Сьогодні до подібної практики вдається вже уряд Арсенія Яценюка.
Кабмін хоче знизити свої витрати і зекономити на найбільш незахищених верствах населення - пенсіонерах та утримувачах соціальних виплат. Але робить це доволі завуальовано.
3 березня Верховна Рада включила до порядку денного законопроект № 2189 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо виконання судових рішень, пов'язаних із соціальними виплатами громадянам)».
Законопроектом пропонується повернути практику, за якою адміністративні справи по пенсіях та соціальних виплатах розглядались в загальному порядку. Така практика існувала до 2010 року.
В 2010 році судові спори з Пенсійним фондом щодо виплат або перерахунку розміру пенсій для різних категорій громадян, таких як «діти війни», а також розміру соціальної допомоги було «виведено» в окремий тип справ. Був прийнятий закон, за яким ці справи розглядались в порядку письмового судового провадження.
Письмове провадження дає можливість суду приймати рішення за прискореною процедурою та без виклику сторін. Пенсіонер просто міг написати заяву, а суд без його присутності приймав рішення.
Чому так вирішили зробити? В 99% випадках Пенсійний фонд такі справи програє - держава не забезпечує громадян соціальними виплатами, які передбачені законодавством.
Зазвичай Пенсійний фонд оскаржував це рішення в апеляційному суді, але і апеляційний суд у 99% випадках приймав рішення на користь громадян. Рішення апеляційних судів у таких спорах було остаточним і оскарженню не підлягали.
Така процедура є простою і не створювала додаткових незручностей і для позивачів, і для відповідачів і власне для самих судів. Тому що письмове провадження дозволяло суттєво скоротити витрати як грошей, так і часу.
Що зміниться в разі прийняття закону 2189?
Кабмін аргументує необхідність прийняття законопроекту № 2189 начебто існуючим порушенням прав громадян на касаційне оскарження рішень, прийнятих по скороченій процедурі.
Хоча саме скорочена процедура дозволяє громадянам швидко відстояти свої права в суді. І 99 справ із 100 вирішувались на користь громадян, тому що порушувались їх законні права.
Якщо законопроект все ж таки буде прийнято і розгляд цих справ буде знову проводитись у загальному порядку, для позивачів – в основному пенсіонерів, відстоювання своїх законних прав може перетворитись на справжнє пекло.
По-перше, тим самим пенсіонерам потрібно бути присутніми в суді. Як першої інстанції так і апеляційному – якщо Пенсійний Фонд оскаржить таке рішення. А він оскаржить. Далі літнім людям потрібно буде їхати в апеляційний адміністративний суд. А він, нагадаю, є далеко не в кожній області – їх лише 8 на всю Україну.
Наприклад, із Закарпатського села потрібно буде їхати на судове засідання до Львівського апеляційного адміністративного суду. А із Лубен - Харківського, більш ніж за 200 кілометрів. А якщо представник Пенсійного фонду не прийде на засідання? Його будуть переносити, тобто пенсіонер буде їхати додому ні з чим і знову чекати повістки.
До 2010 року апеляційні суди були завалені подібними справами, ідентичними за змістом. Суди просто не встигали їх розглядати. Зараз же пропонують не тільки повернути цю практику, але ще й хочуть змусити пенсіонерів проходити й третій рівень судової системи – касаційний. А також згідно іншого закону - «Про справедливий суд», який набуде чинності цього місяця, надати можливість оскаржувати ці справи ще й до Верховного Суду.
Навіщо? Громадяни у 99% задоволені рішенням судів і першої інстанції, а оскаржувати це рішення буде виключно Пенсійний Фонд! В чиїх інтересах написаний цей закон?
Пенсійний фонд як був неправий у 2010, так і є неправий зараз, просто в державі немає грошей на виконання цих рішень. І замість того, щоб це визнати Кабмін хоче хитрістю запобігти виконанню подібних судових рішень. І затягнути сам процес.
Не у всіх громадян вистачить здоров’я, бажання та грошей, щоб довести цю справу до кінця.
На що власне, схоже, і розраховують в Кабміні.
5 березня законопроект № 2189 було відкликано для доопрацювання. Але немає жодних гарантій, що він не повернеться до парламенту знову. Під іншою назвою або в тексті іншого закону.