ГоловнаБлогиБлог Анни Артеменко

Побудова системи державної допомоги: тренди, завдання, досягнення

Із загальною інформацією у сфері державної допомоги можна ознайомитись у Звіті Комітету за 2018 рік, в тому числі із відповідною статистикою. В цьому матеріалі хочу зазначити про основні тренди та виклики в сфері контролю за держдопомогою в 2018 та плани на поточний рік.

Фото: zoda.gov.ua

Минулий рік став першим роком активного впровадження системи моніторингу та контролю державної допомоги — у вересні ми опублікували перший річний звіт про надання державної допомоги в Україні за 2017 рік. Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі – Закон) набрав чинності 2 серпня 2017 року і було встановлено перехідний період до 2 серпня 2018 року для подання інформації надавачами про чинну державну підтримку. Таким чином, через особливості зазначеного перехідного періоду, інформацію про держдопомогу ми отримали не від усіх надавачів, тому звіт не можна назвати вичерпним та всеосяжним, однак вже зараз можливо визначити низку актуальних питань.

За час дії Закону АМКУ зміг опрацювати отриману інформацію щодо чинних заходів підтримки з різноманітних джерел, напрацювати дієві механізми взаємодії з надавачами державної допомоги, та підвести проміжні підсумки, шляхом визначення пріоритетних напрямків, що потребують удосконалення на шляху створення ефективної системи держдопомоги.

З огляду на практичне правозастосування правил державної допомоги виникла необхідність вдосконалення правового регулювання, як чинного, так і запровадження нового. З цією метою АМКУ було розроблено проект змін до Закону, який передбачає адаптацію до європейського законодавства, удосконалення процесуальних аспектів та понятійного апарату.

Однією із запропонованих змін є доповнення визначення «державної допомоги» критерієм впливу допомоги на торгівлю між Україною та ЄС. Така зміна дозволить привести визначення держдопомоги у відповідність із Угодою про асоціацію та зменшити навантаження на органи державної влади і місцевого самоврядування, оскільки заходи державної допомоги, вплив яких обмежується місцевим рівнем, не потребуватимуть повідомлення Комітету.

Інша пропозиція – запровадження нового поняття «суб’єкта господарювання», яке буде визначатись в залежності від діяльності, яку він провадить. В ЄС, на відміну від України, суб’єкт господарювання визначається за принципом розподілу діяльності на економічну та неекономічну. Тобто суб’єктом господарювання у розумінні законодавства є лише той, хто здійснює економічну діяльність, яка полягає у реалізації товарів на ринку. Відповідно здійснення державної підтримки неекономічної діяльності не підпадатиме під правила контролю державної допомоги, адже Закон поширюється виключно на державну допомогу суб’єктам господарювання.

Приклад. В рамках проведення медичної реформи передбачено перетворення комунальних закладів/установ охорони здоров’я на комунальні некомерційні підприємства. При цьому медичні послуги надаються населенню переважно на безкоштовній основі (на рівні законодавства встановлено право кожного громадянина на безоплатне отримання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я). Для закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності встановлено обмеження, що обсяг платних медичних послуг не може перевищувати 20% від обсягу всіх наданих послуг. Таким чином, фінансування зазначених закладів охорони здоров’я за рахунок державного або місцевого бюджету буде спрямовуватись на надання безкоштовних для населення послуг, які відповідно не реалізуються на ринку та є неекономічною діяльністю.

Ці та інші важливі зміни в Закон про державну допомогу та в Податковий і Митний кодекси України наприкінці минулого року було схвалено на засіданнях АМКУ та передано на погодження органам державної влади.

Чіткі критерії для ефективної державної підтримки

Закон є рамковим і визначає лише загальні правила та принципи функціонування системи держдопомоги, деталізація цих правил встановлюється на рівні актів Кабінету Міністрів України та АМКУ. Одним із механізмів реалізації Закону є критерії, що затверджуються Урядом, та відповідно до яких встановлюються механізми оцінки допустимості державної допомоги для конкуренції, її форми, максимальний розмір та категорії отримувачів.

Вже розроблено критерії для оцінки допомоги на розвиток регіонів, підтримку малих та середніх підприємств, професійну підготовку працівників, працевлаштування окремих категорій працівників та створення нових робочих місць, відновлення платоспроможності та реструктуризацію суб’єктів господарювання, проведення наукових досліджень, а також технічний розвиток та інноваційну діяльність. Всі вони були сформульовані з урахуванням практики та законодавства ЄС.

Для чого це потрібно? По-перше, це правовий інструмент для оцінки Комітетом державної допомоги. По-друге, якщо міністерство або муніципалітет розробляє програму для підтримки малих та середніх підприємств, чи для здійснення суб’єктами господарювання інноваційної діяльності, то на основі критеріїв надавач може розробити дизайн проекту програми так, щоб держдопомога була допустимою для конкуренції.

Зараз АМКУ розробляє критерії оцінки допустимості державної допомоги у вугільній промисловості, адже європейське законодавство дозволяє надавати допомогу лише на закриття вугільних шахт (рекультивацію земель, перекваліфікацію та працевлаштування шахтарів тощо). Оскільки Україна має шахти зі значними запасами вугілля, АМКУ спільно з Міненерго розробляє проект критеріїв, які дозволять інвестиційну та операційну підтримку таких підприємств. В разі їхнього затвердження Міненерго зможе провести реструктуризацію збиткових шахт та модернізацію тих, що потенційно можуть приносити дохід державі.

Іншою сферою діяльності АМКУ щодо розробки критеріїв оцінки держдопомоги є банківська сфера. Варто зазначити, що у законодавстві з питань державної допомоги ЄС секторальне законодавство у банківській сфері з’явилось тільки після економічної кризи у 2008 році. Проектом Критеріїв КМУ передбачається затвердження вичерпного переліку витрат, покриття яких вважається допустимою державної допомогою, а саме: витрати на заходи з реструктуризації або управління знеціненими активами, витрати на підтримку платоспроможності або ліквідацію банку. При цьому положення проекту є нейтральними по відношенню до форми власності банку, це правила по яким допомогу зможуть отримати як державні, так і приватні банки.

Більше знань — швидша реформа

Система держдопомоги — новий інститут в українському законодавстві, який приніс в Україну багато нових понять та процедур. Саме тому протягом року АМКУ провадив активну роз’яснювальну кампанію серед надавачів та отримувачів держдопомоги, що підтверджує вражаюча статистика:

- 6 650 консультацій з надавачами, включаючи зустрічі, телефонні консультації, а також консультації шляхом звернення на Гарячу лінію з питань державної допомоги;

- 379 індивідуальних роз’яснень з питань державної допомоги та 9 узагальнених роз’яснень щодо питань, з яких найчастіше звертались надавачі.

Комітет запустив Портал державної допомоги, за допомогою якого повідомлення про державну допомогу можна подати в електронній формі. Також було розроблено Портал знань з державної допомоги, де можна більше дізнатися про реформу, ознайомитись із профільним законодавством та публікаціями, пройти електронний курс з держдопомоги або задати питання на форумі.

У 2018 році АМКУ спільно з Проектом ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» було запроваджено навчальний курс «Система державної допомоги в Україні». Завдяки курсу, фахівці територіальних відділень АМКУ, міністерств та органів місцевого самоврядування отримують базові знання про держдопомогу, методи її оцінки та знайомляться з усіма пов’язаними процедурами.

Підвищення рівня обізнаності щодо правил державної допомоги та їх адвокатування було і залишається ключовим пріоритетом Комітету на 2019 рік, адже систему контролю державної допомоги, засновану на принципах прозорості, рівності та недискримінації можна побудувати виключно шляхом налагодження ефективної взаємодії та комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Анна Артеменко Анна Артеменко , державний уповноважений АМКУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter