ГоловнаЕкономікаБізнес

Розслідування Мінекономрозвитку щодо імпорту азотних добрив не призведе до їх дефіциту до початку посівної - Союз хіміків

Игорь Гольченко
Фото: Макс Требухов
Игорь Гольченко

Розслідування Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив не призведе до браку продукту до посівної компанії, оскільки необхідна кількість добрив вже в Україні і імпорт їх не припинено.

Про це під час круглого столу, присвяченого питанням впливу санкцій щодо РФ на українську хімічну промисловість, економіку і АПК, заявив віцепрезидент Союзу хіміків, директор з питань регуляторної політики Group DF Ігор Гольченко.

"В Україну завезено 1,7 млн тонн складних мінеральних добрив при споживанні 1,8 млн тонн. Розпочате розслідування не означає, що імпорт зупинено, це всього лише розпочато розслідування. Ті, хто говорить про те, що добрив немає, - на наш погляд, це спроба розігріти ринок і на цьому заробити", - сказав він.

За словами експерта, після введення санкцій на імпорт мінеральних добрив поставки в Україну з Росії зменшилися, але в той же час почав зростати імпорт з нетипових для виробництва добрив країн, що свідчить про те, що РФ продовжує реалізовувати свою стратегію щодо збільшення експорту, користуючись торговими перевагами інших країн.

"Ембарго Кабінету Міністрів, результатом введення цих санкцій стала втрата 1 млн тонн азотних добрив вітчизняного виробництва в Україні і 800 тис. тонн складних добрив. А за півроку 2019 року 500 тис. тонн азотних добрив привезено в Україну з Польщі, Литви, Туреччини, Грузії, Болгарії, яких на ринку не було. Білорусь традиційно, зрозуміло. Півмільйона з мільйона вже відшкодовано", - сказав він.

На думку Гольченка, для того, щоб протистояти наростаючій частці нетипових виробників на ринку, необхідно підвищувати конкурентоспроможність вітчизняних виробників. "Говорячи про ефект санкцій. Коли налагоджується конкуренція і йде елемент недобросовісних демпінгових постачань, ми бачимо, що на тлі зростаючого попиту в Україні починається створюватися внутрішнє виробництво і робочі місця. Це дрібні та середні підприємства, які забезпечують добривами фермерів", - сказав експерт.

Як зазначив присутній на круглому столі Радник президента України, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, рішення про введення санкцій проти виробників РФ на поставки на територію України було повністю підтримано Офісом президента України.

"У президента Зеленського було послання під час інавгураційної промови, він сказав про те, щоб українці ніколи не плакали. У перекладі на економічну мову це означає, що він думає, в тому числі, не тільки про економічне зростання, а й про зайнятість населення, особливо хімпром і питання, пов'язані з зайнятістю населення", - сказав Устенко.

Олег Устенко
Фото: Макс Требухов
Олег Устенко

За його словами, є цілі регіони, де хімічні підприємства є градоутворювальними. "Основні гравці ринку хімічних добрив близькі до зони проведення військових дій, і президент особливо таргетує на ті регіони і говорить про необхідність відновлення і розвитку", - додав Устенко.

Він також підкреслив, що введення подібних обмежувальних заходів має кілька етапів і в короткостроковій перспективі могло призвести до стрибка цін на товари, але у випадку з Україною це не спрацювало з низки причин, серед іншого, курсова політика і відносна стабільність гривні. Але в довгостроковій перспективі на ринок може зайти гравець, який спробує задавити всіх конкурентів, тому вже зараз необхідно розробляти план розвитку вітчизняних виробників.

"У моєму розумінні Росія розгортала ситуацію, коли її стратегія працювала на те, щоб намагатися заходити на наш ринок, видавлювати власного товаровиробника, щоб в кінці посадити на голку наших аграріїв в середньостроковій і довгостроковій перспективі", - зазначив він.

Устенко підкреслив, що спільними зусиллями необхідно розробляти захисні заходи для аграріїв і хіміків від економічного тиску санкцій, щоб в майбутньому використовувати цей досвід і в інших галузях.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram