ГоловнаБлогиБлог Юлія Морозова

​Про Шептицького як натхнення

Сьогодні фактично непомітно для переважної більшості українців відзначається 150-річчя з дня народження Андрея Шептицького! А це, між іншим, особистість такого масштабу, що про неї варто пам’ятати, говорити і на неї рівнятися. Сьогодні, коли християнська церква в нашій країні лише шукає своє місце і роль в суспільстві, саме митрополит Шептицький може стати прикладом і натхенням.

Він поєднував в собі багато ролей і функцій. Був одночасно реформатором церкви, політиком - депутатом Галицького сейму, очолював Українську Національну Раду, турбувався про освіту, зокрема заснував Український католицький інститут, підтримував діяльність приватних шкіл, товариства «Просвіта», «Пласту», відкривав дитячі садочки, був щедрим меценатом - створив Український національний музей, допомагав молодим художникам, заснував Народну лічницю, де могли безоплатно лікуватися бідні, відновив роботу Українського Червоного хреста. Він адекватно реагував на складні виклики свого часу - засуджував нацизм (хоча спочатку і «повівся» на політику Гітлера) і рятував євреїв, його висували на звання «Праведника народів світу». Шептицький вміло взаємодіяв із бізнесом, активно фігурував у банківському секторі, створив українське страхове товариство «Дністер», фінансував господарство, закуповував нову техніку кооперативам. Він знався на мистецтві, створював художні школи, виділяв митцям стипендії на навчання у Європі, був завзятим книголюбом.

Особливо надихає, що все це відбувалося не в умовний «золотий вік» нації. Шептицький жив в дуже складні часи, коли стан економіки був «невиносимим», політичні ристалища – безконечні, податки – «надмірні й більші, ніж будь-де», а вбогим бракувало належної освіти.

Тож, всім нам, хто вважає себе українцями і християнами, є на кого рівнятися і кого наслідувати.

Юлій Морозов Юлій Морозов , Голова Об’єднання Відповідальних Громадян (м. Кривий Ріг)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram