ЗНО з англійської для всіх: чому весь час відкладається на потім?

Ми як не бачимо, що кожен український школяр вчить англійську протягом семи (!) років. І попри те, що для цього витрачаються величезні бюджетні кошти МОН не наважується запровадити обов’язкове для всіх ДПА/ЗНО (державна підсумкова атестація у форматі зовнішнього незалежного оцінювання) вже третє десятиліття поспіль.

Фото: testportal.gov.ua

Противники впровадження цього ефективного інструменту підготовки молоді до активного входження у світ розвинених демократії, технологій та наукових досліджень кажуть, що таке буде травматичним для випускників. Мовляв учні та їхні вчителі ще не готові, щоб отримати гарні оцінки.

А коли будуть готові, якщо можна ухилятися від оцінювання?

Це на кшталт того, що було би з рівнем грамотності у володінні українською, якби не було обов’язкового для всіх ДПА/ЗНО?

Вже не кажучи про те, що давно пора запровадити обов’язкові ДПА у форматі ЗНО для випускників 9-х класів за курс основної (базової) загальної середньої освіти з української, математики та комплексного завдання з основ природних наук. Як відповідний дитячій психології чинник в організації навчання, який прямо сприяє відповідальному до нього ставленню.

Вимоги

Завдання для учнівського оцінювання на ДПА/ЗНО з англійської ніде і ніколи не бувають архіскладними. Достатньо й того, щоб випускник продемонстрував, що володіє базовими та елементарними індикаторами грамотної мовної підготовки.

Не проблема поставити у тестування декілька завдань високого рівня складності для просунутих учнів і - сегмент вивчення англійської почне стрімко розвиватися, адже суспільний важіль компетентності особи у володінні загальною для світу мовою міжнародного спілкування та цільових комунікацій - це не варитися у власному соку закликів до реформи у форматі загальних дефініцій про все хороше, від яких нічого не змінюється.

Реформа

Перелік існуючих у суспільстві чи, зокрема, системі освіти недоліків – це ще не реформа.

Заяви на кшталт того, що для реформи потрібні високопрофесійні вчителі чи потрібне звільнення закладів освіти від надлишкової бюрократії і тому подібні загальні «висновки» – це також ще не реформа.

Успіх реформи у деталях.

Реформа – це там, де з’являється новоякісна за змістом деталізація як процес впровадження тих чи інших нових для системи/механізму «деталей». Без них десятки та сотні тисяч вчителів та учнів нічого не будуть змінювати у своїй повсякденній навчальній діяльності, бо так легше та тому, що так звично. Не мова про виключення з правила у особі одинаків-ентузіастів.

ЗНО з англійської для всіх випускників 11-х класів якраз і є такою очікуваною «деталлю», котра у рази підніме мотивацію учнів до вивчення англійської на гідному для актуального часу рівні. Крім того, спонукає заклади впровадити у свої освітні програми більше годин англійської замість витрачати їх на предмети «розмовно-виховного» жанру, від яких у країни не ріст рівня правопорядку та культури, а навпаки – поширення різного роду каргокультів та схем обману держави та її населення.

Проактивна англійська – це ключ до пізнання населенням постколоніальної країни, що перебувала за «железным занавесом» кращих практик як у царині політики, державного управління та устрію, так ы особистого життя.

«Відкладеним є хорошим лише сир», - кажуть у народі. Мова про те, що ідеальну версію атестації з англійської можна вводити і через декілька років, але ж варто не боятися зламати поступовими зусиллями долаючи заклики триматися сумнозвісного «потім» власне відстале у часі статус-кво.

Якось іноземні експерти з успішної країни казали: «Ви замість поступово розвиватися до кращого стану весь час сидите на маргінесах і все готуєте ідеальну початкову основу, щоб було все і відразу, як у тих націй, котрі до такого йшли роками крок за кроком».

Володимир Бєлий Володимир Бєлий , екс-заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram