"Каспійська п'ятірка" у складі президентів Росії, Азербайджану, Ірану, Казахстану і Туркменістану підписала в неділю, 12 серпня, в казахстанському Актау Конвенцію про правовий статус Каспійського моря, робота над якою тривала з 1996 року. Про це пише DW.
Виступаючи перед журналістами до підписання, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив: "Сьогодні перед усім світом ми говоримо, що в Актау в результаті спільної роботи нам вдалося дійти до спільного знаменника і взаєморозуміння".
Його колега, президент Ірану Хосан Рухані, не був настільки однозначний і наголосив, що "переговори в галузі розмежування... повинні бути продовжені". За його словами, необхідна більша визначеність у питанні "визначення методів зображення і позначення вихідних ліній" під час розподілу дна і надр Каспію.
Основна проблема, що стояла перед державами, полягала в тому, чи застосовувати до Каспію положення Конвенції ООН у морському праві 1982 року або ж використовувати підхід, що діє стосовно транскордонних озер.
Врешті було вирішено, що основна площа водної поверхні визнається морем і залишається у загальному користуванні сторін, а щодо дна і надр буде зафіксований принцип, що передбачає їх поділ на сектори за домовленістю на основі міжнародного права.
Конвенція є нормативною базою з прописаними в ній фундаментальними положеннями, однак водночас не заглиблюється у деталі.
Згідно з підписаною конвенцією, протяжність територіальних вод кожної з держав-підписантів не повинна перевищувати 15 морських миль (близько 28 кілометрів), прилеглої до них рибальської зони - 10 миль (близько 19 кілометрів).
Що стосується ділянок дна, то по периметру від окремих секторів допустимо встановити зони безпеки, які будуть тягнутися не більш ніж на 500 метрів.
Домовлятися про точні межі цих секторів п'яти прикаспійським державам ще належить.
У конвенцію включено положення про "недопущення присутності на Каспії збройних сил надрегіональних держав". Фактично це означає, що відповідальність за підтримання безпеки на морі несуть виключно п'ять прикаспійських держав.
У документ також внесено заборону "на надання територій прикаспійських країн іноземцям для вжиття дій і агресії проти іншої прикаспійської держави".
Останнє особливо актуально у світлі недавніх публікацій в низці російських ЗМІ, з посиланням на експертів, які допускали можливе розміщення військових баз США в каспійських портах Актау і Курик. Через ці гавані Казахстан, зокрема, здійснює транзит американських невійськових вантажів до Афганістану. Проте МЗС Казахстану спростувало ці повідомлення.
Нагадаємо, раніше Іран виявив нафту на шельфі Каспійського моря.