Перспективи грошово-фінансової політики НБУ у 2015 році. Частина 1

13.01.14 в ЗМІ поширено повідомлення прес-служби НБУ, в якому його керівництво підбило підсумки минулого року та визнало, що проводило неприйнятну монетарну політику, проявом чого стало те, що регулятор профінансував 40% зведених доходів Державного бюджету.

Фото: Макс Левин

«Така монетарна політика є неприйнятною навіть в умовах проведення військових дій. У 2015 році наша кредитно-грошова політика повинна бути більш виваженою», – зазначила головний банкір.

Крім цього, у згаданому вище повідомленні НБУ йшлося, що «учасники створеної Ради фінансової стабільності (перше засідання якої відбулося 12 січня 2015 року) погодилися з необхідністю продовження валютних аукціонів із метою визначення індикативного валютного курсу, що слугує маяком для бізнесу та населення».

16.01.14 Голова НБУ Гонтарева В.О., в ході виступу у Верховній раді України, підтвердила всі раніше зроблені ГО «Публічний аудит» висновки про прорахунки, допущені НБУ в 2014 році, та окреслила перспективи розвитку грошово-кредитної політики у 2015 рік.

Під час виступу Головний банкір навела дані, які самі собі протирічать. Зокрема, вона зазначила таке: «… ріст монетарної бази в минулому році склав всього 10,2 % або 31 мільярд гривень…»

А вже за декілька хвилин озвучено зовсім іншу статистику: «… Національний банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складає 317 мільярдів гривень або більш ніж 70 % всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та «Накнафтогаз» на суму 175 мільярдів гривень або майже 40% доходів зведеного бюджету країни».

Ще в жовтні 2014 року фахівці ГО «Публічний аудит» зазначали, що до вагомих причин девальвації національної валюти варто віднести латання бюджетних дір НБУ, який почав емітувати гривню не тільки шляхом «друкування» банкнот, а й у вигляді незабезпечених безготівкових коштів, що спрямовувалися як на підтримку ліквідності банків (рефінансування за підсумками року – 210 млрд грн), так і на фінансування дефіциту Держбюджету (наприклад, шляхом придбання ОВДП – загалом протягом року на суму понад 160 млрд грн), фінансування та витрачання міжнародних резервів на потреби НАК «Нафтогаз України», штучне стримування курсу напередодні президентських виборів.

Таким чином, фахівці ГО «Публічний аудит» спробували проаналізувати перспективи монетарної політики НБУ в 2015 році, а також з’ясувати, чи володіє Регулятор достатніми важелями для реального впливу на грошово-фінансову ситуацію в країні і чи можуть бути втіленими в життя озвучені зміни.

Засоби впливу на грошову політику в Україні

Важелями в світовій практиці для стримування інфляційних процесів та, відповідно, знецінення національної грошової одиниці є використання міжнародних резервів держави або ж обмежувальні заходи валютного обігу чи банківських операцій.

«Дієвість» окремих обмежувальних засобів ми спостерігали в минулому році, таких як: обмеження на видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків 15 000-ми гривень на добу; заборони на валютні розрахунки з імпорту, тощо.

Наслідками цих обмежень були: збільшення готівкової гривні в обігу, її знецінення; зубожіння вкладників, які довірили свої заощадження банківській системі, через неможливість конвертації отриманих коштів у валюту вкладу; валютні операції населення перейшли на чорний ринок (з огляду на відсутність додаткових зборів та платежів, наявність пропозиції); притримування валюти експортерами; валютні операції в межах однієї фінустанови.

Отже, фактично всі обмежувальні заходи НБУ, які вводилися в минулому році, не лише не сприяли стабілізації ситуації в країні, а навпаки – мали деструктивний та, на жаль, незворотний характер.

Іншим важелем впливу на грошову політику країни є використання центробанком міжнародних резервів для задоволення попиту на валюту та припинення девальвації.

У новий рік Україна увійшла з рекордно низьким рівнем міжнародних резервів, які станом на 1 січня 2015 року становили 7 млрд 533 млн дол. США.

Для порівняння нижче наведено більш детальну структуру міжнародних резервів за листопад 2014 року (аналогічні відомості щодо грудня 2014 року на момент публікації цього дослідження не оприлюднено).

Основні показники листопада 2014 року: загальний обсяг на кінець місяця – $ 9, 96 млрд, у цінних паперах – $ 6, 45 млрд, в золоті $ 0,9 млрд, валюти та депозитів – $ 2,47 млрд.

Основні показники грудня 2014 року: загальний розмір міжнародних резервів – $ 7, 53 млрд, у золоті – $ 0,91 млрд. Відомості щодо частки в цінних паперах, валюті та депозитах на момент підготовки матеріалу – відсутні.

За їх відсутності проведемо розрахунки. Отже, витрати в грудні 2014 року становили:

- на підтримку платежів НАК «Нафтогаз України» за імпортований природний газ на користь ВАТ «Газпром» за імпортований природний газ –

$1,65 млрд;

- інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти на суму $831 млн, переважна частина яких також була спрямована на підтримку платежів НАК «Нафтогаз України»;

- платежі Уряду та НБУ з погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті – $738 млн.

Загалом витрати з міжнародних резервів становили: $3,22 млрд ($2,42 млрд з яких – платежі Газпрому, проведені за рахунок валюти).

Відповідно, тільки «підтримавши» НАК «Нафтогаз України» в грудні 2014 року, НБУ зменшив міжнародні резерви в валюті та депозитах до $ 50 млн.

Обсяг надходжень валютних коштів на користь Уряду України в грудні 2014 року становив $767 млн. в еквіваленті: від Єврокомісії ($ 617 млн), Міжнародного банку реконструкції та розвитку ($ 20 млн), а також від розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті ($ 130 млн).

Очевидно, за рахунок цих коштів було здійснено платежі Уряду та НБУ з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу. Зважаючи на те, що надходження перевищують витрати на близько $ 30 млн, не складно розрахувати обсяг міжнародних резервів у вигляді валюти та депозитів на 01.01.15 – близько $100 млн.

Таким чином, на початку 2015 року золотовалютні резерви досягли критичної для країни за останнє десятиріччя межі, а валюти як важеля для оперативного реагування на ситуацію на грошово-фінансовому ринку немає.

Циркове мистецтво НБУ або "В пошуках еквілібріума"

Під час виступу 16.01.15 у стінах парламенту Голова НБУ зазначила:

«...Коли на початку листопада ми побачили, що ситуація в економіці покращилася, <…> Національний банк вирішив, не скасовуючи адміністративних обмежень, допомогти ринку знайти врівноважений курс, так званий еквілібріум . Тому ми започаткували щоденні валютні аукціони в розмірі 5 мільйонів доларів не для задоволення попиту імпортерів, а як інструмент пошуку цієї рівноваги. На жаль, ринок ще цю рівновагу не знайшов. Ринок ще чекає цю рівновагу, адже певні результати є, коливання курсу достатньо помірні».

17.01.15 у статті директора департаменту відкритих ринків НБУ Олега Чурія і заступника директора генерального економічного департаменту Сергія Ніколайчука було зазначено, що, за оцінкою фахівців Національного банку (яка базується на теоретичних моделях оцінки рівноважного курсу), на сьогодні рівень недооцінки обмінного курсу гривні становить 15-35% – іншими словами, під час девальвації ми «проскочили» рівноважний курс.

Сьогодні в Україні й офіційний, і міжбанківський, і середньозважений (нове поняття – «еквілібріум») курси на рівні 16,4 грн за 1$ – це міф. Реалії такі, що вартість долара з кінця 2014 року коливається в коридорі 18-19 грн, сьогодні курс його придбання 19,6-20 грн.

Знаючи та розуміючи ці фактори, НБУ здійснює пошук середньозваженого курсу через проведення валютних аукціонів, на яких реалізовує по $3 млн. за курсом, який насправді не працює і не використовується в жодних операціях.

Коротко наведемо дані щодо останніх проведених аукціонів:

- 9 січня 2015 року НБУ продав банкам на валютному аукціоні $3 млн за середньозваженим курсом 15,74 грн за долар. Загальний обсяг заявок суб'єктів ринку становив $ 11,7 млн.

- 12.01.15 НБУ продав $3 млн за середньозваженим курсом 15,7424 гривні за долар. Згідно з повідомленням, загальний обсяг заявок суб'єктів ринку становив $12,3 млн.

- 13.01.15 НБУ на валютному аукціоні продав банкам $3 млн за середньозваженим курсом 15,7424 гривні за долар. Загальний обсяг заявок суб'єктів ринку становив $10,9 млн. Середньозважений курс гривні за результатами аукціону – 15,7424 гривні за долар.

- 16.01.15 НБУ продав банкам $3 млн за середньозваженим курсом 15,7438 гривні за долар, загальний обсяг заявок суб'єктів ринку становив $11,9 млн.

- 19.01.15 НБУ продав банкам $ 3 млн за середньозваженим курсом 15,7438 гривні за долар, загальний обсяг заявок суб'єктів ринку становив $ 10,8 млн.

У таблиці наведено дані щодо курсу гривні до долара у відповідні дні на міжбанківському валютному ринку:

Тобто, і при такому, мізерному, рівні міжнародних резервів за 18 днів 2015 року НБУ на безглузді цілі витратив $15 млн.

З огляду на опубліковану інформацію щодо обсягу заявок на участь в аукціоні, НБУ станом на сьогодні не здатен такими сумами задовольнити навіть їх, не говорячи вже про стабілізацію на ринку чи оперативне втручання в нього.

Для наочності подаємо офіційні дані щодо обсягів міжбанківських валютних торгів за січень 2014 року та січень 2015 року:

Не складно помітити, що обсяг торгів на міжбанку скоротились щонайменше в п’ять разів.

Що ж таке середньозважений курс і навіщо він потрібен?

Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою правління НБУ №496 від 12.11.03, офіційний курс гривні до долара встановлюється як середньозважений курс продавців і покупців, що сформувався поточного робочого дня за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ (далі – Система).

Відповідно до Правил функціонування Системи та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, затверджених постановою Правління НБУ №281 від 10.08.2005, банк включає в заявку на участь у Системі всі потреби клієнтів, які не можуть бути задоволені в межах цього уповноваженого банку, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти.

Заявка в електронній формі подається до НБУ в установлений ним термін. Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) не має права брати участь у функціонуванні Системи без отримання підтвердження НБУ про прийняття Заявки.

Падіння обсягів торгів на міжбанківському валютному ринку свідчить про те, що банківські установи намагаються задовольняти потреби власних клієнтів у межах самої банківської установи.

Крім цього, складно говорити про об’єктивність такого показника, як середньозважений курс, коли він вираховується за заявками банків, допущених до торгів, а НБУ, при цьому, має право і не допустити банк до Системи.

Як наслідок витрачання міжнародних резервів маємо поняття «середньозважений курс», який протягом січня 2015 року включав такі значення:

Нескладно помітити, що курс продажу долара НБУ на так званих валютних аукціонах більш ніж на 50 коп. менший від того, за яким проводяться торги на міжбанку.

Щоправда, незрозуміло, де в повсякденному житті населення чи діяльності суб’єктів господарювання цей курс застосовується?

З огляду на викладене, якщо НБУ хоче встановлювати середньозважений курс гривні до іншої іноземної валюти (такий, що принаймні відповідає мінімальним ринковим реаліям), достатньо використовувати значення купівлі та продажу валюти на міжбанківському валютному ринку, де навіть сьогодні обсяг операцій у сотні разів більший за обсяги валютних аукціонів, які проводить Регулятор.

Пошуки середньозваженого курсу через щоденний продаж $ 3 млн із порожніх міжнародних резервів за курсом, що менший міжбанківського на 50 коп, є економічно недоцільним, безцільним та недієвим засобом.

На думку ГО “Публічний аудит” такі аукціони не відображають реальний стан ні попиту, ні пропозиції – натомість призводять до зменшення міжнародних резервів.

Цю практику необхідно припинити хоча б до того моменту, поки стан цих резервів буде дозволяти здійснювати інтервенції, які дійсно матимуть вплив на курсову стійкість.

В наступній публікації, буде проаналізовано реальність реалізації намірів НБУ щодо обмеження фінансування Державного бюджету України за рахунок безготівкової емісії. 

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook