25 травня. Адальберт Ерделі.

25 травня 1891 року народився Адальберт Ерделі, один із фундаторів закарпатської школи живопису. Не дивлячись на угорське прізвище, Адальберт Ерделі був наполовину українцем – по батькові, наполовину німцем – по мамі, і мав прізвище Гриць. Охрещений греко-католицьким священиком як Бейл, в чехословацький період його називали Войтехом, а в радянський – Адальбертом, прізвище Гриць на Ерделі поміняв його батько у 1901 році – тоді багато закарпатців переписували прізвища на угорські. 

Портрет невідомої жінки в чорному. Олія, полотно. 140х90 см

Адальберт Ерделі – художник європейського типу, здобував освіту в Угорському королівському художньому інституті в Будапешті, у 1922-1926 роках стажувався у Мюнхені і в цей же час займався «мистецьким туризмом» - Швейцарія, Італія, Німеччина, з 1929 по 1931 рік стажувався у Франції. І на фотографіях Ерделі дорадянського і радянського періоду, і на автопортреті видно його нетутешню елегантність, дендизм, артистичний аристократизм.

Натюрморт з яблуками, квітами і дзеркалом. 1950-ті. Олія, полотно. 65х75 см

Для самовираження Ерделі достатньо було пейзажу, натюрморту та портрета, в цих жанрах він був блискучим майстром: експресивний енергійний живопис, динамічні лінії, відсутність страху перед яскравими кольорами і надзвичайний смак щодо їхнього поєднання, творення форми за допомогою кольорових площин, спрощення деталей, чудова передача світлоповітряного середовища. Він понад усе любив Сезанна і вважав себе його послідовником.

 "Біля церкви". 1930.Олія, полотно. 64х75 см

Коли Закарпаття стало частиною Радянського Союзу, Адальберту Ерделі було 53 роки, він був відомим і шанованим художником – засновником (разом із Йосипом Бокшаєм) Публічної школи малювання, головою "Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі", головою Спілки художників Підкарпаття, мав більше 1000 картин, кілька персональних виставок, славу оригінального таланту, визнання, його ім’я блуо включене в європейські енциклопедії мистецтва. 

Куточок саду.1920-1930-ті.

В радянський період Ерделі мав лише одну персональну виставку – в 1954 році, за рік до смерті. Історія з виставкою – справа випадку: у 1951 році Ерделі написав портрет «Юна танцівниця Клара Балог», а коли на Декаді українського мистецтва в Москві Сталіну сподобався закарпатський танець у виконанні Клари, ужгородські чиновники зв’язали ці факти докупи і послабили тиск на художника. 

Жіноча фігура в інтер’єрі. 1926. Олія, полотно. 74х66 см

був першим директором Ужгородського художньо-промислового училища, викладав до 1952 року, в 1950-х його звинуватили в формалізмі, космополітизмі і відсутності ідеологічно правильних картин в дусі соцреалізму. Адальберт Ерделі знав німецьку, французьку, чеську, словацьку, угорську мови, роман «Imen” та «Dimon» написав німецькою, а щоденники вів угорською. До речі, в 2012 році в Ужгороді видали книгу Ерделі “ІМЕN”: літературні твори, щоденники, думки", а ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник видав біографічну книжку про нього - «Адальберт Ерделі (1891–1955) Уривок з книги життю і творчості митця».

Автопортрет. 1930

Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва з 1991 року носить ім’я Адальберта Ерделі, а в місті встановлений пам’ятник друзям-художникам Ерделі і Бокшаю – на їх лавочці завжди затишно.

 Автор пам'ятника Ерделі(ліворуч) та Бокшаю - М. Олійник.

Український арт-календар Український арт-календар , Спецпроект з історії українського мистецтва
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook