Перший заступник міністра Тетяна Мазур, яка підписала історико-містобудівне обґрунтування забудовнику Сінного ринку, дозволивши будувати споруди, що суперечать генплану Києва і архітектурним нормам, вважає, що ця забудова "не псує історичного середовища, яке вже є на тій ділянці". Про це вона заявила в програмі "Вікна" на телеканалі СТБ у заключній частині циклу, присвяченого Сінному ринку.
Нічого протизаконного у своїх діях чиновниця Мінкульту не бачить. Її аргумент - старовинна архітектура там і так уже зруйнована і "защіщатьнєчєго". А 14 висоток будуть гармоніювати зі столітніми будівлями.
"Якщо позаду пам'ятника (архітектура, - ред) поставити ряд будинків стіною, які не будуть звертати на себе увагу або, може, будуть відтіняти пам'ятник, то це впливатиме і на краще сприйняття пам'ятника в тому числі", - впевнена Тетяна Мазур.
Скільки подібних історико-містобудівних обґрунтувань підписали, в Мінкульті не говорять, оскільки обліку не ведуть, відзначають журналісти.
Активісти наголошують на тому, що система історико-містобудівних обґрунтувань і була введена для того, щоб обійти генплан і архітектурні вимоги до історичних центрів українських міст.
"Забудовник іде в будівельну компанію, платить гроші і там доводить, чому йому можна звести в зоні, що охороняється, "свічку". Потім цей документ - як це не дивно - розглядає Міністерство культури. І якщо підпише - спорудити можна що завгодно", - кажуть журналісти.
В ЮНЕСКО водночас наполягають на тому, щоб Київ погоджував будь-яке будівництво поблизу Лаври і Софії Київської та затвердив новий генплан, в якому чітко (без додаткових уточнень) вкажуть вимоги до забудови історичного центру.
Якщо такий документ затвердять, узгодження Мінкульту не знадобиться, кажуть журналісти.
"Новий генплан готує спеціальний інститут уже майже 10 років. Місто витратило на нього майже 20 млн гривень. А на голосування документ усе не подають. До нього багато зауважень", - кажуть журналісти.
Це ж підтверджує і депутат Київради Ольга Балицька: "Цей документ є нечитабельним, абсолютно недосконалим. Він інвестиційно непривабливий. Із цим документом зможуть працювати тільки наближені українські забудовники, під кого, власне, і відведені ці земельні ділянки".
Директор відповідного інституту також констатує неідеальність проекту генплану, але переконує: його потрібно затвердити, тому що він кращий за нині чинний, який затвердили наприкінці 1990-х. При цьому він говорить, що новий генплан унеможливить висотну забудову історичної частини міста.
"На підставі цього плану в нас буде можливість розробити зонінг - це документ, який для кожного кварталу, для кожного району регламентує регламенти забудови: граничну висотність, граничну щільність. Там усього близько 20 параметрів", - говорить Сергій Броневицький, директор Інституту генерального плану Києва.
Подати новий генплан на розгляд депутатів Київради в інституті планують восени.
Про те, хто вкладає гроші в будівництво і чим воно загрожує Києву і місцевим жителям, дивіться в перших двох частинах програми: "Сінний: "Забудова понад усе" і "Сінний: хто вкладає гроші в гігантське будівництво".