На думку фахівців «Публічного аудиту», електронний квиток у громадському транспорті столиці впроваджувати треба, але не на теперішніх умовах договору. Доцільність проекту є безсумнівною, адже завдяки автоматизованій системі проходу пасажирів вдасться щонайменше на третину зменшити розходи на оплату праці, оскільки зникне необхідність в оплаті праці контролерів, касирів, ревізорів, а також на половину – на збір виручки.
Інвестор вказує, що на сьогодні видатки на адміністрування виручки в метрополітені становлять не менше 12%, а в наземному транспорті сягають 43%. Тоді як за даними «Публічного аудиту», більш реальні цифри – 9% і 31 % відповідно.
Проте основна проблема полягає в суттєвих ризиках, які містять умови договору. Так, тільки метрополітен втрачатиме від 61 до 121 млн грн надходжень у рік, віддаючи 8,47% зібраної виручки інвесторові. Крім того, «Альфа Пей Термінал» матиме розходи, які могли б уникнути комунальні підприємства, як-от: витрати на оренду (понад 37 млн грн за 9 років), маркетингові витрати (понад 21 млн грн за 9 років) тощо. «Ще компанія закладає у видатки понад 147 млн грн на власний персонал. У зв’язку з цим виникає запитання, що буде зі співробітниками метрополітену та «Київпастрансу», які вже працюють на цих підприємствах?
Згідно з умовами, виключно інвестор або одна з його компаній мають право на контроль за збором доходів. «Публічний аудит» надіслав низку звернень на ім’я очільників столиці, де аудитори апелювали до можливості втратити право на будь-яку самостійну діяльність зі збору виручки «Київським метрополітеном» та «Київпастрансом». У відповідь було повідомлено, що до такого контролю спеціально долучать комунальне підприємство. При цьому не уточнюється, якою в цьому процесі буде роль компанії, що належить інвестору.
Для реалізації електронного квитка, згідно з оприлюдненим бізнес-планом, «Альфа Пей Термінал» до 2015 року вкладе 317 млн грн капітальних інвестицій й у підсумку, за 9 років реалізації проекту, отримає 196 млн грн чистого прибутку.
Втім, незрозуміло, як із запланованих 113 млн грн інвестиції збільшилися до 317 млн грн? До того ж, для реалізації проекту інвестор буде змушений «влізти» у величезні кредитні зобов’язання, адже статутний фонд компанії на сьогодні становить 1 тис. грн. Отже, як інвестор у разі форс-мажорних обставин нестиме відповідальність за стабільну роботу громадського транспорту, не маючи для усунення небезпек необхідного капіталу?
Такий же кредит або субвенції з держбюджету могли б взяти на себе метрополітен та «Київпастранс», залишивши увесь прибуток від реалізації електронного квитка на власному балансі. Тим паче, що близько 20 млн грн (рівноцінні 100 млн грн. на сьогодні) за останні 12 років метрополітен вже інвестував у власну технологічну базу.
Інвестор акцентує на своєму праві розірвати інвестдоговір та вимагати згідно з ним повернення вже витрачених коштів. Проте за умовами інвестор має право на компенсацію лише у випадку розірвання договору з ініціативи столичної влади, і то за рахунок нового інвестора.