Російські хімічні підприємства перейшли до фінальної стадії захоплення ринку добрив в Україні за цілковитого сприяння українських чиновників. Про це пише експерт, економіст Віталій Бабенко в статті "Альтернативний" імпорт: хто може бути зацікавлений у знищенні українського хімпрому" спеціально для "РБК-Україна".
Зокрема, автор статті зазначає, що санкції проти Росії і зниження світових цін на вуглеводні привели до значних надлишків газу в Російській Федерації. Виробництво добрив виявилося одним із найефективніших способів отримання валютних надходжень від цих надлишків. З огляду на це, немає нічого поганого в тому, що Україна захищає свій ринок антидемпінговими заходами, особливо в умовах не тільки економічної, але і військової агресії з боку РФ, наголосив економіст.
Але на початку 2017 року обмеження для російських компаній зняли. "Відбувається це настільки стрімко, що про це вже є підстави говорити, як про чергову "зраду". 27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) встановила факт демпінгового імпорту з РФ, а також визнала, що існує причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом в Україну деяких видів азотних добрив з Росії та істотною шкодою, завданою національному товаровиробнику. Комісія також встановила, що національні інтереси України вимагають застосування остаточних антидемпінгових заходів. Однак уже 13 лютого 2017 року МКМТ, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів, приймає рішення призупинити дію антидемпінгових заходів, ухвалених у рішенні Комісії від 27.12.2016 р.", - йдеться в статті.
На думку експерта, закономірним підсумком усіх цих маневрів стала зупинка в березні 2017 року двох українських підприємтств з виробництва азоту – в Рівному та Черкасах. "Логіка повзучого захоплення російськими "хіміками" українського ринку наштовхує на питання: українські підприємства зупинилися, або їх все-таки "поклали"? Причому - в інтересах конкретних російських компаній. У цьому контексті зовсім іншими фарбами починає грати історія з 346 млн кубометрами конфіскованого газу в компанії Ostchem Дмитра Фірташа. Дивним чином березневе рішення "Укртрансгазу" почати процедуру обмеження поставок природного газу для трьох великих хімічних підприємств країни збіглося з лютневим призупиненням дій антидемпінгових заходів щодо російських виробників", - стверджується в статті. Таким чином, однією рукою український уряд може знімати "бар'єри" для росіян, а іншою - перекривати газ українським виробникам і обидві події відбуваються практично одночасно, зауважує автор.
"Як мінімум уряду і першому віце-прем'єру Кубіву варто було б пояснити подібний збіг. А також той факт, що для російських хімічних гігантів у результаті дій уряду були не просто відкриті шлюзи для масштабного прориву на український ринок напередодні сезону посівної, а й знерухомлені їх ключові українські конкуренти під слушним приводом підвищення конкуренції і необхідність альтернативних постачальників. Проблема тільки в тому, що "альтернативними постачальниками" виявилися добре знайомі російські олігархічні структури, а українські підприємства унаслідок кількох дій були просто паралізовані", - упевнений експерт.
"У сухому залишку: після блокадної історії, після скандалу з переділом ринку зрідженого газу, отримуємо чергову історію, що "погано пахне", в епіцентрі якої - знову великий російський бізнес", - додав він. Відзначимо, як повідомляли ЗМІ, за підсумками 2016 року, Україна значно збільшила, порівняно з попереднім роком, імпорт хімічної продукції. Зокрема, імпорт одних тільки мінеральних добрив із Росії зріс майже до 2 млн тонн. Водночас власне виробництво скоротилося в 2016 році більш ніж на 50%, а вже в 2017 році прогнозовано зупинилося.