Всі публікаціїПолітика

Рада відмовилася визнати депортацію кримських татар злочином

Законопроект різко розкритикували "комуністи" і "регіонали".

Рада відмовилася визнати депортацію кримських татар злочином
Фото: Макс Левин

Верховна Рада відмовилася ухвалити в першому читанні законопроект про поновлення прав осіб, депортованих через національну ознаку, і доручила допрацювати його до наступного пленарного тижня.

За законопроект, що його підготував депутат фракції "Наша Україна - Народна самооборона" Мустафа Джемільов, проголосували в першому читанні 177 народних депутатів. За проект документа проголосували 7 депутатів фракції Партії регіонів, 97 депутатів фракції "БЮТ-Батьківщина", 47 депутатів фракції НУ-НС, 20 депутатів фракції "Народна партія", 2 депутати групи "Реформи заради майбутнього" і 4 позафракційні депутати. Депутати фракції Компартії не брали участі в голосуванні.

Водночас парламент підтримав пропозицію доручити комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин підготувати до розгляду цей законопроект на наступний пленарний тиждень. За таку пропозицію проголосували 366 народних депутатів, з 421 зареєстрованого в залі.

У законопроекті пропонували встановити, що Україна визнає депортацію народів, національних меншин і осіб із місць постійного проживання на підставі рішень, прийнятих органами влади колишнього СРСР, як незаконні та злочинні акти, вчинені проти них, і визначає відновлення прав громадян України з числа депортованих осіб пріоритетною сферою політичного, соціально-економічного, культурного та духовного розвитку суспільства.

Автор законопроекту наголосив, що цей документ був спрямований на правове врегулювання процесу повернення кримських татар на свою батьківщину в Крим.

Водночас різкої критики законопроект зазнав від депутатів комуністів і депутатів фракції Партії регіонів.

Зокрема, у своєму виступі член фракції КПУ Петро Цибенко зазначив: якщо проаналізувати події 1945 року, то можна дійти висновку, що "депортація була вимушеним кроком", на який тоді пішла радянська влада. За словами депутата фракції КПУ, 1945 року з війни поверталися воїни Радянської армії, які воювали проти німецько-фашистських загарбників, а представники кримсько-татарського народу допомагали під час війни окупантам. У зв'язку з цим, за словами депутата, така ситуація вимагала вирішення, через що й було проведено депортацію.

У тексті законопроекту, зокрема, встановлено статус осіб, депортованих за національною ознакою, встановлено гарантії держави щодо відновлення їхніх прав, встановлено принципи держполітики та повноваження органів держвлади і місцевого самоврядування щодо відновлення прав таких осіб.

Зокрема, в документі пропонували встановити, що держава забезпечує право депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, які було перейменовано за часів СРСР у зв'язку з депортаціями кримсько-татарського народу й інших національностей, вчинених за національною ознакою в 1941-1944 роках.