Солом'янський районний суд Києва скасував зобов'язання носіння електронного браслета контролю для інвестора компанії "Трейд Коммодіті" Володимира Трофименка, підозрюваного в причетності до розтрати 149 млн гривень під час закупівлі палива Міністерством оборони.
Про це йдеться в матеріалах суду.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила продовжити на 60 діб покладені на підозрюваного зобов'язання, зокрема - носити електронний браслет, щоб не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, здати в Державну міграційну службу свої закордонні паспорти.
САП зазначила, що розслідування злочину ще не завершено, оскільки необхідно встановити подальший рух отриманих "Трейд Коммодіті" від Міноборони коштів.
Суд вирішив частково задовольнити клопотання САП і продовжив до 8 лютого 2018 року зобов'язання Трофименкові прибувати до детектива, прокурора, в суд на першу вимогу; інформувати слідство про зміну місця свого перебування; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в кримінальному провадженні; здати на зберігання свої закордонні паспорти.
Термін розслідування продовжено до 11 лютого 2018 року. Рішення суду оскарженню не підлягає.
Нагадаємо, раніше суд арештував 9 автомобілів і 6 квартир керівників "Трейд Коммодіті".
Раніше невідома група компаній "Трейд Коммодіті" стала активним учасником тендерів на початку 2016 року. На сьогодні вона забезпечує більш ніж половину поставок нафтопродуктів, які закуповують Міноборони і "Укрзалізниця". 11 жовтня в рамках розслідуваннях цих тендерів НАБУ затримало заступника міністра оборони України, а також директора Департаменту держзакупівель і постачання матеріальних ресурсів МОУ.
Детективи встановили, що навесні 2016 року, між міністерством і переможцем конкурсних торгів було укладено 14 договорів на поставку палива для техніки спеціального призначення на загальну суму понад 1 млрд гривень. Однак уже влітку без будь-яких правових підстав замовник і постачальник підписали низку додаткових угод про підвищення ціни за одиницю товару в середньому на 16% від початкової вартості. На підставі цих договорів на рахунки постачальника переказали 149,339 млн гривень.
Сторона звинувачення вважає, що посадові особи Міноборони за попередньою змовою з представниками комерційного підприємства вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).