ЦРУ заморозило програму підтримки повстанців з Вільної сирійської армії (ВСА), які контролюють території на північному заході Сирії.
Про це повідомляє агентство Рейтер із посиланням на джерела серед повстанців і в американському уряді.
Йдеться про програму за участю Туреччини, Саудівської Аравії і Катару, в рамках якої повстанці отримували гроші і боєприпаси, а також військове навчання.
Представник однієї з груп повідомив, що в лютому допомога не надійшла; інше джерело розповіло агентству про скасування чергової зустрічі з учасниками програми.
За словами джерел в уряді США, замороження програми пов'язане з атаками радикальних ісламістів на групи повстанської армії, які почалися в січні 2017 року. Тоді повідомлялося, що терористичне угруповання "Фатх аш-Шам" (колишній "Фронт ан-Нусра") розпочало наступ на формування повстанців, які беруть участь у переговорах про мирне врегулювання. Це змусило частину повстанців приєднатися до ісламістів з "Ахрар аш-Шам", зазначає Рейтер. У зв'язку із цим США побоюються, що допомога, яку вони надають повстанцям, потрапить у руки радикальних угруповань, як раніше неодноразово відбувалося.
Джерела в уряді США підкреслили, що рішення про замороження не пов'язане з початком роботи нової адміністрації президента США Дональда Трампа.
Як зазначає Рейтер, програма за участю ЦРУ - не єдиний канал підтримки повстанців в Сирії. Допомогу формуванням ВСА надає Туреччина, яка проводить військову операцію на півночі країни, а також Йорданія.
Вільна сирійська армія - одне з найбільших повстанських угруповань Сирії, сформоване офіцерами-перебіжчиками, які раніше служили в сирійській армії. Найменування "ВСА" нерідко використовують як узагальнювальне для всієї збройної опозиції уряду Сирії, проте насправді воно є конкретним альянсом повстанських угруповань. За власними даними угруповання на червень 2013 року, воно налічувало близько 80 тис. бойовиків.
ВСА, на відміну від таких радикальних угруповань, як "Фронт аль-Нусра", вважається помірною світської частиною сирійської опозиції. Угруповання користується політичною і фінансовою підтримкою західних країн і країн Перської затоки, а також Туреччини.