На думку фахівців ГО «Публічний аудит», в таких умовах роль національного регулятора виходить на перший план, адже від його роботи залежить не тільки доля ринку банківських послуг, а і всієї економіки країни. За підсумками 2014 року в Україні зафіксовано падіння ВВП на 7,5%, дефіцит публічних фінансів (5% від ВВП), стрімку девальвацію гривні (більше 100%) та інфляцію (24,9%).
Схожу ситуацію пережили у 2008 році всі країни світу.
Підтримка НБУ ліквідності банків через різні інструменти у 2014 році становила 222 млрд грн, що втричі перевищує показники минулого року.
Основними реципієнтами від НБУ стали ПАТ «Державний ощадний банк України» - 23,2 млрд грн, АТ «Укрексімбанк» та АБ «Укргазбанк» - по 5 млрд грн.
Окрім значного обсягу рефінансування, негативний вплив згаданих вище факторів для Ощадбанку вдалося нівелювати за рахунок докапіталізації на 11,6 млрд грн.
Також, КМУ постановою від 11.09.2014 №76 підтримав Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк, зобов’язавши державні підприємства, установи та організації проводити всі розрахункові операції через вказані банки.
Таким чином, уряд України пішов прикладом США у подоланні кризи 2008-2009 років і усіма можливими діями підтримує державні банки, використовуючи власний інструментарій впливу, який з одного боку підтримує грошово-кредитний ринок України, а з іншого – знецінює грошову одиницю через емісію коштів, одним із засобів якої є рефінанс.
Починаючи з кінця весни 2014 року почали з’являтись повідомлення про проблеми з повернення депозитів в ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК». Фактично, вже це було підставою для визнання установи проблемною в розумінні ст. 75 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Показники діяльності VAB Банку протягом звітних періодів знаходились на межі мінімально допустимих:
Не дивлячись на те, що головний акціонер навіть не намагався вплинути на ситуацію та неминуче порушення Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», НБУ протягом року підтримав банк на 5,5 млрд грн.
січень лютий березень квітень травень червень серпень вересень жовтень
24,10 63,10 850,00 1000,00 568,50 1500,00 29,20 300,00 1200,00
Вказане не вплинуло на покращення показників діяльності VAB Банку, а останню суму, надану в жовтні 2014 року (за місяць до віднесення установи до категорії неплатоспроможних), в розмірі 1,2 млрд грн, не повернуто і не дивлячись на всі заперечення НБУ, відшкодовано не буде. Де ці кошти? Вкинуті в економічний обіг або виведені з банку злочинним шляхом – це питання в площині юрисдикції правоохоронних органів.
У ПАТ «КБ «Надра» за 2014 рік зафіксовано більше 10 випадків невиконання нормативних показників, а за III квартал роботи банк відзвітував про рівень поточної ліквідності – 20,87% (при нормі не менше 40%), існують затримки із поверненням вкладів клієнтам. Не дивлячись на це, Нацбанк надав установі 3,3 млрд грн протягом 2014 року.
26 січня 2014 року АТ «Імексбанк» віднесений до категорії неплатоспроможних. Цьому передувало визнання банку проблемним та призначення куратора – працівника НБУ. Визнання банку проблемним свідчить про наявність у його діяльності скарг клієнтів на несвоєчасне виконання ним своїх зобов’язань або погіршення фінансового стану установи. Не зважаючи на все це, ні куратор, ні комісія при НБУ не знайшли підстав для ненадання Імексбанку кредиту на підтримання ліквідності в обсязі 300 млн грн, також, як і у випадку з VAB, за місяць до визнання його неплатоспроможним.
Дещо схожа ситуація відбулася по відношенню до ПАТ «Банк Камбіо», який ще весною 2014 року мав бути віднесений до неплатоспроможних, проте почав отримувати рефінансування, обсяг якого за 2014 рік склав 428 млн грн. Крім того, коли показник ліквідності банку у вересні місяці вже становив 0%, замість 40% мінімально допустимих, регулятор надав установі ще 12 млн грн, на повернення яких вже ніхто не сподівається, а процедура ліквідації ще навіть не розпочалась.
В порівнянні із такими прикладами, слід вказати на ПАТ «Терра Банк» і ПАТ «КБ «Південкомбанк», в яких нагляд НБУ одразу помітив проблеми в існуванні і оперативно зайнявся виведенням їх з ринку фінансових послуг. За неофіційною інформацією, згадані установи, як і ПАТ «Златобанк», ПАТ «Легбанк», ПАТ «Марфін Банк», ПАТ «Омега Банк» включені до так званого «чорного списку», пов’язаних з представниками колишньої влади та повинні бути виведені з банківського ринку, незважаючи на фінансові результати.
А як же їхні вкладники? А чи не є такі дії зловживанням збоку регулятора?
Майже всі перелічені вище банки, які НБУ має намір виводити з ринку примусово, мають показники фінансового стану в межах норм, а загальний обсяг вкладів фізичних осіб становить близько 4 млрд грн.
В такому випадку, правильним має бути лише шлях доведення провини. Тобто, якщо банк займався спекуляціями і вказане є обґрунтованим – націоналізувати або ліквідувати установу і не допустити витікання активів, а не сприяти поглибленню банківської кризи в країні.
Отже, одним із основних чинників девальвації гривні та поглиблення економічної кризи в Україні став значний обсяг наданого короткострокового кредитування, який за 2014 рік склав 222 млрд грн. При чому, частина з цих коштів пішла, м’яко кажучи, не на виведення фінансових установ з кризового стану.
Як результат - збиток всієї банківської системи України у розмірі 22,4 млрд грн.
Підсумовуючи, фахівці ГО «Публічний аудит» рекомендують керівництву НБУ та уряду:
- посилити банківський нагляд та контроль, шляхом проведення детального аналізу роботи відповідних структурних підрозділів НБУ;
- запровадити механізм особистої відповідальності власників та топ-менеджменту банківських установ за негативні фінансові результати функціонування очолюваної структури. Шляхом вирішення може стати введення на законодавчому рівні свого роду презумпції винуватості: тобто до моменту, поки інше не встановлене судом, власники, вигодонабувачі, топ-менеджери банків вважаються винними в доведенні фінустанови до стану неплатоспроможності чи банкрутства. При чому форма вини може проявлятися як в умислі, так і в необережності, а також впливатиме лише на правову кваліфікацію діяння. Обґрунтуванням є те, що особа, яка посідає відповідальну посаду в банківській установі, володіє високими професійними навичками, має спеціальну освіту у сфері управління фінансами, а отже, не може не усвідомлювати, що управлятиме грошима, цінностями людей, які їй довірили. І якщо вона, взявши на себе таку відповідальність, не виправдовує її, своїми діяннями заподіює збитки іншим особам, повинна нести за це відповідальність усім своїм майном, набутим у тому числі завдяки тим людям, які постраждали через неї;
- більш детально дослідити механізм втримання депозитних коштів у банках різними шляхами їхнього гарантування. Як приклад, видати всім вкладникам банків облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на умовах:
1) гарантування повернення повної суми внеску вкладника у визначений термін (до 5 років) та у валюті вкладу;
2) щорічної виплати нарахованих відсотків (не менше договірних);
3) звільнення від оподаткування доходів, отриманих з депозитних вкладів;
Все це може:
1) зменшити відтік капіталу з банків;
2) знизити напругу серед вкладників;
3) зменшити обсяги рефінансування банків регулятором;
4) сповільнити інфляційні процеси.