Оптовий ринок електроенергії України

Вся електроенергія, що виробляється в Україні, продається на оптовому ринку електроенергії, оператором якого є ДП «НАЕК Енергоринок».

Фото: tov-tob.livejournal.com

Залежно від категорій виробника електроенергії встановлено різні тарифи, за якими умовно викуповується електроенергія для подальшої реалізації на оптовому ринку електроенергетики як постачальникам за регульованими тарифами, так і суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на здійснення реалізації електроенергії за нерегульованим тарифом. Зважаючи на значний обсяг інформації тарифи, їх динаміка та різниця між закупівельними цінами та цінами реалізації наводиться у вигляді таблиці:

Як бачимо з наведених вище даних, закупівельна ціна електроенергії виробництва ДП «НАЕК Енергоатом» протягом останніх 2-х років менша, ніж ціна, за якою цю ж електроенергію згодом реалізовують постачальникам за регульованими та нерегульованим тарифом.

Натомість електроенергія, що виробляється ТЕС, закуповується Оптовим ринком за ціною, що в різні періоди перевищує на 10–25 коп. подальшу відпускну ціну.

Не говорячи вже про виробників електроенергії за «зеленим тарифом», закупівельні ціни на продукцію яких є просто «захмарними».

Як же реалізовується електроенергія кінцевим споживачам? Коротко проаналізуємо ринок реалізації промисловим споживачам у вигляді таблиці:

Таким чином, із наведених вище узагальнених матеріалів вбачається, що для постачальників за регульованим тарифом за останні два роки різниця між вартістю придбання та реалізації не опускалась нижче 30 коп. на 1 кВтг. А за 2-м класом напруги сягала 50–60 коп. на 1 кВтг.

Єдиним умовно збитковим ринком збуту електроенергії в Україні є ринок її реалізації населенню.

Як і в попередніх випадках, тариф на електроенергію для населення встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №497 від 23.04.12 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (зі змінами).

Наведені вище дані свідчать про те, що для більшості категорій населення тариф на електроенергію без ПДВ та витрат на транзит не покриває її собівартості (закупівельні ціни виробників на Оптовому ринку), тільки для деяких категорій споживачів зі значним обсягом споживання тариф перевищує 30 коп. за 1 кВт/год.

У перерахунку на поточний курс гривні до євро тариф для основної маси населення становить 1 євроцент.

Звісно, в цьому випадку так само, як і в аспекті реалізації природного газу населенню, можна говорити про збитковість діяльності, додаткові навантаження на Державний бюджет через дисбаланс у тарифах.

Однак не варто забувати про ті рівні тарифів, які існують для промислових споживачів, де маржа становить від 30 до 50 коп. на 1 кВтг.

Крім цього, як зазначалося вище, у загальній структурі споживання електроенергії частка населення становить 28 %, тоді як промисловості – понад 40%.

А враховуючи те, що половину електроенергії, яка реалізовується на Оптовому ринку України, виробляє ДП «НАЕК Енергоатом», де закупівельна ціна на продукцію становить 28 коп. за 1 кВтг навіть за умови необхідності приведення тарифів відповідно до собівартості на думку ГО «Публічний аудит» можливо створити механізм, аналогічний тому, що пропонувався раніше в питаннях постачання природного газу населенню.

Тобто, поряд із Оптовим ринком електроенергії України створити структуру, яка викуповуватиме електроенергію виробництва ДП «НАЕК Енергоатом» та в подальшому реалізовуватиме її підприємствам, які вже безпосередньо забезпечуватимуть постачання кінцевим споживачам — населенню.

При цьому такий суб’єкт повинен мати достатній обсяг контрольних та каральних повноважень для недопущення штучного завищення обсягів споживання населенням із подальшою реалізацією утворених надлишків промисловим споживачам за тарифами, що в 2–3 рази перевищують тарифи для населення.

Плюсами запропонованої моделі є те, що половина електроенергії, яка виробляється «Енергоатомом», буде за існуючими цінами реалізовуватися населенню з урахуванням розумного рівня прибутковості кінцевого постачальника та сплати тарифу на використання електромереж.

Решта електроенергії виробництва ДП «НАЕК Енергоатом» може реалізовуватися на сьогоднішньому Оптовому ринку, але не за тарифом, який граничить зі збитковим, а хоча б по 45–50 коп., що в свою чергу збільшить валовий дохід Державного підприємства, забезпечить додаткові платежі до бюджету, дозволить відмовитися від системи дотаційних сертифікатів.

Тут хотілося б більш детально зупинитися на окремих питаннях роботи вказаного підприємства. Так, ДП «НАЕК Енергоатом» експлуатує 15 атомних енергоблоків та забезпечує майже 50% потреб України в електроенергії.

У 2013 році на Енергоринок відпущено електроенергії на суму 20,6 млрд грн (з ПДВ), сплачено до бюджетів усіх рівнів 5,05 млрд грн (у тому числі податок із доходів фізичних осіб – 578,7 млн грн.) У 2014 року на Енергоринок електроенергії на суму 27 794,0 млн грн (з ПДВ), при цьому сплачено податків до бюджетів усіх рівнів та розрахунки зі страхування становила 5,8 млрд грн.

Тобто, підприємство, крім того, що за рахунок низької собівартості власної продукції забезпечує відносно низький рівень цін на електроенергію, відіграє ще й вагому роль у наповненні Державного бюджету.

При цьому за 2014 рік недовиробництво електроенергії через балансові обмеження (відсутність попиту на електроенергію) становило 6 679 млн кВтг.

Чому про необхідність додаткового фінансування «Енергоатому» потрібно думати в же сьогодні? Все просто.

Наявна система атомної енергетики Україною отримана в наслідок розпаду СРСР, у чинний закупівельний тариф не закладені витрати на хоча б окуповуваність проекту, тобто вкладених коштів на будівництво реакторів і енергоблоків.

Трьом із 15 енергоблоків вже продовжено термін експлуатації на 20 років. На декількох такі роботи ведуться та повинні бути завершені до кінця 2015 року. Як безальтернативний розглядається варіант продовження терміну експлуатації усіх інших енергоблоків. За таких умов у період 2030–2040 рр. буде завершено продовжену експлуатацію 12 енергоблоків АЕС. У період 2041–2055 рр. буде – ще 3-х енергоблоків

Починаючи з 2014 року розмір щорічних відрахувань до фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних установок (ФРЗЕ), з урахуванням продовження термінів експлуатації енергоблоків на 20 років, має бути 785,4 млн гривень, тобто близько $100 млн, оскільки розрахунок здійснювався наприкінці 2013 року, при фіксованому курсі.

Беручи до уваги питомі фінансові оцінки вартості зняття експлуатації, (а саме: $690 на 1 кВт встановленої потужності енергоблоків ВВЕР-440 та $370 на 1 кВт встановленої потужності енергоблоків ВВЕР-1000), для зняття з експлуатації діючих енергоблоків необхідні кошти в розмірі близько $5 млрд.

За умови продовження терміна експлуатації діючих енергоблоків на 20 років і відкладеному демонтажі, до 2055 року (рік зупинки енергоблоків № 4 РАЕС та № 2 ХАЕС) до ФРЗЕ буде відраховано 28,2 млрд грн. За сьогоднішнім курсом – це $ 1 млрд.

Таким чином, за поточними підрахунками, на момент зупинки енергоблоків у резервному фонді буде лише 1/5 від необхідної суми.

Не говорячи про те, що ядерне паливо закуповується та його відпрацювання здійснюються за кордоном. Валютою розрахунку є американський долар або ж євро. Тому Уряду варто замислитись над питанням тимчасового монопольного права експорту електроенергії ДП «НАЕК “Енергоатом”» до країн Європейського Союзу.

Переваги доволі прості: при сьогоднішній закупівельній вартості його електрики в 1 євроцент, за умови сплати тарифу на використання мереж, ціна реалізації становитиме 7 євроцентів. Це забезпечить додаткові надходження до бюджету, дасть можливість розвивати власне галузь, добудувати додаткові енергоблоки, які збільшать виробництво електроенергії.

Висновки та пропозиції

Це дослідження дає можливість прийти до висновку, що енергетична галузь економіки Україні володіє значним потенціалом, має для цього достатній ресурс, а головне, є конкурентоздатною.

Поряд з цим, як і багато інших сфер промисловості, де ключову скрипку відіграє Держава, вона потребує реформування.

Так, очевидним є те, що тарифи для населення не є основною проблемою галузі, а їх підняття не є єдино можливим засобом для зменшення видатків бюджету та збільшення його дохідної частини.

Наведені в дослідженні рекомендації, за умови їх обґрунтованого та виваженого впровадження, дадуть змогу розвивати енергетичну незалежність України, збільшувати валютні та фіскальні надходження.

Звісно, ми не можемо говорити про те, що підвищення тарифів для населення є необґрунтованим. Очевидно, що вони, за деякими категоріями споживачів менші за собівартість продукції ДП «НЕК “Енергоатом”». Однак їх підвищення можливе та буде зрозумілим за формулою: собівартість + транспортування + рівень прибутковості.

І хоч в країнах ЄС тарифи на електроенергію для населення вищі, ніж для промислових споживачів, не варто забувати про те, що рівень достатку українців ще, м’яко кажучи, далекий від європейського та несумірний із тягарем зборів, платежів, тарифів, які наразі впроваджуються.

Сьогоднішній рівень цін в Україні та їх співставлення з цінами на аналогічний товар у країнах ЄС (за рахунок різкої девальвації гривні), дає можливість отримувати надприбутки гравцям ринку, які працюють на експорт, збільшуючи фактично вдвічі обсяги виручки в гривневому еквіваленті.

Також необхідно створити умови для розвитку конкуренції на ринку, коли клієнт-споживач матиме можливість обирати того постачальника, який запропонує йому максимально вигідні умови.

Так, для порівняння, ціна, за якою купують на Оптовому ринку електроенергію постачальники за нерегульованим тарифом, на 30% вища за аналогічну для постачальників за регульованим тарифом.

Причина проста: в постачальників за нерегульованим тарифом відсутнє таке поняття, як виконання інвестиційної програми, яка затверджується НКРЕКП.

Відповідно до положень «Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії», затвердженої Постановою НКРЕ №1627 від 13.12.12, до неї включається перелік робіт, основного обладнання, матеріалів, апаратного та програмного забезпечення та послуг, запланованих для виконання у прогнозному періоді; зобов'язання ліцензіата щодо зниження технологічних та/або понаднормативних витрат електричної енергії за результатами реалізації інвестиційної програми. До інвестиційної програми ліцензіатом додаються обґрунтувальні матеріали до запланованих робіт та закупівель товарів, які, зокрема, можуть містити цінові пропозиції (прайси) виробників або їх офіційних представників в Україні, накази про затвердження проектної документації (або зведені кошториси до відповідних проектів), що передбачені інвестиційною програмою.

З одного боку, зрозуміло, що виконання цих робіт необхідне, з другого — варто замислитись над тим, що цілком ймовірними виглядають ризики завищення собівартості цих витрат.

Також уже сьогодні необхідно розробити та реалізовувати проекти розвитку ядерної енергетики в Україні. Очевидна неминуча зупинка та консервування атомних енергоблоків у довгостроковій перспективі призведе до зменшення обсягу виробництва «дешевої» електроенергії. Проте водночас сьогоднішнє недофінансування та відкладення вирішення цих питань «на потім» може створити загрозу життю та здоров’ю населення, наших дітей, що має бути єдиним та достатнім стимулом для втілення в життя проектів захоронення ВЯП.

Для цього з об’єктивних причин відсутності фінансування та коштів у держави важливо до таких проектів залучати іноземних інвесторів на паритетних умовах. Адже вони, крім інвестицій, відкриють доступ, можливість постачання такої електроенергії на ринки Європи. 

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter