Для тих, хто не зовсім розуміється на питанні — зроблю коротку довідку: після розвалу СРСР фермерам, які починали з'являтись, обіцяли надати у довічне успадковуване володіння, згодом і в постійне користування землю на якій вони працюють. Після прийняття нового Земельного кодексу термін “право довічного успадковуваного володіння” для фермерів зник. Його замінили на “право постійного користування”. Потім намагались і це відібрати, але у 2005 році Конституційний суд визнав це положення неконституційним. Хоча проблема в законодавчому полі так і залишилась нерозв'язаною.
Була можливість ще у 2015 році виправити ці викривлення в законодавстві. Але законопроект “Батьківщини” № 1874 “Що до набуття фермерськими господарствами права власності на земельні ділянки” , було відхилено Аграрним комітетом. Хоча в разі прийняття спадкоємці отримали б землю, а у бік влади не неслись би прокльони та звинувачення. Не сталось...
Зараз найголовнішою бідою для розвитку сільського господарства загалом і фермерського руху зокрема, ті ж таки експерти від влади вважають мораторій на продаж землі. І цілком можливо, влада “дембельським акордом” продавить відміну мораторію. Тому одним з запобіжників неконтрольованого розпродажу сільськогосподарських масивів може виступати саме закон щодо передачі права власності фермерським господарствам на земельні ділянки. Тільки потрібно аби норми цього закону якнайточніше відповідали інтересам саме фермерів.
В раді зареєстровано декілька варіантів законопроекта, яким передаються землі фермерам. В чому їх принципова відмінність: законопроектом 8236-1, напрацьованим депутатами “Батьківщини”, пропонується безоплатно передати відповідні землі у власність саме фермерам, які і отримували їх до 2002 року. А також поширити існуючий мораторій на ці землі. Адже існуючий мораторій на сільськогосподарські землі, які знаходяться у власності фізичних чи юридичних осіб, поширюється лише на землі для товарного сільськогосподарського виробництва, на паї, а також на пайові ОСГ.
За альтернативним законопроектом КМУ - не вирішується питання щодо спадкоємців, які мали б успадкувати господарство як цілісний майновий комплекс. (До речі, “Батьківщина” двічі реєструвала відповідні законопроекти). А також законом 8236 пропонується передати ці землі юридичним особам, а не громадянам, що може призвести не тільки до зб ільшення рейдерства у фермерських господарствах, а і сплеск реорганізацій фермерських господарств у зв'язку з можливістю зміни власника в юридичних особах або набуття правонаступником прав на майно. А це — в свою чергу цілком імовірно збільшить концентрацію земельних масивів та нарощення земельних банків латифундій.
Також у цьому законопроекті відсутня навіть згадка про мораторій, отже з його прийняттям буде фактично легалізовано обіг земель сільгосппризначення, які отримають у власність фермерські господарства.
За часів незалежності, жоден склад Верховної Ради так не зміг прийняти земельні закони, які хоча б в більшості моментів базувались на світових принципах земельних відносин. Причиною цього є глобальна латифундизація нашого сільського господарства, а також відсутність політичної волі у провладних колах. Чи зможе цього разу Верховна Рада об'єднатись навколо законопроекту щодо передачі землі фермерським господарствам — побачимо у вівторок!