Другий історичний факт стосується історії Ісламу в СРСР. Така посада, як муфтій, і така структура, як муфтіяти, ніде, окрім СРСР, ніколи не існували і ніде, окрім СНД, не існують.
Батько теперішнього лідера Чечні Рамзана хаджи-Кадирова, Ахмад хаджи-Кадиров був муфтієм Чечні. Саме тому Кадирових, а не, наприклад, Ямадаєвих обрали в Москві (!) в якості очільників Чечні. Належність до тейпу Беной нічого не пояснює, особливо враховуючи, що до Беною також належав і Басаєв.
Вже після вбивства Ахмад-хаджи, протягом 2008-2010 років Кремль планував замінити Рамзана Кадирова на когось з Аслаханових (тейп Алеро). До цього ж тейпу, кому цікаво, належав і вбитий федералами президент Чечні Аслан Масхадов. Метою такого вибору Кремля було замирення з Алеро та розкачування конфлікту між двома надпотужними родовими спільнотами до ситуації міжродової війни. Тейп Алеро відмовився від кремлівської пропозиції.
Далі, щоб замиритися вже із Рамзаном-хаджи, частину учасників антикадирівської (насправді кремлівської) змови було віддано на поталу кадирівцям. Тепер родина Кадирових намагається заснувати династію правителів на кшталт тієї, що існує у Саудівській Аравії. Власне, саме саудити дедалі більше впливають на Рамзана Кадирова.
Тому вельми дивно читати, слухати та продивлятися коментарі експертів, які оцінюють Кадирових як проект замирення Чечні. Ще дивнішим є те, що на таке пояснення ведуться (принаймні офіційно) практично всі без винятку. Висновок про Кадирових як про проект примирення – помилковий в принципі.
Кадирови – це виключно бізнес-проект! Це інвестиція державних коштів з метою отримання фінансового прибутку групою людей з номенклатури МВС та КДБ (ФСБ РФ). І схема цього прибутку має чіткі ознаки кримінального «відкату». Тобто з кожного збудованого будинку в Грозному, з кожного літру чеченської нафти група людей із Володимиром Путіним на чолі мають заздалегідь обговорений прибуток. І, щоб ми про Кадирова не думали, тілько його виняткова фінансова чесність по відношенню до інвесторів дозволяють йому утримувати владу. Саме тому його людям було дозволено розстрілювати Бориса Нємцова у зоні відповідальності Федеральної служби охорони РФ (ФСО). А звіряча жорстокість і зневага до законів РФ – це лише особливість керівництва інвестиційним проектом і не більше.