Шоста сесія Верховної Ради України VIII скликання завершилася. Нардепи роз’їхалися по відпустках, хоча із «реформаторськими» напрацюваннями уряду «попрацювати» майже не встигли. До медичних та освітніх справ руки зовсім не дійшли. Урядовий пенсійний законопроект проголосували, майже не дивлячись, – у першому читанні за основу. Парламентарі азартно ділили бюджетні кошти, приймали участь у шоу зі зняттям/незняттям недоторканості з півдюжини колег. На цьому фоні якось забулося, що через тягучі політичні ігрища зависло питання оновлення складу ЦВК. Повноваження 12-и з 15-и членів Центрвиборчкому закінчилися ще у 2014 році. Тоді повноваження комісії було штучно подовжено, оскільки потрібно було проводити дострокові вибори до парламенту, бо існувала «революційна доцільність». Зараз країна давно мала б жити і з новою виборчою системою, і з оновленим складом Центрвиборчкому (такі, взагалі-то, були обіцянки основних політичних гравців). Але – не склалося. Не спромоглися народні обранці. Та й не дуже щось поспішають виконувати обіцяне. Принаймні судячи з заяв, які лунали у Верховній Раді останні тижні. Народні обранці задекларували намір повернутися до розгляду «комісійного» питання вже після канікул. І ось у цьому – свого слова дотрималися.
Це означає, що процес децентралізації та створення дієвої системи народовладдя – якщо не трапиться якесь диво – ще довгі місяці буде зводитися лише до публікування Мінрегіоном бюлетенів про те, скільки ж об’єднаних територіальних громад чекають на призначення Центрвиборчкомом перших виборів.
У середині травня таких громад було 61, але процес, окрім того що було багато запитань до діючого складу ЦВК, гальмувався відсутністю коштів. Чиновники Мінрегіону тоді висловлювали надію, що вже найближчим часом питання щодо фінансування перших виборів в об’єднаних громадах у 2017 році буде вирішено на рівні уряду чи парламенту. Спікер парламенту очікував, що питання з ЦВК буде вирішено от-от – після великодніх свят.
У той же час голова представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі відкритим текстом звертав увагу керівництва країни на необхідність якнайшвидшої зміни виборчої системи в Україні та оновлення складу ЦВК.
Питання з ЦВК вирішити не вдалося, але на початку червня, коли у черзі на проведення перших виборів вже було 99 громад, Верховна Рада хоч ухвалила зміни до Держбюджету щодо забезпечення фінансування місцевих виборів.
Потім висловлювалися надії, що склад ЦВК буде оновлений у середині червня, але знов не склалося. Внесені Президентом кандидатури виявилися занадто «дискусійними». Простіше кажучи, хлопці у парламенті ні до чого не доторгувалися. Усім же хочеться мати свою, «правильну» ЦВК. Та ще й таку, щоб до жодного з її членів не було питань у антикорупційних органів. Бо міжнародні партнери України останнім часом дуже часто нагадують про необхідність боротьби з корупцією загалом та політичною корупцією зокрема.
Це, безумовно, важливе питання для представників діючої влади ще й з огляду на те, який результат вона отримала на виборах у ОТГ за останні півтора роки. А от Аграрна партія за результатами перших виборів у ОТГ у жовтні 2015-го була п'ятою, а у грудні 2016-го – вже вийшла на 3-тю позицію, на якій у квітні 2017-го впевнено і закріпилася, обійшовши більшість парламентських партій – і провладних, і опозиційних.
На жаль, поки представники влади займаються «договорняками», черга об’єднаних територіальних громад, що очікують призначення перших виборів, росте. Станом на кінець червня їх було вже 120 (із тих 503-ох, у яких вибори, теоретично, можуть відбутися цього року, бо на це виділені гроші).
Народовладдя остаточно стає заручником політичних ігрищ.