Об'єктивка, або Що нам продають за наші податки, №16

ГО «Публічний аудит», підводячи підсумки ефективності роботи органів державної влади цього тижня, вирішила розпочати з блоку, який об’єднає в собі на перший погляд непов’язані між собою події, але це тільки в тому випадку, якщо розглядати їх відокремлено. Якщо ж проаналізувати їх комплексно, сформується цілісна картина економічного теперішнього та майбутнього України. Отже, почнімо з блоку під умовною назвою «Ціна реструктуризації зовнішнього боргу».

Міністерство фінансів України 

Міністерство інфраструктури України 

Кабінет міністрів України 

1. 12.05.15 Міністерство фінансів України висловило свою стурбованість щодо підходу Комітету кредиторів (ad-hoc committee) і відсутності готовності з їхнього боку брати участь у переговорах.

Комітет відмовляється розкрити свій склад, що є досить незвичним відхиленням від стандартної практики в подібних ситуаціях і різким контрастом із міжнародними принципами щодо прозорості інформації. 

Незважаючи на те, що Україна і МВФ неодноразово обумовлювали необхідність досягнення всі трьох цілей боргової операції (ліквідність, стійкість і платоспроможність), Комітет у своїх публічних заявах зосереджується виключно на аспекті ліквідності та відмовляється визнати необхідність досягнення мети стійкості боргу. Міністерство також стурбоване тим, що замість того, аби взаємодіяти безпосередньо в процесі конструктивних переговорів, Комітет надає перевагу неконструктивним засобам спілкування через ЗМІ. 

Проміжний аналіз:

З наведеного вбачається, що фактично конструктивний діалог між боржником, тобто Україною, та кредиторами немає і всі намагання за останні два місяці досягнути порозуміння не отримують підтримки та розуміння.

  1. 12.05.13 «Укрзалізниця» оголосила дефолт за внутрішніми борговими зобов’язаннями. Міністерство фінансів України при цьому запевнило, що «Укрзалізниця» проведе реструктуризацію свого приватного боргу, включаючи єврооблігації обсягом $ 500 млн, які включені до загального процесу реструктуризації боргу в рамках програми, що має підтримку МВФ. 

Проміжний аналіз:

Намагаючись врятувати аналогічну ситуацію з державним Укрексімбанком, про яку йшлося в одному з попередніх тижневиків, профільним Міністерством та Міністерством фінансів прогавлено, а можливо, як і у випадку з міжнародними кредиторами, не вдалося досягти порозуміння, борг підприємства-монополіста у сфері залізничного транспорту. Основний акціонер – Уряд, і, як наслідок, фактичний дефолт за внутрішніми зобов’язаннями України.

  1. Того ж дня, 12 травня, Кабінет Міністрів України постановою №271 затвердив перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році. 

Зокрема, в добувній промисловості серед об’єктів приватизації фігурують: державний концерн «Укрторф», відокремлені підрозділи ДП «Волиньвугілля», ДП «Львіввугілля», пакет акцій 16,5% Шахти ім. Засядька. В енергетичній галузі це: «Центренерго» – 78% акцій, «Донбасенерго» – 25%, Херсонська ТЕЦ, Одеська ТЕЦ, Миколаївська ТЕЦ та пакети акцій обленерго; у будівельній галузі – ПАТ «Дніпрометробуд»; у хімічній промисловості – Сумихімпром, Одеський припортовий завод, а також ПАТ «Президент Готель», ПАТ «Атомпрофоздоровниця», ПАТ «Укрнафтопродукт», 13 портів, ПАТ «Українське Дунайське Пароплавство», українська будівельна корпорація «Укрбуд» та інші. 

Проміжний аналіз:

До зазначеного переліку на 2015 рік (добра половина якого вже залишилась позаду) включено навіть ті активи, до яких не дійшли руки жодної попередньої влади.

Ключові прибуткові підприємства енергетичної галузі, 13 портів, будівельна корпорація, яка лише по Києву зводить понад 10 об’єктів, структурні підрозділи Волинь- та Львіввугілля, не говорячи вже про готель в центрі Києва, – що не об’єкт, то ласий шматок, який не потрібно піднімати з колін, а достатньо забезпечити якісне управління для процвітання та прибуткової діяльності.

І було б більш виважено розтягнути процес приватизації таких активів, але влада поспішає, визначивши термін для їх відчуження в шість місяців.

4. 13.05.15 Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк відвідав Францію. «Два базові елементи економічної співпраці України та Франції – це інвестиції в енергетику та інвестиції в аграрний сектор», – підкреслив Прем’єр. 

Глава Уряду також зазначив, що Франція готова взяти активну участь у приватизації об'єктів української державної власності: «Це той інвестор, якого потребує українська економіка». 

Було домовлено про проведення в Парижі восени цього року інвестиційної конференції для презентації інвестиційного потенціалу України – такі ж інвестиційні конференції заплановано провести в США та Німеччині. 

Фінальний аналіз:

Маючи на руках затверджений перелік об’єктів приватизації, Арсеній Яценюк відправився за кордон пропонувати клієнту товар, ключові та стратегічно важливі протягом довгих років об’єкти. І, судячи з усього, аналогічні за змістом пропозиції будуть адресовані Німеччині та США.

Складається враження, що особи, які є кредиторами України, не йдуть на поступки в контексті реструктуризації зовнішнього боргу і використовують це питання як засіб банального шантажу, стимулюючи процес приватизації у власних інтересах.

Можливо, і тут дозволимо собі припустити, розподіл, а швидше переділ стратегічних ліквідних державних активів, є однією з умов подальших поступок Комітету кредиторів. Такий собі ультиматум – вони дали Україні три літні місяці, аби через механізм аукціонів афілійовані юридичні особи придбали ті лоти, які їх цікавлять, а восени, за умови виконання Україною своїх зобов’язань, (тобто забезпечення фактичного переходу права власності на «потрібні» об’єкти потрібним людям/організаціям), повернутися до теми відтермінування виконання зовнішніх вже боргових зобов’язань. Пригадайте історію з «Укрексімбанком» – відстрочку в переговорах зроблено на два місяці.

Тому знову ж таки, на власну думку, ціна життя України як держави зараз на геополітичному рівні визначається ціною її стратегічних активів, які швидше за все вже умовно розділені між комерційними структурами країн-донорів та конкретними особами, які стоять за ними в Комітеті кредиторів.

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 

  1. «Наша основна мета – забезпечити продовольчу безпеку, підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції, досягти лідерства на світовому аграрному ринку. Разом із виробниками та галузевими асоціаціями ми повинні вибудовувати прозору та прогнозовану роботу, виробляти спільну позицію щодо довгострокової перспективи розвитку сільського господарства», – зазначив представник міністерства. 
  2. На сьогодні за фактами нанесення збитків ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» загалом відкрито 94 кримінальних провадження, половина з яких перебуває на стадії досудового слідства. Про це повідомив заступник голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Валерій Щербина. 

За його даними, тільки заявлених та встановлених збитків налічується понад 2,2 млрд грн та $ 194,4 млн. ДПЗКУ взяла курс на усунення корупційних схем, за допомогою яких було завдано вказаних збитків. «Починаючи з середини грудня минулого року, ми переводимо роботу корпорації у відповідність до чинного законодавства», — сказав заступник голови правління ДПЗКУ. 

  1. У вівторок відбулась робоча поїздка Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка до Республіки Білорусь. 

Сторони обговорили питання співпраці в галузі виробництва сільськогосподарської техніки в Україні. «У нас є можливість максимально провести локалізацію виробництва сільськогосподарської техніки та довести виготовлення комплектуючих в Україні для білоруських комбайнів до 30%, відповідно створивши додаткові робочі місця, – пояснив Геннадій Зубко. За його словами, білоруська сторона висловила готовність ще й надати фінансові програми з компенсації відсотків або передачі в лізинг такої сільгосптехніки. 

Аналіз: 

Про успіхи в будівництві прозорої роботи, забезпечення продовольчої безпеки, конкурентоспроможності, намагання досягти лідерства на світовому аграрному ринку говорить повідомлення, озвучене в один день із першим, про кримінальні правопорушення, зловживання та корупцію в галузі.

А ось локалізація виробництва с/г техніки, білоруських комбайнів в Україні – це хороша ініціатива, яка справді за умови реалізації створить і додаткові робочі місця, і забезпечить притік інвестицій.

Ідеальний варіант – створення на території України підприємства, яке б здійснювало кінцеве великовузлове збирання цієї техніки, що за рахунок податкових пільг на вітчизняну техніку дозволило б зменшити витрати аграріїв на її придбання.

Верховна Рада України

  1. Верховна Рада скасувала для населення 1,5% військовий збір з валютних операцій. 

Аналіз:

Військовий збір при валюто-обмінних операціях був мертвонародженим на стадії запровадження, тому його скасування, звісно, важливе, але не призведе до настільки різкого пожвавлення цієї сфери банківської діяльності, оскільки завдяки послідовним та цілеспрямованим діям Нацбанку протягом останнього року населення й далі віддаватиме перевагу обмінювати гроші в позабанківських установах – на «чорному» ринку або в обмінних пунктах. Після зняття ще декількох обмежень, відсутності покращення ситуації, ймовірним наступним кроком, ініційованим НБУ, буде законодавче закріплення норми про заборону валюто-обмінних операцій поза касами банківських установ. 

  1. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу», яким передбачено зменшити до 15% обсяг реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення. 
  1. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку тимчасового вилучення майна та проведення обшуку», зокрема усунуто непорозуміння, відповідно до якого за результатами слідчої дії сторона, в якої її проводили, не мала підстав вимагати отримання протоколу обшуку.

Аналіз:

Отримання протоколу обшуку було формальністю, але правове непорозуміння справді потрібно було виправити, оскільки це безпосередньо впливало на забезпечення рівності та змагальності сторін у кримінальному судочинстві.

  1. Верховна Рада України прийняла законопроект №2214, яким дала НАК «Нафтогаз України» право відмовляти в укладенні договору на постачання природного газу споживачам, якщо проти них розслідується справа про банкрутство.

На думку авторів, це дає важелі впливу для стягнення заборгованості зі споживачів за використаний природний газ та запобігання її утворенню в майбутньому.

Аналіз:

Щодо важелів для НАК «Нафтогаз України», то монополіст за наявності простроченої перед ним заборгованості має право розпочати процедуру банкрутства боржника та в судовому порядку стягувати борг. При цьому паралельно, і це основне, припинити постачання природного газу.

Поряд з цим вбачається вкрай маловірогідним, принаймні в умовах сьогодення, використання таких правомочностей, оскільки страждатимуть у першу чергу споживачі, в тому числі й ті, які справно оплачують свої платіжки.

І в умовах зростання суспільного обурення політикою Уряду та монополіста в питаннях тарифоутворення, підкидання дров у палаюче багаття, таке рішення призведе до того, що основним ворогом стануть не міськ-, рай- чи облгази, а саме монополіст, при всьому тому, що з юридичної точки зору його позиція буде обґрунтованою.

  1. Верховна Рада України прийняла закон №1195 , згідно з яким банкам дозволено не повертати клієнтам вклади раніше встановленого терміну. Клієнти, які підписали з банком строковий договір, не зможуть забрати гроші раніше встановленого договором строку. 

Дострокове ж повернення вкладу та нарахованих відсотків за строковим вкладом можливе виключно у випадку, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. 

Цей законопроект стосуватиметься лише тих договорів, які будуть укладені після прийняття цього Закону та набрання його чинності. 

  1. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». 

Прийняття вказаного Закону дасть змогу вільно обирати форму та спосіб управління багатоквартирним будинком, а саме: самостійно, через створення ОСББ або шляхом передачі всіх або частини функцій на підставі договору фізичній особі-підприємцю чи юридичній особі-управителю. 

Співвласникам дається можливість протягом року визначити форму управління для свого будинку. У разі не визначення протягом року співвласниками форми управління будинком, орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах призначить управителя строком на рік.

Загалом законопроект створює ринок послуг з управління житла та сприяє проведенню термомодернізації житлового фонду країни. 

Аналіз:

Фактично цим Законом ВР України створила нову сферу бізнесу, яка поряд з тим, що, ймовірно, дійсно створить робочі місця, може призвести до фактичної монополізації сфери обслуговування домоуправління в регіонах групами компаній, які наділені достатньою матеріально-ресурсною базою. Для початку такі компанії працюватимуть та надаватимуть послуги якісніше ЖЕКів, але за потурання органів місцевого самоврядування чи відсутності з їх боку належного контролю тарифи на їх послуги будуть вищими за теперішні, адже інвестиції здійснюватимуться вже в сьогоднішніх економічних реаліях, а не використовуватиметься ресурсна та матеріальна бази 20–30-річної давності. Очевидно, що це призведе до подорожчання послуг із обслуговування житлових будинків у середньо- та довгостроковій перспективах.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі 

Міністерство економічного розвитку і торгівлі планує провести ребрендинг держзакупівель – перейменувати держзакупівлі в «публічні закупівлі». Про це повідомив директор департаменту державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр Стародубцев. 

«По-англійськи це звучить – public procurement. Нам же належить просування цього поняття і популяризація серед бізнесу. Тепер починаємо замість слова «державні» вживати слово «публічні» скрізь, де це можливо: «публічні закупівлі», «публічні тендери», «публічний закупник», – вказав Стародубцев. 

Аналіз: 

«Публічному аудиту» ця ініціатива відверто лестить), однак ребрендинг у випадку з закупівлями не означатиме зростання довіри безпосередньо до самого інституту та не вплине на зменшення корупційних ризиків при їх проведенні, тому крім «ребрендингу» потрібно провести якісний аналіз та впорядкування норм, що визначають власне порядок проведення публічної закупівлі.

2. Реалізація пілотного проекту з впровадження електронних закупівель здійснюється успішно. До цього часу у пілотному проекті відбувалися лише торги, коли сума не перевищувала 100 тис. грн, органи влади різних рівнів відкрили 226 тендерів. Із них уже завершено 27 на суму понад 1,5 млн грн, а середня економія становила 12% від початкової суми. Мета реформування системи закупівель – досягти середньої економії до 20%. 

Якщо взяти до уваги, що за минулий рік в Україні було укладено 1,5 млн договорів публічних закупівель на суму понад 250 млрд грн, то поширення реформи дозволить заощадити значні суми. 

Першим відомством, яке спробує електронні торги щодо закупівель, які перевищують 100 тис. грн, буде Міністерство оборони України.

Аналіз:

Якщо кінцева мета – економія в 20 % при збереженні обсягу закупівель, то йдеться про 50 млрд грн на рік. Для аналогії, за ці кошти можна два роки не стягувати ренту за видобування природного газу, що зменшить тариф щонайменше на 50 %, та ці ж два роки в повному обсязі фінансувати субсидії для населення.

Інша аналогія – ці 50 млрд грн на 70 % покриють дефіцит Пенсійного фонду України.

При кошторисі витрат на поточний рік на закупівлі для забезпечення потреб ЗСУ в 30 млрд грн, Міністерство оборони правильно обране для проведення експериментів. До прикладу, економія в 5 млрд грн (12%) – це субсидії для населення протягом 2,5 місяців.

Хочеться побажати успіхів у розпочатій справі та її прискорення – зекономлені кошти є, на що використати.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій 

Пройти повз таку подію просто неможливо.

«Моя місія в ДСНС України закінчилася», — про це 12 травня повідомив виконуючий обов’язки Голови ДСНС України Зорян Шкіряк. Він зазначив, що був призначений на посаду тимчасово і основною його місією під час перебування у Службі порятунку було проведення аудиту, незаангажований погляд на ситуацію у структурі та виявлення зовнішніх і внутрішніх проблем. 

«За короткий проміжок часу нам вдалося закласти фундамент для припинення корупційної складової у ДСНС, налагодити систему управління за новими принципами, де головним є, в першу чергу, простий рятувальник. Ми розпочали процес реформування Служби. Таким чином, я вважаю, що всі поставлені переді мною завдання я виконав і моя місія у якості кризового менеджера на даному етапі завершена», – зазначив Зорян Шкіряк. 

Аналіз:

Про що говорить пан Шкіряк? Мабуть, це відомо виключно йому одному. Виявляється, за короткий час він встиг зробити для служби більше за всіх попередників, натомість запам’ятався тільки звільненнями трьох керівників обласних управлінь ДСНС, 22 заступників, а також відпусткою, проведеною в Непалі.

Кабінет Міністрів України 

В Україні триває реформа енергетики та енергонезалежності. Уряд України розробив закони з енергоефективності, які сприятимуть ощадливому використанню енергетичних ресурсів та створенню нового масштабного ринку енергосервісу з тисячами робочих місць. 

Закони набудуть чинності вже з жовтня 2015 року, на початку опалювального сезону. Органи місцевого самоврядування зможуть укладати з приватними компаніями контракти на послуги з енергозбереження. Заощаджені завдяки впровадженню енергоефективних заходів кошти держава гарантовано повертатиме інвестору.

Необхідні інвестиції в енергоефективність бюджетної сфери становлять 4,4 млрд євро. 

На сьогодні близько 100 тис. бюджетних установ потребують проведення термомодернізації, яка дозволить зекономити у 2020 році до 200 млн куб. м газу та інших ресурсів. 

Аналіз: 

Зважаючи на те, що ця ініціатива озвучується вже другий тиждень поспіль, спробуємо змоделювати розвиток ситуації.

Ідеальний варіант (найменш вірогідний) – все так, як і анонсується, – запроваджується енергозбереження і кошти повертаються інвестору. Тоді виникає логічне запитання: хто в опалювальний період починає утеплятись? Зазвичай, до цього готуються саме в міжопалювальний час, тому логічно запроваджувати ці ефемерні закони вже зараз, щоб за літо інвестор міг справді впливати на питання енергозбереження. Проте цього немає.

Тому Закони, якщо й запрацюють на практиці, то не раніше завершення наступного опалювального періоду, коли погодні умови дозволять проводити відповідні роботи в мережах та з фасадами, тобто з весни 2016 року.

Інший варіант (більш реалістичний) — інвестор справді в 2016 році вкладає гроші та очікує на повернення інвестицій в обумовлений строк.

Ризики: що гарантує повернення коштів, безпеку інвестиції? Припустімо, сума інвестицій розраховується за договором в гривні, фактичне придбання матеріалів прив’язане до курсу стійкішої валюти, адже товар імпортного походження, і внаслідок девальвації інвестор втрачає кошти.

Строк повернення інвестицій виходить з одного розміру тарифу, який може бути з часом зменшено, при цьому загальний обсяг коштів, отриманих у вигляді плати за ЖКП, також пропорційно зменшується. Відповідно, яким чином буде здійснено вчасне повернення коштів інвестору, чи мова знову йтиме про реструктуризацію? 

Хто визначатиме обсяг зекономлених коштів, а головне, ефект від запровадження енергозберігаючих технологій? Який орган надасть висновок, що внаслідок використання залучених коштів мешканці конкретного будинку економлять 27, 29, 30%?

Фактично, населення в довгостроковий кредит купує для себе ймовірну довгострокову економію, яка насправді відіб’ється на гаманці тільки тоді, коли інвестору будуть повернуті кошти.

І ось нібито й цікава ініціатива, але у її ефективність віриться слабо. При цьому слід звернути увагу, що ми упускаємо та свідомо не аналізуємо, в якому порядку визначатиметься конкретний інвестор, хто перевірятиме кошториси витрат, ціни гарантійного обслуговування тощо – тобто, ті фактори ризику, які мають місце у всіх сферах життя держави сьогодні.

Поряд з цим того ж дня Арсеній Яценюк, говорячи про допомогу Франції у сфері енергоефективності, зазначив: «Допомогти українцям утеплити свої будинки, поміняти котли і зменшити фактично рахунок, який сплачують українці за газ і за електроенергію».

А оскільки урядовці того ж дня почали стверджувати, що зекономлені кошти, тобто розрив між фактично спожитим та сплаченим, йтимуть на покриття інвестицій, хочеться поцікавитися в Арсенія Петровича, про яку фактичну економію в платіжках він говорить? Вона буде виключно в балансах природного газу, електроенергії, тепла, які зводяться по країні.

2. Уряд України разом із європейським енергетичним співтовариством розробили проект закону щодо створення незалежного органу зі встановлення цін і тарифів на енергоресурси. 

Арсеній Яценюк назвав «надважливим» питання, хто і яким чином встановлює ціни і тарифи на енергоресурси. Він нагадав, що, відповідно до чинного законодавства, ціни і тарифи встановлює не Кабінет Міністрів, «а виключно так званий незалежний орган – Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг». 

За словами Глави Уряду, в країні повинен бути створений новий незалежний, прозорий, ефективний орган, який відповідає європейським стандартам: «Щоб ні в кого ніколи не виникало сумніву, що ті чи інші тарифи встановлені непрозоро або без економічного обґрунтування». 

«Це моя категорична вимога як Прем'єр-міністра країни – незалежний орган, що відповідає за формування тарифної політики. А завдання Уряду – це забезпечення громадян України субсидіями», – підкреслив Арсеній Яценюк. 

Аналіз:

Давайте вичленимо суть – не буде жодного нового органу. 

Основний контекст таких заяв криється в тому, що правовий статус Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг буде визначено не указом Президента, як наразі у випадку з НКРЕКП, а окремим Законом, про який неодноразово говорив виконувач обов’язків голови НКРЕКП пан Вовк.

Цей Закон, швидше за все, так і називатиметься, таку ж назву матиме й сам орган контролю, і створений він буде на базі НКРЕКП, формуватиметься з тих же спеціалістів. Тому це не більше, ніж гра слів, юридичних понять про статус та провомочності.

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook