Чи стане молоко імпортом?
У українських урядів склалася своєрідна «традиція» - у відповідь на кризу посилювати податковий тиск на виробників. Аграріям дістається найбільше: за останні два роки податкове навантаження на один гектар землі в обробітку зросло в 41 раз. Зараз у аграрних виробників намагаються забрати останню систему підтримки. Обмеження використання спеціального режиму ПДВ уже призвело до вимивання близько 20 млрд. грн. обігових коштів у 2015 році. У 2016 галузь втратить ще 40 млрд. грн.
Програма дій уряду передбачає остаточне скасування спеціального режиму ПДВ для аграрного сектору України та переведення всіх аграріїв на загальну систему оподаткування з 1 січня 2017 року. Найбільше від такої політики страждає саме фермер, який займається виробництвом товарів для внутрішнього ринку. Тваринництво, яке є доволі затратним, стрімко втрачає рентабельність, і фермери, задавлені податками, уже сьогодні змушені вирізати поголів’я худоби. Що це означає для країни? А те, що скоро молоко, сир і масло стануть дорогим імпортом, бо Україна знищить власне виробництво цих товарів! Загалом, якщо влада не змінить свою фіскальну політику щодо аграріїв, усі продукти харчування вже восени можуть подорожчати на 40-50%.
Чому підтримка фермерів важлива для майбутнього України? Передусім тому, що фермери – це середній клас. Це та міцна когорта господарів, яка віками допомагала виживати народові. Фермери входять у найбільш мобільну й відкриту до інновацій соціальну верству, яка в усіх суспільствах є рушієм демократичного розвитку. Вони усього добиваються самотужки, створюють робочі місця для інших, а від держави вимагають лише гарантувати цивілізовані умови для своєї праці. На жаль, українська держава поки що не прислухається до них.
Судіть самі. Попри обіцянки з боку уряду, досі не відбулося жодного засідання спільної робочої групи профільних аграрних асоціацій та урядовців, які мали напрацювати механізми, щоб компенсувати аграріям втрати, пов’язані зі скасуванням спеціального режиму ПДВ. Якщо жодних дій з боку уряду не буде, фермерів знищать як клас, а споживачів позбавлять доступних харчів. І народ, що й без того зубожів утричі через знецінення гривні, остаточно перейде на «дієту бідняків» із макаронів, хліба і власної городини.
Що спільного між більшовиком і олігархом?
Дивно бачити те, що українська влада в 21 столітті до фермерів і всіх підприємливих людей ставиться так, як і більшовицька влада 100 років тому. Більшовики знищували господарів економічно, коли обкладали непомірними податками (на корову, дерево, хату) всіх, хто не хотів іти в колгоспи. Згодом перейшли до фізичного знищення «куркулів».
Підозрюю, що й для частини нинішньої політичної «еліти» фермер небезпечний, оскільки він є економічно вільною людиною, що досягла всього самотужки, не просячи забезпечити олігархічний «дах». А економічна свобода – це головна умова свободи політичної. Справжнього господаря не купиш, він має гідність і створює багатство країни. Можливо, тому олігархічно-кланова система, як і комуністично-більшовицька, іде в атаку на аграріїв. Без активних фермерів, підприємців, господарів значно легше монополізувати аграрну галузь, землю і врешті – саму країну.
У День фермера хочеться звернутися до кожного свідомого українця - підтримайте господарів у їхній боротьбі за свої економічні права. Допоможіть їм отримати гідне представництво у владі, щоб не допустити падіння країни в безодню бідності. Завтра вони віддячать вам доступною і якісною продукцією. Вони допоможуть вам знайти роботу, забезпечити сім’ї і збудувати справді сильну демократичну країну, де вас поважатимуть.
А «влада меншості», яка сьогодні працює проти власного народу і прагне монополізувати державу, знищуючи прояви незалежного підприємництва, повинна відійти в минуле. Скорочувати треба не поголів’я худоби у фермерських господарствах, а кількість безвідповідальних чиновників, які ведуть країну в прірву.