ГоловнаБлогиБлог Юлии Крыловой-Грек

Політичне пранкерство – новий тренд у суспільно-політичному житті

Політичне пранкерство – новий тренд у суспільно-політичному житті.

Поняття «пранк» увійшло в нашу мову не так давно і означає витівки, капості, вибрики, жарти. І так як витівки, капості та вибрики у нашій політиці є невід’ємною її частиною, ми можемо сміливо ввести у публіцистику нове поняття «політичного пранкерства».

Українці постійно глузують з українського політичного бомонду. Промови, обіцянки, передвиборчі агітації та «ввічливі» діалоги, - вже давно стали джерелом для фотожаб та жартів. Але й російські державні «мужі» не гірші. Самолюбство Росії на цьому тижні потішив голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, довівши, що російський політичний цирк – найбільш непередбачуваний та вигадливий у світі. У своєму інтерв'ю від 9 вересня 2015 р., він стверджує, що Арсеній Яценюк, як член УНА-УНСО, приймав безпосередню участь у військових сутичках чеченській війни 1994-1995 рр., а також піддавав тортурам та розстрілював полонених російської армії.

Так ось в чому полягає секрет політичної кар'єри Яценюка. Шановний товариш А. Бастрикин розкрив нам очі: коли у 90-роках УНА-УНСО «за винагороду вербувала у свої лави представників місцевого населення», Арсеній Петрович не стояв осторонь і теж підзаробив трохи грошенят. Отримав військову підготовку, навчився користуватися зброєю… і гайда на війну. Мабуть так і заробив він свій перший капітал, бо в ті часи громадяни України «жили на зарплати, яких ледве вистачало на харчування».

Нарешті слідчий комітет РФ знайшов як з користю використати героїчну фразу про «кулю в лоб». Але якби він тільки порадився із спеціалістами та спробував отримати психологічний портрет Арсенія Петровича, думаю що геніальна ідея його відомства, що «випередила час», здалася б йому не настільки геніальною, щоб її озвучувати. Максимум, який може дозволити собі Арсеній Петрович – це селфі на танку у Львівській області.

Залишилося з'ясувати мету зазначеного політичного пранкерства. Взагалі, будь-яке пранкерство має на меті спровокувати об'єкт нападок на яскраву реакцію у відповідь. Що стосується політичного пранку, то він переслідує наступні цілі:

1 . Самопіар безпосередньо самого пранкера.

Напередодні доповіді РФ щодо збитого «Боїнгу» показати, що і Росії є в чому звинуватити українську сторону та показати заангажованість європейських інституцій.

2. Розрахунок на виклик певної реакції у суспільстві. Українське суспільство не забарилося. Так давно нас вже ніхто не смішив. Я думаю головному слідчому Росії треба дати приз «кращий політичний пранкер тижня». До речі, в соціальних мережах користувачі діляться ще одним припущенням на цю тему: «Арсеній підкупив Російські правоохоронні органи, щоб вони зробили йому піар на тлі зростаючого незадоволення його персоною як у народі так і в Адміністрації президента».

Але читаючи коментарі в «Російській газеті», не перестаєш дивуватися обмеженості мислення певних громадян цієї країни; далі цитата: «В первую очередь, следует поблагодарить руководителя СК РФ за детальное информирование читателей РГ о текущих делах комитета…. наличие доказательств участия премьер министра Украины Арсения Яценюка, а так же иных его соратников в пытках и расстрелах пленных военнослужащих, должно носит обязательное условие придания гласности и стать основанием для их преследования и привлечения к ответственности не только со стороны России… Заокеанские партнеры, в очередной раз, могут только сожалеть о происходящем и, по-прежнему, во всем винить Россию и ее президента. Благодарю».

До речі, політичне пранкерство доволі ризикований прийом. Згадаємо нещодавні дії «Свободи» під ВР. Або пранкерство О.Ляшка стосовно Олександра Шевченко. Так що подивимося чим закінчиться цей політичний пранк. Сподіваюсь, що у світі вже звикли до російського витівок і вони посміються разом із українцями.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram