Всі публікаціїЕкономікаДержава

Незалежність в оренду

Києву необхідно взяти в оренду установки для зберігання та регазифікації зрідженого газу

Віта Власенко, група Geostrategy

Фото: Макс Левин

Вільнюс офіційно оголосив про свій намір з 2014 року взяти в оренду установку для зберігання та регазифікації зрідженого газу. Використання цього пересувного терміналу здатне повністю і навіть з надлишком забезпечити потреби Литви у природному газу. За оцінками експертів групи глобальної розвідки Geostrategy, використання таких установок невеликими країнами, котрі мають вихід до моря, може істотно переформатувати сферу енергетичного впливу Росії.

У ситуації, коли Україна проводить складні переговори з Російською Федерацією щодо перегляду чинного договору на постачання російського газу, будь-які додаткові аргументи є необхідними для зменшення російського тиску на перегорну команду з України. У цьому контексті литовське рішення про оренду установки для зберігання та регазифікації зрідженого газу надає українській стороні додаткові інструменти психологічного впливу на позицію російської переговірної команди.

Наприкінці березня 2012 року Литва підписала 10-річний контракт з норвезькою компанією Hoegh, яка спеціалізується у транспортуванні зрідженого газу, на поставку щороку одного мільярду кубометрів природного газу. Hoegh також надасть Литві в оренду установку з регазифікації зрідженого газу, яка буде пришвартована у порту Клайпеда, вода в якому не замерзає взимку. Оренда установки коштуватиме $50 млн США на рік, без врахування ціни придбаного зрідженого газу.

Ці установки є по суті модифікованими танкерами для перевезення значних об’ємів зрідженого газу (один танкер компанії Hoegh може зберігати до 170 тисяч кубометрів газу), а також виконувати ті ж самі функції, що й стаціонарні заводи з регазифікації зрідженого газу, який потім прямо звідти вже може бути закачаний у звичайний газопровід. Пересувні установки з регазифікації зрідженого газу – прорив у сфері сучасних енерготехнологій. Вперше таку установку було переобладнано на базі старого танкера для перевезення зрідженого газу у 2008 році, а перша нова установка була випущена у 2011 році.

Природний газ завжди був головним сегментом на литовського ринку енергоспоживання. А у 2009 році, після того, як була зупинена Ігналінська АЕС – єдина литовська атомна станція, яка забезпечувала понад 70% річних потреб Литви у електроенергії, залежність країни від природного газу помітно зросла (споживання газу в Литві у 2009 році зросла на 28% у порівнянні з 2008 роком). Не маючи власних газових родовищ, Литва змушена імпортувати понад 3 мільярди кубометрів природного газу щорічно. Весь газ надходить з Росії. Крім того "Газпром" контролює 37% Lietuvos Dujos – литовської компанії-імпортера та дистриб’ютора природного газу.

Сама тому Литва вже давно намагається усіма можливим шляхами диверсифікувати свої енергоджерела. Протягом деякого часу використання зрідженого газу залишався чи не єдиним реальним шляхом для Балтійських країн стати незалежними від російського газу, який постачається на їхні території через газопроводи. Адже завдяки цим технологіям природний газ конденсується у рідку форму, що дає можливість транспортувати його по всьому світу спеціальними танкерами.

Фото: fotohost.org

Проте зріджений газ повинен бути регазифікований відразу ж після вивантаження з танкера. Прибережні стаціонарні термінали, які необхідні для цього, – доволі дорогі, їхнє будівництво обходиться в середньому у понад 1 мільярд доларів. А Євросоюз, який все більше потерпає від економічної кризи, не поспішає фінансувати інфраструктурні проекти, які вимагають вкладення значних коштів. Саме тому проекти з використання зрідженого газу деякий час залишалися для Балтійський країн нереалізованими. Проте оренда плавучої установки зі зберігання та регазифікації дозволить Литві уникнути вкладення великих грошей у будівництво власного терміналу і покладе початок великих змін у російській енергетичній парафії.

Подібні технології – це шанс не лише для Литви, а й для інших країн, які шукають альтернативу поставкам російського газу, зокрема України, здобути серйозні важелі впливу у газових переговорах з Росією.

Цілком ймовірно, що завдяки ширшому застосування на світовому енергоринку пересувних установок з регазифікації зрідженого газу, Москва стане більш податливою під час переговорів щодо ціни на газ і навіть йтиме на її зниження, аби зробити російський газ конкурентоздатним у порівнянні з відносно дорогим зрідженим.

Проте, незважаючи на викладені прогнози, Росія однаково матиме відчутний вплив на енергетичний сектор Литви, особлива у найближчі роки. До 2014 року Вільнюс залежатиме від поставок російського природного газу, а після 2014 року "Газпром" продовжуватиме контролювати доволі значу частину газопроводу на території Литви.

Віта Власенко, група Geostrategy