Так, наприклад, експорт послуг у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних послуг в Україні в 2015 році складав 1,5 млрд дол. А сума третього траншу МВФ, яку Україна так довго виклянчувала, - 1 млрд дол. Тільки для отримання цих коштів нам ще потрібно виконати низку умов - від презентації нової моделі реформи пенсійної системи до запуску ринку землі та податкових змін. Натомість, щоб більше заробляти на експорті послуг та збільшити приплив валюти в країну, потрібно просто прийняти один закон - про усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг (№4496). Дивіться, що відбувається зараз. Є спеціаліст, який експортує послуги за кордон. Це може бути айтішник, юрист, бухгалтер, ріелтор, дизайнер тощо. Він не працює на велику компанію, але має попит на свою продукцію, наприклад, в Європі. Втім, для того, щоб отримати оплату своїх послуг від суб’єкта, що знаходиться за кордоном, він має пройти декілька кіл пекла. Укласти зовнішньоекономічний договір, дочекатися отримання підписаних документів поштою, підписати акт прийому-передачі наданих послуг (тим самим шокуючи іноземного контрагента, якому в Європі невідома практика необхідності укладання таких актів), здійснити переклад вказаних документів, завірити підпис перекладача у нотаріуса та надати відповідні документи в банк. Це все для того, щоб банк мав підстави для зарахування валютної виручки надавачу послуг за вже давно надані послуги. Якщо у банка будуть зауваження до договору, то починається перепідписання документів та висилання нових версій поштою. А час спливає. І це час, в який валютна виручка вже би могла бути зарахована на рахунок надавача послуг. Я вже не кажу, що окремі банки вимагають проставлення печатки іноземними контрагентами, хоча не всі з них володіють такими печатками. І починаєш пояснювати це в банках…
Але ж мова йде не про товари, для поставок в Україну яких фізично необхідний час. Мова йде про послуги, для яких весь сучасний світ використовує Інтернет та електронну пошту. І, очевидно, що процес обміну послуг на оплату їх вартості має бути простішим та оперативнішим.
А тепер уявляємо собі класичного фрілансера: розумну, сучасну вільну людину, часто географічно не прив’язану до конкретної країни. Поглянувши на цей перелік документів, він думає: навіщо працювати в легальному полі, витрачати час та сили на обмін всіма цими документами. Таким чином, Україна втрачає тричі: по-перше, - податки, по-друге, валюту і, зрештою, і самого спеціаліста, якому набагато простіше працювати за кордоном. Так з України витікає не лише фінансовий, а й інтелектуальний ресурс.
Що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію?
1. Спростити забюрократизовані процедури валютного контролю.
2. Зробити акт прийому-передачі послуг - не обов'язковим.
3. Встановити, що інвойс є первинним документом.
4. Укладати зовнішньоекономічні договори в електронній формі.
5. Скасувати обов’язковий переклад документів з англійської мови та нотаріальне посвідчення підпису перекладача для банку.
6. Використовувати електронний підпис замість печатки та підпису на паперових документах.
Власне, законопроект, який усуває всі ці адміністративні бар’єри та полегшує життя фрілансерам, вже розроблений та проголосований Верховною Радою в першому читанні і на цьому тижні вже може бути прийнятий.
Здавалось би, такі прості та очевидні зміни, але проект на розгляді в ВРУ знаходиться вже півроку. При розгляді проекту я чула різні цікаві аргументи «проти». Так, один з колег по парламенту відмовився підтримувати цю ініціативу, мотивуючи тим, що норми про те, що інвойс має визнаватися первинним документом, мають міститися в комплексному законопроекті про бухгалтерський облік (який ще навіть не почали розглядати в ВРУ). Інші дочиталися до того, що замість притоку валюти побачили у законопроекті її вивід з країни через роялті (хоча ніякого відношення до виводу валюти проект немає).
На жаль, не всі з них пам’ятають, що океан народжується з краплі. Усунемо адміністративні бар’єри для експорту послуг – виведемо значний обсяг експорту послуг в легальну площину, що, у свою чергу, стимулюватиме більш швидке надходження валюти в Україну та розвиток малого й середнього бізнесу. А з цього моменту вже і зростання економіки починається. Отака мала, але велика крапелька. Сподіваюсь, на успішне голосування цього тижня!