ГоловнаСвіт

Поспішні зміни до Виборчого кодексу в Польщі: вибори президента в умовах пандемії

У ночі з 27 на 28 березня у Сеймі Польщі поспіхом було прийнято зміни до Виборчого кодексу. Вони дозволяють дистанційне голосування для усіх виборців, які у день виборів перебувають в ізоляції і яким виповнилося 60 років.

Польські парламентарі під час дебатів у Сеймі, Варшава, 26 березня 2020.
Фото: EPA/UPG
Польські парламентарі під час дебатів у Сеймі, Варшава, 26 березня 2020.

Проголосовані виборчі правки були внесені у пакеті разом з іншими антикризовими законодавчими змінами, які дають можливість польському парламенту працювати дистанційно і приймати закони для запобігання, протидії та боротьби з епідемією коронавірусу у Польщі. Вони були прийняті у турборежимі. Ще вчора у початковому пакеті змін до Виборчого кодексу не було, проте вони з’явилися пізно ввечері на позачерговому засіданні Сейму, яке тривало цілу ніч. Через це депутати не мали можливості ознайомитись з ними, оскільки дізнались про них перед самим голосуванням.

За виборчі зміни проголосувало 222 депутати з-поміж 439 присутніх на пленарному засіданні. «За» проголосував виключно представники правлячої партії «Право і Справедливість», а також по одному депутату з ліберального блоку опозиційних сил «Громадянська коаліція» і консервативного блоку «Польська коаліція». «Проти» виборчих змін проголосувало 214 депутатів. Це депутати блоку «Громадянська коаліція» (об’єднує партії «Громадянська платформа», «Сучасна», «Партія зелених» та «Польська ініціатива»), блоку «Польська коаліція» (об’єднує Польську селянську партію, руху «Кукіз'15» та інші малі партії) і блок «Союз демократичних лівих сил», а також сім членів фракції «Право і Справедливість». Ще троє депутатів від блоку «Конфедерація» «утрималися» під час голосування.

Цікаво, що завдяки змінам до регламенту, які були прийняті парламентом напередодні більшість депутатів брали участь у роботі Сейму дистанційно за допомогою електронних засобів зв’язку з дому, з партійних офісів або інших приміщень парламенту. Саме завдяки цьому опозиція вбачає можливість влади тепер приймати будь-які закони і зміни, які їй потрібні, оскільки голосування онлайн позбавляє можливості належного контролю за добросовісністю голосування, а також належного обговорення законотворчого процесу. Тим часом юристи-конституціоналісти у Польщі ведуть гарячі дебати про те, наскільки така форма роботи парламенту може бути конституційною.

Будівля Сейму, Варшава, 26 березня 2020
Фото: EPA/UPG
Будівля Сейму, Варшава, 26 березня 2020

Поправка №177, яка була проголосована Cеймом вносить зміни до статей 53а і 53b Виборчого кодексу, що дає можливість виборцям в умовах карантину реалізувати активне виборче право завдяки дистанційному голосуванню (пол. głosowania korespondencyjne). Зміни передбачають можливість:

1. Дистанційного голосування поштою для виборців, які в день голосування перебуватимуть на примусовому карантину, ізоляції або самоізоляції вдома

2. Дистанційного голосування поштою для виборців, яким в день голосування виповнилося 60 років

Проте вони не поширюються на виборців, які будуть голосувати у закордонних виборчих округах і на морських суднах. Натомість старші виборці, яким на момент голосування виповниться 60 років, крім особистого дистанційного голосування можуть скористатися правом проголосувати через уповноважену особу (таке право досі мали люди з інвалідністю).

Запропоновані зміни фактично розширюють вже наявну норму Виборчого кодексу про можливість дистанційного голосування поштою. Ними було розширено перелік осіб, які підпадають під можливість такого дистанційного голосування. Виборцю, який хоче проголосувати дистанційно потрібно попередньо письмово, усно, телефоном або через інтернет зголоситись до дільничної виборчої комісії із заявою і документом, який підтверджує його неповносправність або обмежені можливості для безпосереднього голосування на виборчій дільниці. Намір про це за звичною процедурою потрібно було повідомити не пізніше як за 15 днів до дня голосування, а у випадку перебування на карантині – не пізніше як за 5 днів до голосування.

Фото: Mariusz Kapala / Gazeta Lubuska

Виборці, які зголосилися проголосувати дистанційно отримують спеціальний виборчий пакет, який міститиме:

1. виборчий бюлетень або бланк для голосування (для незрячих) з печаткою дільничної виборчої комісії

2. зворотній конверт для бюлетеня

3. інструкція для дистанційного голосування

4. заява про особисте і таємне голосування на бланку для голосування

5. трафарет шрифту Брайля для бланку для голосування (на прохання виборця)

6. конверт для картки для голосування

Для того, щоб зголоситися для дистанційного голосування через інтернет виборець має мати зареєстрований конфіденційний профіль (так званий пол. Profil Zaufany), який має систему захисту персональних даних особи (через BankID, посвідчення особи з електронним шаром або електронний підпис), Після цього йому поштою також буде надіслано виборчий пакет з документами. Водночас польське виборче законодавство не передбачає можливості безпосереднього електронного голосування.

Виборець, який голосує дистанційно після заповнення бюлетеня має поштою надіслати його дільничній виборчій комісії не пізніше як за 2 робочі дні до дня голосування. Він може (1) віддати конверт з документами листоноші відразу у той день, коли його отримав, (2) повідомити листоноші, коли він має забрати конверт, але не пізніше як за 2 робочі дні дня голосування, (3) віднести його у будь-яке поштове відділення (за 3 робочі дні до дня голосування) або поштове відділення у межах виборчої дільниці (за 2 робочі дні до дня голосування) і (4) особисто занести конверт дільничній виборчій комісії у день голосування. Детальний порядок дистанційного голосування, як і спосіб транспортування виборчих конвертів, які надходитимуть поштою має бути визначений Міністерством інфраструктури (оскільки в його компетенції знаходяться питання комунікації) після консультацій з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров’я і Національною виборчою комісією (польський аналог ЦВК).

Поспішні зміни до Виборчого кодексу зумовлені політичними мотивами, оскільки керівництво правлячої партії «Право і Справедливість» хоче провести вибори президента за календарним планом – 10 травня. Незважаючи на пандемію Covid-19, влада не має наміру переносити вибори, як це зробили у переважній більшості інших країн. У зв’язку з цим, щоб проведення виборів у цих умовах не ставило під сумнів їхню легітимність, були розширені можливості для голосування для усіх громадян, які в силу протиепідемічних обмежувальних заходів були б позбавлені можливості проголосувати.

Фото: EPA/UPG

Водночас, противники проведення президентських виборів під час кризи критикують наміри правлячої партії, закидаючи їй намагання ще більшої консолідації влади і критикують за політиканство. Крім цього виборчі зміни були прийняті з порушеннями процедур. Перш за все, було порушено статтю 89 Регламенту Сейму, у якій зазначено, що перше читання проектів змін до Кодексів може відбуватися не раніше 14-го дня після їх внесення на розгляд парламенту. Друге порушення стосується рішень Конституційного Трибуналу (польський відповідник Конституційного суду), які забороняють вносити зміни до виборчого законодавства за 6 місяців до початку виборчого процесу.

На разі, не зрозуміло чи будуть оскаржені зміни до Виборчого кодексу до Конституційного Трибуналу і яким буде його рішення. Крім цього прийняті правки Сейму також потребують затвердження верхньої палати парламенту – Сенату, де у партії «Право і Справедливість» також конституційна більшість. Водночас окремі представники правлячої партії вже встигли заявити, що наявні конституційні обмеження щодо змін виборчого законодавства стосуються істотних елементів і не поширюються на «технічні зміни», до яких вони зараховують прийняті сьогодні зміни.

Тарас Радь, Громадянська мережа ОПОРА (Львів)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram