ГоловнаБлогиБлог Виктора Неганова

Політизоване судочинство та «конкурси» на посади держслужби

За останні пару місяців у судових справах щодо оскарження результатів конкурсів на посади голів Миколаївської, Одеської, Київської, Житомирської, Харківської ОДА та відповідних передчасних указів Президента про їх призначення намітилися певні тенденції, які можуть бути пояснені лише через політико-правовий тиск та конфлікт інтересів.

Крім того, що у грудні журналісти програми Схеми упіймали голову Комісії з питань вищого корпусу державної служби сумнозвісного К. Ващенка на ганку Адміністрації Президента у той самий день 21.12.2016 суддя Верховного Суду України М.Гриців відмовив у перегляді ухвали ВАС України про оскарження указу Президента про призначення голови Харківської ОДА. Отже ця справа вже готується до подання до Європейського суду з прав людини.У справі з оскарженням результатів конкурсу на посаду голови Київської ОДА суддя Окружного суду Р.Арсірій вирішив з незрозумілих причин змінити відповідача з Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка проводила відповідний конкурс на Нацдержслужбу України, яка лише технічно забезпечує проведення конкурсу, а це в свою чергу призвело до прийняття рішення про призначення колегії суддів та відтермінування розгляду справи по суті ще на 4 місяці на 31.05.2017.

Отже схоже, що цю нову тактику судді Окружного адмінсуду оберуть і до інших аналогічних справ з метою максимального затягування розгляду справи. Нагадую, що за Кодексом у суда є лише місяць строку на розгляд справи, проте фактично справи щодо оскарження результатів конкурсів розглядаються вже півроку лише в Окружном адмінсуді. Така однобічність суддів Окружного адмінсуду м. Києва у справах за участю Президента України цілком логічна, якщо пам’ятати про зустрічі у ресторані голови цього суду Вовка з нардепом від партії Президента Олександром Грановським.

Цікавим є й інший факт, коли у січні місяці в іншій справі щодо оскарження результатів конкурсу на голову Миколаївської ОДА суддя Іщук вирішив спочатку «захворіти», а пропустивши засідання суду, яке було призначено, через тиждень в нього закінчився 5 річний термін перебування на посаду судді. Отже у справі 826/14612/16 (Миколаївська ОДА) за повторним автоматичним розподілом в якості судді був визначений той самий суддя Роман Арсірій, який розглядає справу по конкурсу Київської ОДА.

Уважний читач пам’ятає, що у Вищому адмінсуді залишилася лише одна справа щодо оскарження Указу Президента про призначення голови Київської ОДА.

06.02.2016 на черговому засіданні представник Президента у суді просила суд прийняти незаконне рішення та закрити справу, проте судді вирішили не ганьбитися(тому що у листопаді місяці по цій же справі прийняли протилежне рішення) та відхилили клопотання представника Президента. Після цього суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, але замість того, щоб у той же день завершити процедуру та прийняти рішення – за клопотанням представника Президента судове засідання було перенесено на 20.02.2017 14-00, через те що за 3 місяці сторона Президента начебто не сформувала правову позицію захисту у справі. Класичний випадок зловживання правом, який був задоволений колегією суду під головуванням судді Кравцова.

В інших двох справах судді Верховного суду України Волков та Прокопенко після відкриття провадження у справі та отримання матеріалів справи від ВАСУ взагалі самоусунулись від виконання обов’язків суддів та не приймають рішення про призначення справи до розгляду. У зв’язку з тим, я поцікавився у голови Верховного суду України – скільки коштів за цей період незаконної бездіяльності було їм нараховане з наших податків.

Як приклад повної залежності суддів, які розглядають справи щодо оскарження результатів конкурсу та указів Президента про призначення голів ОДА від Президентської гілки влади є те що ці самі судді наразі беруть участь у конкурсах на посади суддів Верховного суду, який має бути створеним замість Вищих спецсудів та Верховного суду України.

Так суддя Вищого адмінсуду О.В.Голяшкін, який нещодавно абсолютно незаконно відмовив мені у праві оскаржити указ президента про призначення за результатами конкурсу Степанова головою Одеської ОДА, подав документи на участь у конкурсі на посаду судді Верховного суду до ВККС України.

Наразі ВККС відклало питання розгляду кандидатури цього судді, проте враховуючи рішення на користь Президента у справі зі Степановим – скоріш за все питання по цьому судді буде вирішено позитивно.

Аналогічно і зазначені вище судді Верховного Суду України, які активно гальмують розгляд справ у ВСУ Олександр Волков (справа Миколаївської ОДА) та О.Прокопенко (справа Житомирської ОДА) беруть участь у цьому конкурсі.

Враховуючи, що плани Президента Порошенка щодо підпорядкування судової гілки влади під себе не обмежуються лише Верховним судом, який буде судом касаційної інстанції та всіх суддів якого буде затверджувати за поданням ВРП особисто Петро Порошенко, а простягаються у подальшому до перезатвердження суддів першої та апеляційної інстанції – недовго чекати часів, коли будь якому місцевому судді з кабінету в АП зможуть напряму спускати вказівки навіть по самим дрібним справам.

В так званому «Кодексі Наполеона» ще у 1804 році у Франції закріплювалася незалежність суду від політики. Але схоже, що з 2016 року держава Україна вирішила йти нажаль протилежним шляхом, який не дуже дотичний поняттю незалежності суду. За такою ситуацією лише ЗМІ та соціальні мережі залишаються єдиною умовно-незалежною громадською інституцією, які ще можуть ефективно впливати на адміністративно-правові процеси в державі.

Виктор Неганов Виктор Неганов , Голова громадської організації "міський рух на захист прав громадян "Народний Контроль", кандидат юридичних наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram