовах шквальних вогневих атак бандитів. Будь-які накази, які забороняють українським військовим відповідати на вогонь противника за своєю суттю є безвідповідальними, бо призводять до невиправданих жертв. Кінцевою метою усіх дій по зміцненню ЗСУ має бути підготовка до рішучого кінжального удару по терористам і повне звільнення території України.

Ключовою умовою досягнення цієї мети є всебічна підтримка з боку держави добровольчих формувань, які поряд із частинами ЗСУ та підрозділами МВД України беруть безпосередню участь у бойових діях на передовій лінії фронту. Держава повинна негайно забезпечити офіційне визнання та ствердити правовий статус добровольчих формувань, подбати про їх матеріально-технічне забезпечення, визначити правовий статус бійців-добровольців як учасників АТО з відповідними соціальними гарантіями.

ОУН не має права залишатися і не залишається осторонь боротьби за Україну. Завдання націоналізму — ідейно підготувати народ до протистояння усім викликам, не дати збитися на манівці, мобілізовувати на захист Української держави та Нації.

Створення та участь у захисті України на передовій лінії фронту Батальйону ОУН – конкретна відповідь Організації Українських Націоналістів на потребу часу. Сьогодні Батальйон ОУН перебуває на лінії оборони донецького аеропорту на позиціях в селі Піски, прикриваючи славетних українських «кіборгів», які обороняють термінали та летовище аеропорту від російських терористів. Завдяки всебічній підтримці членства ОУН як в Україні, так і з-за кордону, жертовній допомозі усього українського народу, Батальйон ОУН перетворився на грізну військову одиницю, яка гідно виконує свої військові завдання. Це дійсно народний батальйон, який створений народом і повністю підтримується та забезпечується народом України. Але батальйон, як і інші добровольчі формування, потребує допомоги з боку держави у забезпеченні важкими озброєннями, що посилить його бойові можливості у протистоянні з ворогом. ОУН знову ставить питання про офіційне визначення з боку держави статусу бійців Батальйону ОУН як учасників АТО та бойових дій.

Закликаємо членів ОУН та усіх українців віддати всі сили для Перемоги! Разом ми здолаємо підступного ворога!

Слава Україні! Героям Слава!

(Схвалено Всеукраїнською конференцією ОУН, 6 грудня, 2014 року)

Богдан Червак Богдан Червак , Голова Організації Українських Націоналістів
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook