Право на віртуальні гроші. Як це діє в Україні?

Розрахуватись у кав’ярні, заплатити за номер у готелі, орендоване авто чи навіть купити піцу – все це можна зробити за віртуальні гроші. Головне – знайти покупця, який готовий прийняти криптовалюту.

Фото: from-ua.com

У 2010 році один із перших розробників криптогрошей Ласло Ханеш купив дві піци за 10 тисяч біткоєнів (на той час еквівалент 41 долар). Через кілька місяців біткоїн піднявся до 729 доларів за одиницю, а зараз 10 тис. біткоєнів – 64 мільйони доларів.

Із кожним днем все більше людей не тільки цікавляться, але й стають учасниками операцій з криптовалютою. Віртуальних грошей у світі налічується близько 2 тисяч, але найвідомішою є біткоїн.

Україна за підсумками минулого року увійшла до топ-10 країн за кількістю користувачів криптовалют, йдеться у дослідженні Офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office). Аналітики BRDO встановили, що офіційно жодна юридична особа не декларує ведення в Україні діяльності на ринку криптовалют, хоча в реальності в країні є уся інфраструктура: покупці та продавці, біржі, майнери і навіть творці нових криптовалют, які організували успішні ICO (інструменти інвестування, при якому ви обмінюєте свою криптовалюту на монети певного проекту).

Що таке криптовалюта?

Одиниця криптовалюти – це код, який народжується в результаті складних комп’ютерних математичних обчислень.

Якщо знайти продавця, який погодиться прийняти криптовалюту, то за віртуальні гроші можна купити все, що завгодно.

Наразі Національний банк України визначився зі статусом біткоїна і не визнає криптогроші валютою.

Дійсно, складна правова природа криптовалют не дозволяє Нацбанку визнати криптовалюту ні коштами, ні валютою, ні платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, цінними паперами чи грошовим сурогатом.

Як вирішити це питання?

14 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроект №9083 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні».

Згідно з новим законопроектом держава контролюватиме лише момент, коли віртуальні активи (криптовалюта, токени) обмінюються на фіатні гроші (гривня).

З криптовалют, які були придбані до введення податку, доведеться платити 5% не з прибутку, а з усієї суми.

Тобто, купивши біткоїни за 6 тисяч доларів (без документального підтвердження витрат від біржі) і продавши його за 10 тисяч доларів, доведеться заплатити податок із 10 тисяч, що становитиме не 200, а вже 500 доларів.

Зараз створена робоча група з Нацбанку і Мінфіну для розробки правового регулювання криптовалют в Україні.

Міжнародний досвід:

У деяких країнах операції з віртуальними грошима дозволені на законодавчому рівні. Відтак, у квітні в Японії набув чинності законопроект, що наділяє біткоїн та інші криптовалюти статусом платіжних засобів. Також відомо, що Південна Корея теж має намір легалізувати криптовалюти.

Наразі біткоїн може розглядатися як грошова одиниця (Японія, Німеччина), товар (Китай, Сінгапур) або інвестиційний актив (Норвегія, Болгарія).

Гроші забезпечені золотовалютним резервом, а що стоїть за криптовалютою?

Зараз система побудована на інших принципах. І в першу чергу вона забезпечена потужностями, які використовуються для її видобутку, і всією іншою інфраструктурою. Вона створена для обслуговування транзакцій біткоєну та інших криптовалют. Окрім цього, система забезпечена попитом.

Якщо порівнювати зі звичайними грошима, то насправді це завжди питання довіри до інституту, який їх випускає. А криптовалюти децентралізовані, тобто немає єдиного джерела, який би їх випускав.

Сподіваюсь, що найближчим часом біткоїн та інші криптогроші знайдуть місце у правовому полі України.

Станіслав Куценко Станіслав Куценко , юрист-експерт, доктор наук у галузі філософії права
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram