Буквально за останні декілька днів розгорівся скандал щодо фіктивності конкурсних процедур на керівні посади в апарат і теруправління ДБР, які здійснюються зовнішньою конкурсною комісією. І хоча представники влади кажуть про штучність цього процесу, але ж диму без вогню не буває.
Насправді я був здивований, коли побачив, що одним з фаворитів цього конкурсу на директора ТУ ДБР у м. Миколаєві став суддя Окружного адмінсуду м. Києва Євген Аблов, який сумновідомий своїм суддівським рішенням, яке надало привід Беркуту застосовувати силу проти демонстрантів на Майдані, і про якого я вже писав в світлі оскарження результатів конкурсів на посади керівників облдержадміністрацій. Після публічного розголосу участі Аблова у конкурсі в ДБР — незважаючи на те, що він отримав найвищі бали серед своїх конкурентів на цю посаду — конкурсна комісія таки відмовилась оголошувати його переможцем. Проте переможцями за версією цієї комісії стала купа інших цікавих осіб, щодо доброчесності і професіоналізму яких у незалежного спостерігача виникають обґрунтовані сумніви.
У зв'язку з цим, мені навіть з професійної точки зору шкода Директора ДБР Трубу, оскільки зовнішня “конкурсна” комісія ДБР, яка є фактично політичним органом відбору кандидатів, працювала настільки нефахово, що підклала йому багато кандидатур, яких на поріг будь-яких правоохоронних органів підпускати не можна. Це як лис пустити охороняти курятник.
Наприклад керівником першого управління організації досудових розслідувань ДБР обрано Євгена Шевцова. Оскільки мені службові “звитяги” особи з таким прізвищем були відомі значно раніше, я вирішив подивитися на його декларацію. Так ось — людина офіційний мультимільйонер, дружина якого володіє зокрема і ТОВ "ЛЕОГЕЙМІНГ" і ТОВ "ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ", маючи при цьому багатомільйонні доходи, грошові заощадження, багато нерухомості, елітні автівки, годинники Rolex, рушниці і так далі по списку.
Шевцова вважають креатурою Купранця — директора Департаменту захисту економіки Нацполіції, оскільки до слідства в поліції він працював оперуповноваженим саме цього департаменту. І до речі саме цей департамент мав би розслідувати діяльність компаній дружини Шевцова. Як він буде працювати в ДБР — питання риторичне. Але не риторичним є питання — чому конкурсна комісія не задавала ці питання самому кандидату Шевцову? Частково на це питання вже відповіли журналісти програми “Наші Гроші”.
Але ми підемо трохи далі. За Законом України “Про державне бюро розслідувань” членами конкурсної комісії є три особи, визначені Президентом України; три особи, визначені Верховною Радою України; три особи, визначені Кабінетом Міністрів України. Так сталося, що значна кількість членів цієї комісії, які де-факто беруть участь під час засідань, пов'язана саме з “Народним фронтом”. Можливо саме через те і більшість переможців конкурсу мають стосунок до Нацполіції України, діяльність якої згідно Закону координується Міністром Арсеном Аваковим. І в цьому не було б нічого поганого, якби конкурсна комісія працювала дійсно фахово і була б тим фільтром, який би унеможливив потрапляння до керівництва ДБР офіційних доларових мільйонерів, статки яких мають сумнівне походження. На жаль, одним лише Шевцовим список переможців із сумнівною репутацією на посади в ДБР звичайно не завершується, але не буду забирати хліб у професійних журналістів.
Зрозуміло, що члени конкурсної комісії мають свої сім'ї, яких треба матеріально забезпечувати, отже безкоштовно витрачати час, протираючи штани на засіданнях комісії, недоцільно. Тому маю сумніви, що вони не мають жодного матеріального зиску з цієї роботи. Але ж від якості відбору керівних кадрів ДБР залежить не тільки майбутнє цієї структури, але і питання ефективності витрачання мільярдів наших з вами коштів на функціонування цієї структури, яка за законом має чисельність у 1500 осіб.
Оскільки більша частина 5-річного терміну на посаді керівника ДБР пана Романа Труби збігатиметься з періодом роботи новообраного Президента України і новообраної Верховної Ради України, цілком вірогідно, що нове керівництво Держави навряд чи підтримує поточних переможців конкурсу, які є ставлениками зовсім інших політичних сил. Отже, і склад конкурсної комісії буде мінятися. Таким чином Роман Михайлович зараз має можливість і час додатково вивчити за допомогою відкритих джерел обставини майнового стану, професійної репутації осіб, яких комісія рекомендувала йому призначити на відповідальні посади. За результатами такого вивчання я б йому радив не поспішати призначати сумнівних індивідуумів, а на їх місця призначити тимчасово виконувачів обов'язків і надалі подивитись на результати їх роботи. Такий підхід в кадровій роботі ДБР буде позитивно сприйнятий як громадським суспільством, так і майбутньою політичною елітою.