Кабінет Міністрів планує, що у 2050 році викиди парникових газів (вуглекислий газ, метан, оксид азоту) в Україні складуть 35% від рівня 1990 року.
Про це йдеться в стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, яку уряд України прийняв у середу, 18 липня. Вона передбачає скорочення обсягу викидів парникових газів, поступову відмову від викопного палива та інвестування в поновлювані джерела енергії, повідомляють на сайті Мінекології.
"Україна однією з перших країн світу розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку та взяла на себе відповідальність за перехід економіки на низьковуглецевий розвиток", - заявив міністр Остап Семерак.
Положення і показники прийнятого документа будуть переглядати що п'ять років, з огляду на національні обставини та можливості.
Станом на 2015 року викиди парникових газів в Україні склали 323,36 млн т CO2-екв. (без сектору ЗЗЗЛГ - землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство), що становить 33,6% від рівня базового 1990 року.
Це нижче від цільового показника, але якщо залишити ситуацію, як є, до 2050 року обсяги викидів суттєво зростуть, йдеться в стратегії.
Тому Україна планує перейти на джерела енергії з низьким вмістом вуглецю, розвивати джерела чистої електричної та теплової енергії, підвищити енергоефективність і енергозбереження в усіх секторах економіки, стимулювати перехід вантажних і пасажирських перевезень на екологічно чисті види транспорту. Одночасно планується впроваджувати кращі практики ведення сільського і лісового господарства, спрямованого на зростання поглинання та утримання вуглецю.
Нагадаємо, що Україна є учасницею Паризької угоди, яка покликана скоротити викиди парникових газів і сповільнити нагрівання Землі.
Документ замінить Кіотський протокол з 2020 року і передбачає виділення 100 млрд доларів країнам, що розвиваються, для збереження навколишнього середовища. Очікується, що такі інвестиції дозволять обмежити зростання середньої температури на рівні не більш ніж 1,5-2 градуси за Цельсієм до 2100 року порівняно з доіндустріальними показниками.
Угода передбачає якомога швидше перейти від нарощування до скорочення викидів парникових газів і досягти балансу між джерелами і поглиначами газів у другій половині 21 століття. Всі без винятку країни повинні прийняти свої національні цілі зі зниження викидів, технологічного переозброєння та адаптації до кліматичних змін.
Оцінка виконання угоди буде проводитися що п'ять років, починаючи з 2023 року.