ГоловнаБлогиБлог Вікторії Пташник

Антикорупційний суд: так хто ж відбиратиме суддів?

Завтра парламент голосуватиме за поправки до законопроекту про Вищий антикорупційний суд, який так довго дискутувався. На жаль, депутати, що подавали поправки, в очі не бачили редакції до другого читання. Тож, вочевидь, «виловлювати» сюрпризи в тексті документу доведеться просто в сесійному залі.

Фото: Анна Стешенко

Законопроект про Вищий антикорупційний суд було прийнято в першому читанні ще 1.03.2018. Два тижні відводилося депутатам на подачу поправок. 14.03.2018 я подала звернення до Комітету з правової політики та правосуддя з проханням включити мене як автора поправок та члена Ради з питань судової реформи до робочої групи, що буде опрацьовувати подані поправки. Але до сих пір я не отримала відповіді на моє звернення. Схоже, що робоча група не створювалась, а поправки системно ніхто не опрацьовував.

Натомість 21.05.2018 Голова ВРУ Андрій Парубій на Погоджувальній раді заявив, що тривають останні консультації щодо законопроекту та вже у вівторок (22.05.18) почнеться розгляд поданих поправок у пленарному засіданні, а в четвер відбудеться остаточне голосування.

Зі слів пана Парубія, «більшість позицій узгоджені з МВФ, Венеційською комісією, фактично йдеться про останню позицію, по якій ідуть дискусії – повноваження Громадської ради міжнародних експертів». Які позиції узгоджені? Ким вони узгоджені з української сторони? На жаль, мені як народному депутату та автору поправок невідомо.

Станом на 17.00 21.05.2018р. у депутатів, що подавали поправки, немає редакції до другого читання.

В цій публікації я вирішила описати ту «останню позицію», по якій, за словами Парубія, тривають дискусії.

Насправді повноваження Громадської ради міжнародних експертів є чи не найважливішим питанням. Мова йде про те, хто ж матиме вплив на процедуру обрання суддів антикорупційного суду. Якою буде роль міжнародних експертів в процесі відбору? Чи їхній негативний висновок щодо окремого кандидата буде підставою для припинення його участі в конкурсі, чи стане підставою для підвищення кворуму Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі - ВККС)? Якою має бути роль ВККС в процесі відбору? Що перевірятимуть міжнародні експерти? Чи перевірятимуть ВККС відповідність кандидатів вимогам доброчесності чи це має бути функція міжнародних експертів? І ще, не менш важливе питання, а хто ж розуміється під «міжнародними експертами»? Яку відповідальність нестимуть ті, хто здійснюватиме вирішальний вплив на призначення суддів антикорупційного суду? На всі ці непрості запитання має бути знайдена відповідь під час опрацювання поправок до другого читання.

Що пропонувалось в першому читанні?

1. Хто є членами Громадської ради міжнародних експертів – 1) це особи, що мають досвід роботи не менше ніж п’ять років із впровадження за кордоном чи в міжнародних організаціях сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією; 2) не більше 7 членів; 3) призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

2. Компетенція. Громадська рада міжнародних експертів перевірятиме відповідність кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності (законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, дотримання норм етичної поведінки, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя кандидата його статусу). Крім того, законопроект передбачав й перевірку критеріям наявності значного досвіду здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією і володіння знаннями та навичками із застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини.

Від себе хочу сказати, що якщо такий критерій щодо досвіду кандидатів залишиться в остаточній версії закону, то навряд чи ми знайдемо достатню кількість кандидатів на посаду антикорупційного судді взагалі. Особисто я подавала поправку, в якій пропонувала враховувати такий досвід у кандидата, якщо він є, але точно не вважати його обов’язковим.

3. Які висновки виноситиме? Може виносити виключно негативні висновки щодо кандидатів. Позитивні не приймає. Якщо негативного висновку немає, то подальше проходження кандидатом конкурсу здійснюється в загальному порядку.

4. Наслідки винесення негативного висновку – ВККС може пропустити відповідного кандидата лише, якщо таке рішення підтримано не менш ніж 11-ма її членами.

Враховуючи процедуру підготовки законопроекту до другого читання, у мене є великі сумніви, що ті, між ким триває наразі узгодження позицій, за словами Парубія, взагалі буде аналізувати подані депутатами поправки. Тому про подані мною поправки в частині ролі Громадської ради міжнародних експертів в процесі відбору суддів вимушена писати тут.

Що я запропонувала у поправках?

1. Хто є членами Громадської ради міжнародних експертів

Зразу скажу, що своїми поправками я пропонувала підвищити роль міжнародних експертів в процесі відбору антикорупційних суддів. Для цього я навіть запропонувала назвати цей орган не Громадською радою, а Міжнародною експертною радою (далі – МЕР). Дана Рада має призначатися ВККС виключно на підставі узгоджених пропозицій міжнародних організацій, які протягом останніх трьох років перед внесенням пропозицій надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері боротьби з корупцією.

2. Компетенція

Своїми поправками я запропонувала розділити компетенцію МЕР та ВККС, зокрема, МЕР має перевіряти кандидатів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, а за ВККС лишається обов’язок проведення спеціальної перевірки та проведення кваліфікаційного оцінювання.

На практиці це мало б виглядати так.

(і) Спочатку відбуваються кваліфікаційні іспити, які проводить ВККС, проводиться тестування особистих якостей кандидата і його загальних здібностей, а також психофізичне дослідження.

(іі) Сформоване досьє кандидата передається Державній судовій адміністрації для подальшого розгляду МЕР.

(ііі) МЕР формує свій висновок на основі дослідження матеріалів досьє кандидата та аналізу іншої інформації. Все, що стосується декларацій кандидатів, законності джерел походження їхнього майна та майна їх родичів, етичної поведінки, моралі, відповідності способу життя кандидата його статусу тощо, має перевіряти МЕР.

(iv) МЕР приймає висновок про відповідність чи невідповідність кандидата встановленим вимогам. Окремо я пропоную передбачити можливість ознайомлення кандидатів з висновками експертної ради та надання кандидатам часу для подання своїх пояснень. Це дуже важливе положення, яке дозволить максимально забезпечити права кандидатів та зменшити потенційні можливості для оскарження результатів конкурсу.

 ВККС ніяким чином на перевірки чи перегляд висновку МЕР в цій частині не має впливати. Всі кандидати, що отримали негативні висновки від МЕР, далі участі у конкурсі не беруть.

(v) ВККС проводить подальші співбесіди й розглядає можливість наступних рекомендацій з призначення виключно по тих кандидатах, по яких МЕР було ухвалено позитивні висновки.

(vi) За результатами проведених співбесід, прийняття рішення стосовно кандидатів здійснює ВККС та, відповідно, формує рейтинг кандидатів.

3. Які висновки виноситиме?

В своїх поправках я пропонувала, щоб МЕР виносила як негативні, так й позитивні висновки, враховуючи, що питання перевірки, наприклад, доброчесності залежатиме виключно від МЕР. Тому позиція МЕР в рамках її компетенції має бути сформована по кожному з кандидатів.

4. Наслідки винесення негативного висновку.

Тільки кандидати з позитивним висновком МЕР мають брати участь у подальшому конкурсі та співбесідах з ВККС.

На мою думку, це найбільш збалансована позиція, де у кожного (міжнародних експертів та ВККС) є свій шматок відповідальності. Дані пропозиції, з одного боку, повністю відповідають Конституції України, адже органом, що виносить рекомендації щодо призначення суддів лишається ВККС, з іншого, міжнародні експерти також впливають на процес добору, здійснюючи по-суті відсіювання тих, хто не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Але схоже на те, що ніхто в профільному Комітету з правової політики та правосуддя не те що не розглядав, а навіть не знає про запропоновані механізми.

А що ж далі?

21.05.2018 відбулося засідання Комітету з правової політики та правосуддя, на якому його голова пан Князевич повідомив, що лишається непогодженим лише 2 питання, одне з них якраз вето Громадської ради міжнародних експертів. Наразі обговорюється питання створення спільної Ради із включенням всіх міжнародних експертів та всіх членів ВККС, яка й має вирішувати подальшу долю кандидата, коли піднімається питання подолання вето. Лишилося визначити, скільки голосів членів такої Ради потрібно для ухвалення позитивного рішення та, відповідно, подолання вето. Хоча, враховуючи дискусію на Комітеті, не виключається, що ще триватимуть дискусії щодо кількості міжнародних експертів та членів ВККС, що мають ввійти в цю спільну Раду.

Ввечері о 19.00 відбудеться додаткове обговорення з МВФ, де й мають бути продовжені відповідні консультації.

Безперечно, щоб зрозуміти, наскільки адекватною є дана пропозиція, бажано дивитися все ж так конкретну редакцію. Але в будь-якому випадку у мене як юриста виникає питання, чи буде відповідати така модель Конституції України, адже наявність відповідної спільної Ради не передбачена Конституцією? Чи буде поширюватися статус державного службовця на всіх членів Ради? Чи нестимуть всі члени Ради однакову відповідальність? Чи підпадатимуть під обов’язок декларування всі члени Ради?

Якщо депутати-автори поправок не беруть участі в підготовці редакції законопроекту до другого читання, кому ставити всі ці питання?

Вікторія Пташник Вікторія Пташник , Народний депутат 8 скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram