Висновки про те, чи була присутня корупційна складова у діях міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка, який повертався з Ніцци (Франція) у Київ у приватному літаку бізнесмена і народного депутата (член депутатської групи "Воля Народу") Олександра Онищенка, робитимуть компетентні органи. Але якби аналогічна ситуація сталася у будь-якій європейській країні - міністр, швидше за все, вже написав би заяву про відставку.
Таку думку в коментарі Цензор.НЕТ висловили виконавчий директор громадської організації Transparency International Олексій Хмара та директор Інституту соціал-політичного проектування Андрій Міселюк.
"Те, що в цій справі присутній присмак корупції - це однозначно. Тобто, у будь-якій європейській країні, навіть без доведення того факту, чи була корупція, чи ні - міністр як мінімум публічно б вибачився, або навіть пішов би у відставку. У нас же все набагато складніше, тому що у нас про те, що написано в законі, і як його трактують, починають згадувати тоді, коли це безпосередньо стосується людини", - зазначив Хмара.
Водночас, за його словами, на сьогодні є кілька обставин, які не дозволяють прямо говорити про те, що в такому разі присутня корупційна складова.
"Ми досі не знаємо, з якою метою міністр був за кордоном, тому що у нього час від часу плутаються думки. То він спочатку говорив, що на футбол їздив, потім це була відпустка, а згодом це вже була службова бесіда і так далі. Тому ми не дізнаємося, що це насправді було, поки не побачимо відповідних документів або прямих свідчень.
Щодо Олександра Онищенка, бізнес якого пов'язаний зі сферою відповідальності Міністерства екології, давайте ще пам'ятати про те, що це народний депутат України, який формально міг їздити в закордонний виборчий округ на зустріч із виборцями. Тож, можливо, це була службова поїздка. У такому разі, якщо дві людини у службовій поїздці у зв'язку з тим, що не було жодного транспорту, повертаються назад разом - тоді це важко назвати корупцією.
Згідно з тією інформацією, яку ми маємо на сьогодні, цей випадок точно можна розглядати як потенційний конфлікт інтересів, а от чи є він реальним - це ще питання. У будь-якому разі, згідно із законодавством України, за конфлікт інтересів, не корупцію, а реальний конфлікт інтересів, який зараз у нас, по суті, може бути, передбачена адміністративна відповідальність плюс порушення питання про відсторонення від посади особи, яка вчинила конфлікт інтересів. Оскільки депутата не можна усунути, тому що у нього виборна посада, то це може бути людина, яку на посаду призначено, тобто міністр", - зазначив Хмара.
У свою чергу політолог Андрій Міселюк вважає, що ця ситуація стане своєрідним тестом на те, наскільки нові міністри, які після Майдану щиро декларували свою відданість європейським нормам і цінностям, здатні дотримуватися їх на практиці.
"Звичайно, в такому разі могли мати місце певні корупційні схеми або тіньові домовленості, але останнє слово мають сказати компетентні органи. Але не варто забувати і про політичну відповідальність. Коли скандали такого роду виникають у європейських країнах, і вина чиновника ще не доведена ні судовими органами, ні поліцією, незалежно від цього чиновник практично завжди пише заяву про відставку. Тому що це компрометує, по-перше, ту політичну силу, яка його делегувала, в цій ситуації це партія "Батьківщина", і компрометує його самого, практично ставлячи хрест на його політичній кар'єрі.
У нашій ситуації ми не бачимо цієї політичної відповідальності. Міністр Шевченко не написав жодної заяви. Зараз є неофіційна інформація про те, що, звичайно ж, після цього скандалу в партії "Батьківщина" ухвалять рішення про те, що його замінять на іншу фігуру. Воно, звичайно, виправдано, бо це великий удар по репутації партії. Я можу спрогнозувати, що усе-таки міністр мусить написати цю заяву про відставку, можливо, навіть уже цього місяця. І це стане прикладом для всіх інших високопоставлених чиновників, що за свої вчинки треба нести як мінімум політичну відповідальність, не кажучи вже про кримінальну", - резюмував Міселюк.