За 2016 рік на сільськогосподарських виробників та фермерів було здійснено декілька тисяч рейдерських атак. У підсумку – знищено сотні фермерських господарств, в яких працювали десятки тисяч людей. Цього року навала рейдерів стала ще більш масовою.
У схемах «віджиму» майна, землі й врожаю задіяні «чорні» нотаріуси, не чисті на руку державні реєстратори та корумповані судді. Бездіяльність правоохоронців розв’язала бандитам руки настільки, що вони уже взялися за вогнепальну зброю і гранати. Не в останню чергу рейдерську активність спричинили безвідповідальні заяви влади про готовність України до швидкого впровадження ринку землі.
Спроби незаконного привласнення земель та господарств спостерігаються по всій країні, але найбільше в «хлібних» областях – на Кіровоградщині, Миколаївщині, Полтавщині, Одещині, Черкащині, Херсонщині.
На бандитське свавілля влада відреагувала в своєму стилі. Голосно пропіарили створення антирейдерських штабів. За данними Мін’юсту, вони опрацювали близько 2 тисяч звернень громадян. Цікаво, що кримінальні провадження порушено лише за п'ятьма випадками – поки що без результатів. І самі штаби працюватимуть лише до 15 листопада.
На прикладі ситуації з рейдерством ми бачимо, що в державі немає інституції, яка б забезпечила законність і справедливість. Нагадаю, ще в жовтні минулого року був ухвалений так званий «антирейдерський» закон - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності». Прийняття цього документу мало б зменшити кількість проявів рейдерства. Але цього, як бачимо, не сталося.
Однією з найбільших проблем є те, що суд, як інституція, що ставить крапку в будь-якому конфлікті, в багатьох випадках грає на боці рейдерів або затягує справу, тримаючи господарів і селян у підвішеному стані. Коли 24 травня цього року під час конфлікту навколо ТОВ «Нива-2010» у селі Бережинка Кіровоградського району поранення дробом отримали троє селян, здавалось би, такий кричущий злочин мусить бути швидко розслідуваний із відповідними вироками. Але уже зараз зрозуміло, що судова тяганина щодо справи рейдерського захоплення ТОВ «Нива-2010» може тривати ще рік і навіть більше – через зумисне затягування судового процесу.
Це ще один сигнал для рейдерів – безкарність триває. Невипадково останнім часом рейдерські атаки на Кіровоградщині було здійснено й на інші підприємства, зокрема: ПСП «Гайдук» (м. Долинська), ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв» та ФОП «Матвєєв» (с. Петрове Знам’янського району), ПСП «Богнер» (с. Богданівка Петрівського району), ПСП ім. Димитрова (с. Добре Вільшанського району) та інші. І це лише одна область!
Країна скочується в хаос внутрішньої війни, яку ведуть проти аграріїв і всього народу озброєні злочинці. Зараз, як ніколи, потрібні системні дії правоохоронців, законодавців і уряду, спрямовані проти рейдерства.
Зміни в законодавстві щодо реєстрації права власності та оренди мають бути ефективними. Правові норми щодо невідворотності покарання чиновників (зокрема, держреєстраторів), нотаріусів, які своїми діями сприяють рейдерським захопленням, мають бути суттєво посилені.
З процесу реєстрації має бути усунуте адміністративне втручання. Наприклад, теперішні повноваження спеціальної Комісії Мін’юсту з розгляду скарг у сфері держреєстрації, вочевидь, надмірні. По-перше, орган, який мав би рейдерству запобігати, – свідомо, чи ні - своїми діями часом сприяє йому. По-друге, цей орган чомусь перебрав на себе повноваження суду, що є неприйнятним.
При внесенні змін до реєстру всі зацікавлені сторони мають бути проінформовані автоматично всіма доступними засобами. Теперішня ж система інформування не є досконалою.
Врешті-решт, мусить бути елементарна справедливість щодо врожаїв на орендованих землях – за принципом «хто посіяв - той збирає».
Водночас, усі ці зміни спрацюють лише на фундаменті справжніх реформ правоохоронної та судової систем, з яких буде «вичищено» всіх, хто асистував незаконним оборудкам. Справедливий суд над злочинцями – рейдерського чи будь-якого іншого «профілю» - це те, чого ніяк не дочекається український народ.
Говорячи про зовнішню агресію, влада не має права замовчувати агресію внутрішню, яка сьогодні є не меншою загрозою для економіки і держави. Поки що ж, такі фермери, як Юрій Крутько та ще сотні учасників «Аграрної самооборони України», змушені брати до рук легальну зброю, щоб відстояти свої господарства – сам на сам із рейдерами, без надії на підтримку влади.