Всі публікаціїСуспільствоОсвіта

Більшість українців хочуть, щоб їхні діти й онуки отримали вищу освіту - опитування

Майже половина українців (45,8%) вважає, що вища освіта сьогодні потрібна людині для гарного працевлаштування.

Більшість українців хочуть, щоб їхні діти й онуки отримали вищу освіту - опитування
Фото: Макс Левин

Про це свідчать результати телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.

Близько третини опитаних вважають вищу освіту корисною для кар'єрного зростання (33,8%), а також - отримання знань з обраної спеціальності (32,1%). Водночас майже кожен п'ятий респондент висловив думку, що вища освіта потрібна людині для розширення кругозору (19,7%), для того, щоб не служити в армії (18,6%), а також - для підвищення соціального статусу (17,6%). Кожен шостий громадянин України (15,7%) вважає, що вища освіта потрібна тому, що "сьогодні так заведено", а 3,3% - вагалися з відповіддю на це питання.

Більшість громадян України (63,6%) вважає достатньою для своїх дітей і онуків закінчену вищу освіту. Не проти обмежитися базовою вищою освітою 13,6% опитаних, середньою спеціальною - 10,6%. Хотіли б, щоб їхні діти й онуки закінчили аспірантуру, отримали науковий ступінь 4,7% українців. Водночас вважають достатнім отримання повної середньої освіти - 3,2%, неповної середньої освіти - 0,8% опитаних. Не змогли відповісти на це питання 3,5% респондентів.

Негативно ставляться до практики скасування вступних іспитів до ВНЗ і вступу до них на основі зовнішнього незалежного оцінювання, яке проводять після закінчення школи, 38,1% украинців. Серед них 22,3% обрали відповідь "мабуть негативно", 15,8% - "точно негативно". Позитивне ставлення до такої практики висловили 32,5% опитаних. З них 23,4% віддали перевагу варіанту відповіді "мабуть позитивно", 9,1% - "точно позитивно". Водночас коженому п'ятому респонденту (20,1%) важко відповісти на це питання, а 9,3% зазначили, що нічого не знають про це.

Вважають, що введення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) зосередило увагу учнів тільки на профільних дисциплінах на шкоду іншим, 43,7% громадян України. Майже така ж кількість опитаних висловили думку, що введення ЗНО зробило безглуздим проведення шкільних випускних іспитів (41,2%), а також - вирішило проблему корупції у ВНЗ (40,6%). Четверта частина респондентів (25,2%) вважає, що ЗНО зрівняло шанси на вступ до ВНЗ України міських і сільських випускників. Водночас кожен п'ятий українець (19,8%) зазначив, що введення ЗНО знецінило шкільні медалі. Відповідь "інше" на це питання обрали 13,6% опитаних, а 18,2% - не змогли відповісти на нього.

Майже половина українців (47,9%) вважає, що ЗНО оцінює знання випускників гірше, ніж звичайні іспити. Серед них 28,7% обрали відповідь "мабуть гірше", 19,2% - "точно гірше". Водночас майже четверта частина опитаних (23,4%) вважає, що така система оцінювання краще за звичайні шкільні іспити. З них відповідь "мабуть краще" дали 15,2%, "точно краще" - 8,2% респондентів. Більше чверті громадян України (28,7%) важко відповісти на це питання.

Більше третини опитаних (38,4%) вважають, що після введення ЗНО кількість хабарів й інших зловживань у період закінчення випускниками школи й вступу до ВНЗ жодним чином не змінилася. Водночас майже чверть респондентів (24,1%) висловили думку, що кількість зловживань у цей період збільшилася, і майже така ж кількість (22,3%) вважають, що зменшилася. Кожному шостому українцю (15,2%) важко відповісти на це питання.

З 12 по 14 травня 2012 року Інститут Горшеніна провів телефонне опитування на тему "Зовнішнє незалежне тестування в Україні. Всього за випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у віці від 16 років, у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.