Земельний «дерибан» в столиці по-новому

Земельна комісія Київради за старої влади зажила недоброї слави найбільш корупційної та скандальної. Саме час розказати, яким чином земельний «дерибан» відбувався у Києві останні півроку після зміни керівництва столиці.

Перш за все, спостерігати за тим, як «роздають» столичну землю мали можливість всі охочі. На засіданнях земельної комісії представників громадськості, ЗМІ та простих киян зазвичай було в кілька разів більше, ніж депутатів. Одного разу довелось навіть в ще невідремонтованій сесійній залі засідати, оскільки вмістити всіх охочих бути на комісії у виділеному для цього приміщенні не могли. Матеріали до всіх питань, які розглядаються комісією, є у відкритому доступі на сайті Київради, ознайомитись може будь-хто. Так само як і з протоколами засідань. А представники громадськості мали можливість годинами вивчати всі без винятку земельні справи в секретаріаті комісії. Будь-які справи, що викликали запитання у депутатів, додатково розглядалися на робочих групах з залученням громадськості та зацікавлених осіб, і тільки після цього приймали по ним рішення.

За останні сім місяців Київрада відмінила десятки рішень, ухвалених попередниками стосовно роздачі земель. Київській громаді повернуто понад 200 га вкраденої землі, причому 140 га з них – зелені зони: парки, сквери, лісові смуги. За площею це ще один ботанічний сад імені Гришка. Думаю, цей різновид «дерибану» всіх киян не аби як радує. Особливо, коли замість чергової «свічки», проти зведення якої біля своїх будинків деякі з них боролись кілька років, з’являються сквери, зони відпочинку, дитячі чи спортивні майданчики.

Ще один вид «дерибану», яким ми займаємось з літа минулого року, – приватизація земельних ділянок. Більше сотні киян, які не могли оформити приватизацію землі роками, нарешті це зробили. Всі ці справи, що припадали пилом в чиновницьких шухлядах через те, що заявники за них їм не платили, адже приватизація у нас за законом безкоштовна, або платили мало, нова Київрада ухвалила в першочерговому порядку. Ще майже сотня громадян оформила ділянки у власність. Мова йде виключно про землю, що перебуває під їх будинками, спорудами та у постійному користуванні вже десятки років.

Ну і нарешті, про виділення вільної землі юридичним особам. Нагадаю, що з 2008 року надання вільних ділянок без аукціону заборонено. Вільна земельна ділянка не може бути відведена рішенням міської ради будь-якому підприємству, за винятком комунального та державного, або, наприклад, для потреб транспортної, енергетичної інфраструктури. За сім місяців роботи нинішня Київрада жодної вільної ділянки не виділила. Підкреслюю – жодної. А от перший за шість останніх років земельний аукціон провели. І продали ділянку за ціною, вдвічі вищою за стартову.

За цей час ми займались виключно оформленням землі, яка перебуває під майном підприємств, організацій, установ. Наприклад, під адміністративними чи виробничими будівлями. В місті склалась парадоксальна ситуація – юридичні особи землею фактично користуються, але в бюджет за це нічого не сплачують. Звісно, користувачам це вигідно, оскільки, якщо ділянка навіть за ними проінвентаризована, вони платять лише 1% земельного податку, поки не укладений договір оренди з міською владою. Після укладання такого договору доведеться сплачувати більше, тому що мінімальна орендна ставка складає 3%. І ми змушуємо всіх оформити землю належним чином і сплачувати гроші за користування нею. Вже зробили це понад сто юридичних осіб. Земля – надто цінний ресурс, платити за неї мають всі без винятку.

Володимир Прокопів Володимир Прокопів , ​Заступник міського голови - секретар Київради
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram