ГоловнаСвіт

МЗС України: напередодні і після виборів

Чи залучені українські дипломати в виборчій кампанії і чи ведеться серед них передвиборча агітація? Чи переживають дипломати за свою долю після виборів та на чийому боці їх політичні уподобання? І якою буде доля керівництва міністерства закордонних справ?

Фото: Блок Петра Порошенка

Участь у цих виборах 2019 року МЗС України бере по двом напрямкам. 

Перший – це сприяння роботі міжнародних і іноземних спостерігачів, які прибувають в Україну для спостереження за виборчим процесом. Звісно, крім спостерігачів російських. І саме дипломати супроводжують на міжнародній арені рішення української влади не допускати росіян — щоб це не влинуло на визнання світовим суспільством виборів в цілому. Таким чином на голови дипломатів "звалився" це ще один напрям дипломатичної війни з Росією.

Другий напрям – забезпечення голосування українцями на закордонному виборчому окрузі. Наразі дільничі виборчі комісії (ДВК) за кордоном уже сформовані. При цьому самі дипломати не можуть втручатись в виборчий процес: МЗС і дипустанови лише допомагають ЦВК організаційно, надаючи всіляке сприяння ДВК та забезпечуюючи логістику. «На моїй пам’яті не було ще такої кількості голів, заступників і секретарів ДВК, які запропоновані кандидатами в президенти», - розповів високопоставлений дипломат, залучений до організації процесу виборів.

Готуються в МЗС і до голосування своїми співробітниками. При цьому фактів прямої агітації працівниками МЗС наразі не зафіксовано. «Нас просто попросили завчасно перевірити себе в списках виборців», - повідомив дипломат одного з посольств України в ЄС. 

Така обережність у публічному вираженні своїх симпатій для дипломатів є традиційною. Автор цих рядків пам’ятає, як ще на президентських виборах в 2010 році дипломати посольства України в Росії заклеювали на туалетах бренд фірми-виробника – сердце червоного кольору – щоб уникнути звинувачень в розміщенні наглядної агітації політичної сили з точно таким же логотипом партії.

Фото: EPA/UPG

На чийому боці симпатії дипломатів

Проявляти публічно особисті політичні уподобання в колективах дипломатів не прийнято.

По-перше, проявляється професійна обережність.

По-друге, є внутрішня вказівка по МЗС не коментувати публічно політичний процес.

Співбесідники в МЗС вказують, що нинішні вибори відбудуться вперше після прийняття двох нових законів: Закону про державну службу і Закону про дипломатичну службу, які жорсткіше прописують відповідальність за політичну діяльність. Наприклад, знаходячись на державній службі в МЗС уже не можна займатись політикою навіть написавши заяву про відпустку – тепер для цього потрібно звільнятись повністю.

По-третє, так як дипломати є державними службовцями, то вони вважають, що мають виконувати свою роботу в інтересах України незважаючи на прізвище глави держави.

Обережні у публічних висловлюваннях дипломати і за стінами своєї будівлі на Михайлівській площі. І навіть в соцмережах дипломати уникають відвертої агітації за того чи іншого кандидата. Проте навіть по тематиці репостів тих чи інших матеріалів, а також з особистих бесід «не під запис» з багатьма дипломатами різного рівня можна зрозуміти їх симпатії.

Фото: EPA/UPG

Головна риса цих уподобань – мало хто з дипломатів серйозно сприймає інших кандидатів першої трійки лідерів рейтингів, крім Петра Порошенко. «Враховуючи існуючі варіанти, то вибір для усіх думаючих людей доволі простий і однозначний. Інші варіанти на виборах крім Порошенка розглядаються як шкідливі для країни», - описав настрої серед дипломатів український дипломат.

Симпатію до діючого президента серед дипломатів можна пояснити тим, що, по-перше, Порошенко в цьому середовищі сприймається як свій: закінчив Інститут міжнародних відносин, був міністром закордонних справ, а зараз на посаді президента напряму відповідає за міжнародні відносини, вільно спілкується іноземними колегами англійською. Тобто, виступає головним дипломатом України.

По-друге, за президенства Порошенко прийнято новий Закон про дипломатичну службу, покращено матеріальне забезпечення працівників (підвищено зарплату) та посольств (відновлено фінансування багатьох програм, на які раніше не вистачало коштів).

По-третє, період після 2014 року став “зірковим часом” для дипломатичної служби — її значення в українському суспільстві суттєво зросло. Зовнішньополітична арена стала ще одним справжнім «фронтом», а тому робота дипломатів на міжнародній арені в боротьбі за територіальну цілісність України за своїм значенням оцінюється нарівні з роботою військових в зоні бойових дій. 

По-четверте, дипломатам зрозумілі і прогнозовані подальші дії і плани Порошенка. На відміну від інших кандидатів, прихід яких на посаду президента (а отже – і прямого керівника зовнішньополітичним блоком) може принести як мінімум невизначеність, а то й небезпеку (своєю нефаховістю, незрозумілістю хто буде членами команди, а також збільшенням ризиків для країни в цілому).

«Головна турбота наших західних партнерів, яка прослідковується в їх питаннях до нас це: а) спадковість – вибраного курсу зовнішньої політики та реформ, і б) стабільність: чи не почнеться в Україні широкомасштабна війна з Росією або громадянське протистояння в результаті необдуманої політики нової влади? До того ж, багато хто з наших партнерів самі якраз зараз теж проходять точку біфуркації, а тому не з теорії знають, як для країни і її жителів важлива стабільність», - розповів дипломат українського посольства в одній з західних країн.

І, нарешті, дипломати говорять про відчуття морально-психологічного комфорту: тепер можна з одного боку гордитись досягнутими результатами своєї роботи ("питання про Україну не вирішуються без України", створена світова коаліція з підтримки Києва, Україна знаходиться на вершині уваги - українських дипломатів слухають і, що важливо, прислуховуються). А з іншого боку дипломатам не доводиться виправдовуватись чи червоніти за дивну поведінку або некомпетентність президента своєї країни. 

Фото: Макс Требухов

Звісно, колектив МЗС не однорідний і в ньому також є критики існуючої ситуації. Так, визнаючи наявність серйозних змін в МЗС (оновлення кадрів, ротації, фінансування і т.п), опоненти кажуть, що сама система МЗС не змінилась. І зміна президента на виборах – шанс цю систему зламати.

Так, претензії стосуються надмірної опіки Адміністрації президента над МЗС. В цьому контексті дипломати розрізняють вплив особи самого Петра Порошенко, вплив його оточення, а також вплив на роботу МЗС вибудованої системи.

Суперництво по лінії АП-МЗС було при усіх попередніх президентах: Анатолій Орел при Кучмі, Андрій Гончарук при Ющенку і Януковичу були вагомими центрами зовнішньополітичних рішень. Але при цьому і МЗС (в першу чергу міністри) залишались досить впливовими. Зараз же дипломати скаржаться, що МЗС знаходиться «в повній тіні» АП, здебільшого формалізуючи зовнішньополітичні, так і кадрові рішення Банкової.

Наприклад, LB.ua уже писав раніше, що багато посад послів були вакантними довгий час саме через надмірне залучення Банкової (і особисто президента) до процедури відбору і призначення майбутніх послів. Мало того, за підписом президента (скоріш за все - через узгодження заступником голови АП з міжнародних питань Костянтина Єлісєєва) відбувається також призначення радників послів.

Таким чином, багато хто на Михайлівській каже про занадто централізоване прийняття рішень і хотів би більшої самостійності від Банкової.

Друга претензія стосується діяльності окремих послів. «Звісно, посли призначаються президентом і тому, з одного боку, є його прямими представниками за кордоном. А з іншого – вони все-таки ж держслужбовці. Тому й діяти мали б відповідно. Проте окремі посли займаються піаром виключно діючого президента», - сказав LB.ua один з дипломатів.

Доля керівництва

Атмосфера в системі МЗС, на відміну від високого градусу напруги в суспільстві, в цілому спокійна. Не в останню чергу тому, що у них відсутня боязнь за свій завтрашній день навіть при зміні прізвища президента. «У всіх дипломатів підписані накази про призначення, контракти, узгоджені плани ротацій, тому їх доля прогнозована. Виключення може стосуватись хіба послів – але вони в цій ситуації ні на що не впливають»,- розповів співбесідник LB.ua в центральному апараті МЗС.

Інша справа - міністр закордонних справ та його заступники: вони фігури політичні, а тому у випадку зміни президента відповідні кадрові зміни теж будуть. Традиційно, дехто з них поїде працювати в посольства. 

Що стосується безпосередньо міністра Павла Клімкіна, то в середовищі дипломатів ширяться думки, що після виборів він навряд чи залишиться в будівлі МЗС на Михайлівській площі, навіть якщо президентом залишиться Петро Порошенко.

По-перше, Клімкін серед своїх попередників знаходиться безперервно (!) на посаді міністра закордонних прав найдовше – в червні виповниться 5 років. А це важко навіть суто фізично – життя проходить в дорозі, в чисельних перельотах в різні часові і кліматичні регіони. Не кажучи вже про інтенсивний, відповідальний та насичений подіями період, що припав на його каденцію.

Тому у Клімкіна з його накопиченним досвідом залишається варіант продовжити дипломатичну кар’єру в спокійнішій обстановці – в якомусь з диппредставництв України.

Фото: NATO

Разом з тим, дипломати вважають, що Клімкіну в системі МЗС стало вже тісно в професійному плані – ходять непідтверджені чутки, що він може продовжити свою кар’єру вже не як дипломат, а як політик (наприклад, в Верховній Раді). На підтвердження цієї версії його колеги звертають увагу на риторику міністра – останнім часом вона не є суто зовнішньополітичною: Клімкін коментує питання в тому числі подвійного громадянства, освіти, науки і т.п, що більше притаманно політикам.

Сам Клімкін ці версіі традиційно, по-дипломатичному, не підтверджує, але і не спростовує. В недавньому інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» він заявив, що «поки не збирається на заслужений відпочинок – бо його ще не заробив», але точно знає, що буде робити після виборів.

На уточнююче питання LB.ua, в якій же сфері буде його майбутня діяльність – дипломатичній чи політичній, Павло Клімкін відповів, що «скаже про це на наступний день після виборів».

Ігор СоловейІгор Соловей, журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram