Зашморг на шию експортерів

04.03.15 ВР Україні прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо валютного регулювання та валютного контролю (№2265), який, ймовірно, на цьому тижні буде прийнято в цілому. 

Фото: Макс Левин

ГО «Публічний аудит» вирішила проаналізувати запропоновані поправки, які, на думку Уряду та Парламенту, різко вплинуть на стабілізацію національної грошової одиниці, покладуть край валютним спекуляціям та припинять банківські зловживання. Чинна редакція Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає загальне правило, згідно з яким виручка резидентів в іноземній валюті повинна бути зарахована на їх валютний рахунок не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення продукції, що експортується (з моменту підписання акта, який засвідчує факт виконання робіт, надання послуг — за угодами про надання послуг).

На думку Уряду, скорочення цих строків до 90 днів сприятиме прискоренню повернення валютної виручки.

Можливо, в деяких випадках це справді так. Проте не слід відкидати й того, що домовленості з контрагентами за експортними контрактами можуть мати тривалий та усталений характер, а зміна умов розрахунків — негативно вплинути на ведення підприємницької діяльності вітчизняним підприємством. 

Зокрема, при необхідності перегляду строків розрахунків, строків виконання договору, які зазвичай належать до істотних умов зобов’язання, нерезидент отримує правові підстави відмовитися від товару (послуг) резидента, від подальшого виконання договору і, як варіант розвитку, обрати альтернативного постачальника (виконавця) походженням з країни, Уряд якої не втручається в господарську діяльність суб’єктів господарювання так інтенсивно.

У такому випадку благі наміри вказаного законопроекту призведуть не до прискорення повернення валютної виручки в країну, а до того, що не буде чого повертати, зменшиться обсяг експортних операцій. Для недопущення цього необхідно блискавично реагувати на сигнали ринку за умови скорочення обсягів контрактів.

Поряд з цим ситуація, в якій перебуває країна, потребує радикальних заходів, спрямованих на забезпечення негайного збільшення обсягу обігу валюти в Державі, покращення сальдо платіжного балансу. Тому скорочення строків повернення валютної виручки (за умови, що Регулятор вчасно реагуватиме на зменшення обсягу експорту через їх скорочення та не допустить погіршення ситуації) у цілому має позитивно вплинути на макроекономічні показники.

Однак не ці положення у запропонованому законопроекті викликають найбільше занепокоєння.

Відповідно до ст. 4 Закону, порушення резидентами визначених норм зумовлює стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті.

Разом з цим чинна редакція Закону передбачає випадки, за яких нарахування пені зупиняється.

ГО «Публічний аудит» поділяє позицію законодавця в цій частині, оскільки підприємницька діяльність — це діяльність, на власний ризик спрямована на отримання прибутку. Однак непоодинокими є випадки, коли недобросовісні контрагенти не виконують власних зобов’язань за договором чи виконують із порушенням визначених умовами строків тощо. 

За таких умов сторона договору звертається до суду, Міжнародного комерційного арбітражу чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості. 

У такому випадку пеня не нараховується, а перебіг вказаних вище строків зупиняється. 

Уряд пропонує просто вилучити ці положення з Закону. 

Тобто, в запропонованій редакції, резидент повинен отримати кошти в строк 90 днів, і на цьому крапка. Перевищив строки — нараховується пеня. І це без огляду на наявність судового спору про те, що з нашим вітчизняним підприємством не розрахувалися. 

Зрозуміло, що в такий спосіб ряд «недобросовісних суб’єктів господарювання» затримує повернення валютної виручки в Україну. Проте трапляються випадки, коли спір має реальний, а не удаваний характер, і що робити в цьому випадку? 

Законодавець правових альтернатив не пропонує. 

При цьому парламентарі повинні розуміти, що гарантувати добросовісність виконання контрагентом зобов’язань із оплати предмета договору експортер не може. А накладення додаткових штрафних санкцій при умові, що вітчизняне підприємство не отримало основної виручки за предмет договору, негативно вплине на фінансове становище резидента. 

Крім цього, чинна редакція Закону допускає перевищення 180-денного строку за умови отримання спеціального висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який надається за результатами перевірки відділами контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності первинних фінансово-господарських документів зовнішньоекономічного договору на відповідність чинному законодавству України, особливо в частині платіжних умов.

(«Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», затверджений Постановою КМУ №1409 від 29.12.07, «Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», затверджений Наказом Мінекономіки України №15 від 18.01.08).

Уряд вирішив замінити орган погодження зазначених вище строків.

Пропонується: «з центрального органу виконавчої влади» покласти цей обов’язок на НБУ.

Передбачається, що документом, який надає дозвіл на продовження строків, буде не висновок, як було раніше, а індивідуальна ліцензія.

У цій частині також виникає багато запитань, оскільки: 

Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю») вже передбачено видання індивідуальних ліцензій НБУ на здійснення разових валютних операцій як на платежі, що здійснюються резидентами в іноземній валюті на виконання зобов’язань; ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти тощо.

Такі зміни фактично зосереджують в руках НБУ всі засоби для блокування погодження продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Це черговий, узаконений, важіль адміністративного впливу на валютний курс, який для суб’єктів господарювання, які ведуть прозору діяльність, може вплинути на обсяги реалізації продукції та надання послуг, сплати штрафних санкцій за прострочення контрагентами, відвернути іноземних контрагентів від укладення з нашими підприємствами контрактів, а наслідком цього стане зменшення притоку валюти в країну, товарообігу. 

В аспекті якості контролю зникне ланка, яка перевіряє зовнішньоекономічні контракти на предмет їх відповідності національному законодавству. 

Якщо ж мова йде про те, що при наданні індивідуальних ліцензій резидентам НБУ візьме на себе ті обов’язки, які наразі виконує Міністерство, в такому випадку незрозуміла мета внесення змін. 

Можливо, це сподівання на те, що фахівці НБУ виявлятимуть недобросовісність, ризиковість чи фіктивність наданих для перевірки документів та угод якісніше, ніж це роблять працівники 2-х відділів Міністерства економічного розвитку та торгівлі? У це віриться слабо. 

На думку ГО «Публічний аудит», запропоновані зміни зосередять в руках НБУ увесь комплекс засобів, якими останній фактично в ручному режимі, регулюватиме попит та пропозицію валюти на міжбанківському валютному ринку.

Так, сьогодні здійснюється подолання попиту шляхом погодження контрактів на придбання валюти за зобов’язаннями імпортерів. Це обмеження дозволило НБУ напередодні рішення МВФ про затвердження нової програми підтримки опустити курс долара та навіть поповнити міжнародні резерви.

Запропоновані зміни дозволять НБУ фактично «взяти за горло експортерів», які і так вимушені продавати 3/4 валютної виручки на міжбанку, а тепер повинні будуть всіма доступними засобами «вимолювати» у Регулятора продовження строків розрахунків, незастосування санкцій тощо.

Тобто, ситуація буде повністю протилежною тій, яку прийнято називати: «Курс національної грошової одиниці формується на ринкових умовах паритетно попиту і пропозиції». Насправді ж він буде в руках одного органу.

З огляду на це ГО «Публічний аудит» рекомендує відмовитися від ініціативи вилучення з чинної редакції Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» норми про зупинення нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки у випадку звернення до суду чи виникнення форс-мажорних обставин. 

Зміни в частині скорочення строку до 90 днів доцільно запровадити, але при цьому зважено ставитися до сигналів ринку експорту та у випадку скорочення обсягу операцій повернутися до строків, які існують сьогодні. 

Більш чітко формалізувати механізм продовження строків на підставі індивідуальних ліцензій.

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter